Рішення

від 04.09.2023 по справі 916/730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/730/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЦЕНТР "МЕЛЬНИЦЬКИЙ" (вул. Мельницька, 29, Одеса, Одеська область, 65104) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АГРОЗЕМІНВЕСТ" (вул. Мельницька, 29, Одеса, Одеська область, 65033)

про стягненн 276138,06 грн.

за участю представників:

від позивача: Павельченко І.В - за ордером

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЦЕНТР "МЕЛЬНИЦЬКИЙ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АГРОЗЕМІНВЕСТ" , в якій просить суд стягнути з відповідача 276138,06 грн. та сплачений ним судовий збір.

Ухвалою суду від 27.02.2023 позов залишено без руху.

09.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЦЕНТР "МЕЛЬНИЦЬКИЙ" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2023 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/658/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2023р. закрите підготовче провадження у справі № 916/730/23, призначено справу до судового розгляду по суті

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „адресат відсутній за вказаною адресою . Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвали у справі були повернуті поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, оскільки ухвали суди направлені судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 04.09.2023р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26.02.2018 року між ТОВ «КЕРМЕК» та ТОВ «АЛАБА» (код ЄДРПОУ 41073782) був укладений договір оренди (нежитлового офісного приміщення) № 26/02-1, за п. 1.1. якого ТОВ "АЛАБА" передало, а ТОВ "КЕРМЕК" прийняло в строкове платне користування (оренду) Об`єкт оренди комплекс нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька 29.

Відповідно абз. 7 п. 5.3. Договору оренди, ТОВ «КЕРМЕК» має право надавати послуги суборенди всього Об`єкта загалом або його частини на власний розсуд будь-якому суб`єкту господарювання за будь-якою ціною.

Згідно із п. 8.1. Договору оренди (нежитлового офісного приміщення) № 26/02-1 від 26.02.2018, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 2 (двох) років 11 (одинадцяти) місяців, а саме до « 26» січня 2021 року, включно.

Водночас, відповідно до п. 1 Додаткової Угоди № 1 про внесення змін до Договору оренди (нежитлового офісного приміщення) № 26/02-1 від 26.02.2018 сторони узгодили продовжити термін дії Договору до 25.02.2021 включно.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання по Договору оренди (нежитлового офісного приміщення) № 26/02-1 сторони виконували в повному обсязі та претензій один до іншого не мають. Належними підтвердженнями виконання своїх зобов`язань по Договору оренди є підписані та сплачені Акти приймання-передачі наданих послуг.

В подальшому, 01.04.2019 року між ТОВ "КЕРМЕК" (Орендар) та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «АГРОЗЕМІНВЕСТ» (Суборндар) було укладено Договір суборенди (нежитлового майна) № 14/04/2019 від 01.04.2019 року (із урахуванням Додаткової Угоди № 1 про внесення змін від 01.01.2020 року, було змінено на Договір суборенди (нежитлового приміщення) № 402/2020 та строк дії Договору продовжений до 31.12.2020 року. Додатковою Угодою до Договору суборенди № 402/2020 від 30.12.2020 року, строк дії Договору продовжений до 25.02.2021 року.) (далі Договір суборенди).

Згідно з умовами Договору суборенди Орендар передав Суборендарю, а Суборендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення офісів, № 401, 403, 405, 407, 409, 411, 413, у подальшому змінені на офіс № 402 загальною площею 126,3 м2 (надалі іменуються приміщення офісу або Об`єкт оренди або Об`єкт суборенди), що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Мельницька, будинок 29, та зобов`язується сплачувати Орендарю орендну плату та інші платежі передбачені Договором суборенди.

Згідно із п. 1.7. Договору суборенди договір було укладено терміном до 31.12.2019 року включно. Однак із урахуванням Додаткової Угоди № 1 від 01.01.2020 до Договору, сторони продовжили термін дії Договору до 31.12.2020, в подальшому продовженому до 25.02.2021 року.

Відповідно до п. 1.6. Договору суборенди № 402/2020 від 01.04.2019 строком суборенди вважається період часу з дати передачі Об`єкта суборенди Суборендарю до дати повернення Суборендарем Об`єкта суборенди Орендарю. Датою передачі Об`єкта суборенди вважається дата складання та підписання Акту прийому-передачі Об`єкту суборенди.

Відповідно до п. 7.2. Договору суборенди Об`єкт суборенди вважається фактично переданим (повернутим) Орендарю в день підписання Акту прийому-передачі Об`єкту суборенди. В будь-якому випадку, дата складеного та підписаного Сторонами Акту прийому-передачі Об`єкту суборенди вважається останнім днем суборенди.

