Рішення

від 04.09.2023 по справі 920/729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.2023м. СумиСправа № 920/729/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/729/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомКонотопської міської ради Сумської області (пр. Миру, буд. 8, м.Конотоп, Сумська обл., 41615; код за ЄДРПОУ 24006881),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Логискон» (вул. Хмельницького Богдана, буд. 149, м. Конотоп, Сумська обл., 41600, код за ЄДРПОУ 44511822),

про стягнення 20671,82 грн

установив:

30.06.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати у загальній сумі 20671,82 грн (двадцять тисяч шістсот сімдесят одна грн 82 коп.) за період 22.11.2021 - 31.03.2023 (номер рахунку IBAN: UA578999980314030611000018530, одержувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ 24062200, ЄДРПОУ 37970404, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) на рахунок: IBAN: UA568201720344210006000027034, банк одержувача: Конотопське УДКСУ, код 04057971, МФО 820172.

30.06.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Логискон», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 44511822 з місцезнаходженням : вул. Хмельницького Богдана, буд. 149, м. Конотоп, Сумська обл., 41600.

Ухвалою від 04.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/729/23; постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

04.07.2023 копія зазначеної ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України на поштові та електронні адреси, зазначені у позовній за списком розсилки №3959.

09.08.2023 копія ухвали від 04.07.2023 у справі №920/729/23, надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, що співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними ЄДРПОУ, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Логискон», вул. Хмельницького Богдана, буд. 149, м.Конотоп, Сумська обл., 41600, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18.).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Відповідач ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог, ні доказів сплати коштів не подав.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

Відповідно Інформації довідки від 19.06.2023 №336160205 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі довідка від 19.06.2023 №336160205) Конотопська міська рада є власником земельної ділянки площею 0,3769 га кадастровий номер 5910400000:06:065:0018.

За довідкою від 19.06.2023 №336160205 на земельній ділянці кадастровий номер 5910400000:06:065:0018 площею 0,3769 га, цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення, розташований об`єкт нерухомого майна база загальною площею 1030,4 м2 та з 10.10.2019 право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ОСОБА_1

11.03.2021 між Конотопською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1, 2 та 3 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення - для іншого сільськогосподарського призначення з кадастровим номером (кадастровими номерами) 5910400000:06:065:0018, яка розташована (які розташовані) у АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею: 0.3769 га. На земельній ділянці (земельних ділянках) розміщені об`єкти нерухомого майна: які належать орендарю на праві приватної власності, а також інші об`єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 5 зазначеного договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору становить: 5910400000:06:065:0018 - чотириста п`ятдесят тисяч дванадцять гривень 22 копійки (450012,22 грн) згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.02.2021 №195.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі, відповідно до встановленого рішенням міської ради від 26.11.2008 (33 сесія 5 скликання) підвищуючого коефіцієнту 3. Грошова плата вноситься на номер рахунку IBAN: НОМЕР_1 , ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/180109, Казначейство України (ЕЛЛ), МФО 899998. код ЄДРПОУ 37970404, код платежу 18010900 (п. 9 вищезазначеного договору оренди).

За пунктом 33 зазначеного договору оренди, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на якій його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки (земельних ділянок) у власність; викупу земельної ділянки (земельних ділянок) для суспільних потреб або примусове вилучення земельної ділянки (земельних ділянок) з мотивів суспільної необхідності в поряд встановленому законом; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані орендованій іншою особою земельній ділянці.

16.03.2021 відповідно до довідки від 19.06.2023 №336160205 за ОСОБА_1 було зареєстроване право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5910400000:06:065:0018, площею 0,3769 га.

09.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу бази, серія та номер: 290, виданий 09.04.2021, видавник: Ничвидюк Н.А., приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Сумської області право власності на речове право зареєстровано за ОСОБА_2 та припинено речове право ОСОБА_1 (згідно з інформації наявної у довідці від 19.06.2023 №336160205).

22.11.2021 відповідно до довідки від 19.06.2023 №336160205 на підставі протоколу установчих зборів засновників, серія та номер: 1, виданий 17.11.2021, видавник: ТОВ «Логискон»; акт приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2021, видавник: Ануфрісв А.О., приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу речове право на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «Логискон» та припинено речове право ОСОБА_2 .

Таким чином, за довідкою від 19.06.2023 №336160205 відповідач, ТОВ «Логискон» є власником об`єкту нерухомого майна бази, загальною площею 1030,4 м2, що розміщена на земельній ділянці, кадастровий номер 5910400000:06:065:0018, площею 0,3769 га, що перебуває у комунальній власності.

26.11.2008 Конотопською міською радою прийняте рішення «Про встановлення коефіцієнтів по визначенню розміру орендної плати», пунктом 1 якого встановлено підвищуючи коефіцієнти для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки від їх нормативної грошової оцінки та введено їх в дію з 01.01.2009 року, застосовуючи їх до нових договорів, що будуть укладатися з січня 2009 року та договорів, в яких буде продовжено термін дії. Мінімальний розмір пі

За зазначеним рішенням мінімальний розмір підвищуючого коефіцієнту до розміру земельного податку складає « 3».

24.06.2015 Конотопською міською радою прийняте рішення «Про встановлення ставки земельного податку», за п. 1 якого встановлено ставку податку за земельні ділянки по м. Конотоп, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1,0% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком:

-земельних ділянок, зайнятих житловим фондом, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами 0,075 % від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.1.);

-земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) - 3% від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.2.);

-земель водного фонду - 1,35 % від їх нормативної грошової оцінки (п. 1.3).

31.03.2023 листом Головне управління ДПС у Сумській області на лист виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області від 06.03.2023 №01-14/201 (вх. № 5333/5 від 28.03.2023) повідомило, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Логискон» (код за ЄДРПОУ 44511822) плата за землю за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Конотоп, вул. Богдана Хмельницького, 149, кадастровий номер 5910400000:06:065:0018, з 22.11.2021 по теперішній час не декларувалась та не сплачувалась. Інформація щодо укладення з підприємством договору оренди зазначеної земельної ділянки Конотопською міською радою Головному управлінню ДПС у Сумській області не надавалась.

Відповідно до витягу №НВ-5900296082023 від 25.04.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5910400000:06:065:0018 складає 569265,46 грн.

10.05.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу щодо необхідності сплати орендної плати №01-14/448, за якою позивач зазначив, що до складу капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Логискон входить комплекс будівель і споруд бази по вул. Б. Хмельницького, 149, які розташовані на земельній ділянці площею 0,3769 га (кадастровий номер 5910400000:06:065:0018). Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі з Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Враховуючи вищевикладене, міською радою було обраховано відповідачу суму коштів у вигляді орендної плати за користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Логискон» земельною ділянкою по вул. Б. Хмельницького, 149 за період з 22.11.2021 року по 31.03.2023 року в розмірі 20671,82 грн. Зазначену суму позивач пропонував сплатити відповідачу.

Вимогу відповідач залишив без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 22.11.2021 по 31.03.2023 відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 5910400000:06:065:0018 без оформлення договору оренди, тому, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України, повинен відшкодувати Конотопській міській раді Сумської області всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником нерухомого майна (бази загальною площею 1030,4 кв.м.), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:06:065:0018.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому, відповідно, не є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 22.11.2021 по 31.03.2023 місцевий бюджет не отримав 20671,82 грн орендної плати у зв`язку із неоформленням відповідачем права користування земельною ділянкою. Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений позивачем з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.04.2023 №НВ-5900296082023, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного вповноваженим органом, а також із застосуванням ставки орендної плати, встановленої рішеннями Конотопської міської ради від 26.11.2008 «Про встановлення коефіцієнтів по визначенню розміру орендної плати» та від 24.06.2015 «Про встановлення ставки земельного податку».

Відповідач не подав ні обґрунтованих заперечень проти позову, ні доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: Сумська область, м.Конотоп, вул. Хмельницького Богдана, буд. 149, за період з 22.11.2021 по 31.03.2023 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позов задовольняється судом.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду з позовом як доказ сплати судового збору позивач подав платіжну інструкцію від 22.06.2023 №3502 в сумі 2684,00 грн.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логискон» (вул. Хмельницького Богдана, буд. 149, м. Конотоп, Сумська обл., 41600, код за ЄДРПОУ 44511822) на користь Конотопської міської ради Сумської області (пр. Миру, буд. 8, м. Конотоп, Сумська обл., 41615; код за ЄДРПОУ 24006881) 20671,82 грн (двадцять тисяч шістсот сімдесят одна грн 82 коп.) безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 22.11.2021 по 31.03.2023 на рахунок: IBAN: UA578999980314030611000018530, одержувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ 24062200, ЄДРПОУ 37970404, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору на рахунок: IBAN: UA568201720344210006000027034, банк одержувача: Конотопське УДКСУ, код 04057971, МФО 820172.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька