Рішення

від 14.09.2023 по справі 922/3109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3109/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м.Дніпро (адреса: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛК-Технології", м.Харків (адреса: 61052, м.Харків, вул.Полтавський шлях, 123) про стягнення 256231,35 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

13.07.2023 року позивач - Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛК-Технології" про стягнення заборгованості за кредитним договором №20.32.0000000622 від 07.09.2021 року в розмірі 256231,35грн, з яких: 178920,43 грн - заборгованість за кредитом; 42803,89грн - заборгованість за відсотками; 23507,03 грн - заборгованість за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 року відкрито провадження у справі №922/3109/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

18.07.2023 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61052, м.Харків, вул.Полтавський шлях, 123.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.09.2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (скорочена назва АТ "А-Банк", далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛК-ТЕХНОЛОГІЇ" (далі по тексту - Позичальник, Відповідач) було укладено кредитний договір N20.32.0000000622 (далі - Договір) щодо надання останньому кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 05.09.2024) зі сплатою процентів у розмірі 20.90 % щорічно.

У відповідності до п. А2 та п. АЗ Кредитного договору ліміт цього договору: 200000.00 грн на наступні цілі:

-у розмірі 200000 грн. на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);

-у розмірі 0.00 грн. на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 00,00 грн. на сплату страхових платежів зі строком повернення до 05.09.2024 року, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).

Згідно з п. А6, п. А9, п. А10, п. A11 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20.90 % річних. Також Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0.79 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0.00 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів.

Відповідно до пп. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.

Згідно з абз. 6 п. АЗ Кредитного договору у відповідності до ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.

Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

За умовами пп. 6.1, 6.2 Кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

У Додатку 1 до Кредитного договору - «Графік погашення» сторони погодили розміри платежів, які має вносити Позичальник кожного місяця, на погашення основної суми кредиту, процентів та винагороди, та терміни внесення цих платежів.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.09.2021 року Банком на підставі укладеного між сторонами кредитного договору N20.32.0000000622 від 07.09.2021 року по меморіальному ордеру від 07.09.2021 №TR.19166788.35663.64999 перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 200000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви копією вказаного меморіального ордеру (а.с.18).

Відповідачем отримані кредитні кошти повернуто частково. Останній платіж по Кредитному договору відповідачем був внесений 04.02.2022 року, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка відповідача за період з 07.09.2021 по 23.05.2023 року (а.с.16).

13.04.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості, однак відповідач заборгованість не сплатив та відповіді на вимогу не надав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Як зазначає позивач, станом на 23.05.2023 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 256231,35 грн, з яких: 178920,43 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 42803,89 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 23507,03 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00грн - штраф (змінна складова).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який регулюється приписами глави 72 ЦК України та § 1 глави 35 ГК України.

Згідно з вимогами ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 07.09.2021 року позивач - АТ «Акцент-Банк» на виконання умов кредитного договору № N20.32.0000000622 від 07.09.2021 року перерахував відповідачу - ТОВ "ХЛК-Технології" по меморіальному ордеру від 07.09.2021 №TR.19166788.35663.64999 кредитні кошти в сумі 200000,00 грн.

Відповідно до умов пункту А3 Кредитного договору термін повернення кредитних коштів за Кредитним договором є 05.09.2024 року.

Згідно з абз. 6 п. АЗ Кредитного договору у відповідності до ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.

Відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань за Кредитним договором в частині повернення позивачу, в передбачений договором строк, суми кредиту та сплати процентів і винагороди. Останній платіж відповідачем по Кредитному договору внесено 04.02.2022 року, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка відповідача за період з 07.09.2021 по 23.05.2023 року.

Отже відповідач є таким що порушив умови договору.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем погашена не