На підставі Акту приймання-передачі Об`єкту суборенди від 01.04.2019 року приміщення було передано у користування Суборендаря.

Абзацом 2 пункту 1.2. Договору суборенди встановлено, що розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом оренди складає еквівалент 4,5 доларів США (чотири долари і п`ятдесят центів) за 1 кв.м. (далі базова орендна ставка).

Абзацом 3 пункту 1.2. Договору суборенди визначено, що загальний розмір щомісячної орендної плати за користування Об`єктом суборенди складає еквівалент 568,35 доларів США (п`ятсот шістдесят вісім доларів і тридцять п`ять центів), в тому числі ПДВ.

Згідно із абз. 5, 7 п. 1.2. Договору суборенди орендна плата сплачується Відповідачем в строк до 10 (десятого) числа поточного (розрахункового) місяця у національній валюті України гривні. Достатньою, самостійною та належною правовою підставою для виконання Суборендарем обов`язку з оплати орендної плати є цей Договір суборенди.

Відповідно до абз. 3, 4. п. 1.3. Договору суборенди, із урахуванням Додаткової Угоди № 1 від 01.01.2020, загальний розмір вартості послуг з комплексного обслуговування Об`єкту суборенди складає еквівалент 126,3 доларів США, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.3., п. 4.4. Договору суборенди понад орендну плату Суборендар сплачує Орендарю послуги з комплексного обслуговування будівлі та компенсаційні витрати. Сплата послуг з комплексного обслуговування будівлі та компенсаційних витрат здійснюється Суборендаремм в порядку, визначеному умовами п.п. 1.3. та 1.4. Розділу І Договору суборенди.

Крім цього, згідно із пп. 6.4.10. п. 6.4. Договору суборенди Суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Первісному кредитору плату за Об`єкт суборенди та здійснювати інші платежі, передбачені цим договором.

Пунктом 4.8. Договору суборенди визначено, що в разі прострочення сплати орендної плати, Суборендар несе відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством.

Відповідно до умов п. 8.3. Договору суборенди у випадку порушення Суборендарем зобов`язань, визначених умовами п. 6.4. цього Договору, Суборендар сплачує на користь Орендаря штраф у розмірі 50 % від загального розміру щомісячної орендної плати, визначеної умовами п 1.2 Розділу І цього Договору.

Умови Договору належним чином виконувались Орендодавцем, що підтверджується Актами надання послуг (що знаходяться в матеріалах справи).

Акти надання послуг та рахунки на оплату за період січень 2020 - лютий 2021 років направлялись Відповідачеві, але зобов`язання по оплаті за Договором суборенди виконані не в встановлений договором строк та не в повному обсязі.

Відповідачем були порушені зобов`язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням та інших витрат передбачених умовами договорів у зв`язку з чим за період з 01.01.2020 по 31.10.2021 року у ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «АГРОЗЕМІНВЕСТ» виникла заборгованість перед ТОВ "КЕРМЕК" по орендній платі у розмірі 211 035,56 грн без урахування сум оплат здійснених Відповідачем у розмірі 114 117,50 грн; з комплексного обслуговування 47 765,16 грн; з відшкодування компенсаційних виплат (відшкодування електроенергії, відшкодування витрат за водопостачання та додаткові послуги) 25 937,06 грн; штрафні санкції 105 517,78 грн.

04.11.2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «МЕЛЬНИЦЬКИЙ» код ЄДРПОУ 44098684 (за договором Новий кредитор, за позовом Позивач) та ТОВ «КЕРМЕК» код ЄДРПОУ 41381453 (за договором Первісний кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги належне Первісному кредитору на підставі Договору суборенди № 402/2020 (нежитлового приміщення) від 01.04.2019р. (далі - Основний договір), який був укладений між Первісним кредитором і ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «АГРОЗЕМІНВЕСТ» код ЄДРПОУ 39826125 (за договором - Боржник, за позовом - Відповідач), і стає кредитором за зобов`язаннями з Основного договору.

Відповідно до п.1.2. Договору Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором. Право вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі.

За п. 1.3. Договору з моменту підписання сторонами Договору Первісний кредитор вважається таким, що відступив, а Новий кредитор таким, що набув усі права та обов`язки сторони - кредитора за Основним договором. Датою відступлення права вимоги є дата укладання сторонами цього Договору.

Таким чином, на підставі договору відступлення права вимоги від 04.11.2021 року та норм ЦК України, до ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «МЕЛЬНИЦЬКИЙ» перейшли всі права Первісного кредитора у зобов`язанні за Основним договором.

На виконання п. 1.4 Договору, Відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги та про необхідність сплатити суму заборгованості Новому кредитору (копія повідомлення про відступлення права вимоги від 04.11.2021р. додається).

Приймаючи до уваги, що відповідачем не були сплачені кошти, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так судом встановлено, що 01.04.2019 року між ТОВ "КЕРМЕК" (Орендар) та ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «АГРОЗЕМІНВЕСТ» (Суборндар) було укладено Договір суборенди (нежитлового майна) № 14/04/2019 від 01.04.2019 року у подальшому змінений на Договір суборенди (нежитлового приміщення) № 402/2020 та продовжений до 25.02.2021 року.) (далі Договір суборенди) який в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання сторонами.

Майно передано в суборенду відповідачу, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі об`єкту суборенди від 01.04.2019.

Умовами Договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати орендну плату в розмірі 568,35 доларів США, в тому числі ПДВ один раз на місяць до 10-го числа поточного місяця у національній валюті, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі (п. 1.2 Договору).

За період користування майном на підставі Договору за період січень 2020 року лютий 2021 року за відповідачем утворилась сума простроченої заборгованості по орендній платі у розмірі 211 035,56 грн з урахування сум оплат здійснених Відповідачем у розмірі 114 117,50 грн, всього у розмірі 96 918,06 грн, сума заборгованості з комплексного обслуговування у розмірі 47 765,16 грн та сума заборгованості за відшкодування компенсаційних виплат (за спожиту електроенергію, витрат за водопостачання, додаткові виплати) у розмірі 25 937,06 грн, що підтверджується розрахунками заборгованостей від 22.02.2023, всього на суму 170 620,28 грн.

Судом не приймається до уваги розрахунок додаткових виплат за період січень 2000 року лютий 2021 року на загальну суму 6500,00 грн, тому що умовами Договору суборенди сплата Відповідачем додаткових виплат Позивачем не доведені суду обставини згідно з якими Відповідач брав на себе обов`язки по сплаті додаткових виплат.

Отже, з урахуванням умов Договору суборенди та ч.1 ст. 530 ЦК України Відповідач зобов`язаний був у визначений строк сплачувати орендну плату, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Договору та Закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 96 918,06 грн, суми заборгованості з комплексного обслуговування у розмірі 47 765,16 грн, суми заборгованості з відшкодування компенсаційних виплат (за спожиту електроенергію, витрат за водопостачання) у розмірі 19 437,06 грн - є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми додаткових виплат у розмірі 6 500,00 грн є недоведеними та необґрунтованими, а томе не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 105 517,78 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Право на нарахування штрафу сторони узгодили в розділі 8 Договору.

Відповідно до умов п. 8.3. Договору, у випадку порушення суборендарем зобов`язань, визначених умовами 6.4. цього Договору, суборендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 50% від загального розміру щомісячної орендної плати, визначеної умовами п. 3.2 цього Договору.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунку штрафу та встановлено, що він є вірним.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 105 517,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього судом встановлено, що 04.11.2021 року між між ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «МЕЛЬНИЦЬКИЙ» та ТОВ «КЕРМЕК» був укладений договір про відступлення права вимоги за Договору суборенди (нежитлового приміщення) № 402/2020 від 01.04.2019 року. За умовами договору про відступлення права вимоги ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «МЕЛЬНИЦЬКИЙ» став Новим кредитором по договору суборенди (нежитлового приміщення) № 402/2020 від 01.04.2019 року та нього перейшли усі права та обов`язки. До Нового кредитору перейшло права вимагати виконання боржником своїх обов`язків в повному обсязі та Боржник був помідомлений про заміну кредитора.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково в сумі заборгованості по орендній платі в розмірі 96918,06 грн., в сумі заборгованості з комплексного обслуговування в розмірі 47 765,16грн., в сумі заборгованості з відшкодування компесаційних виплат ( відшкодування електроенергії та витрат за водопостачання) в розмірі 19 437,06 грн. та штраф в розмірі 105517,78грн. .

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АГРОЗЕМІНВЕСТ" (вул. Мельницька, 29, Одеса, Одеська область, 65033, Код ЄДРПОУ 39826125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ЦЕНТР "МЕЛЬНИЦЬКИЙ" (вул. Мельницька, 29, Одеса, 65104, Код ЄДРПОУ 44098684) заборгованість по орендній платі в розмірі 96918,06 грн., заборгованість з комплексного обслуговування в розмірі 47 765,16грн., заборгованість з відшкодування компенсаційних виплат ( відшкодування електроенергії та витрат за водопостачання) в розмірі 19 437,06 грн., штраф в розмірі 105517,78грн. та 4044,57грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов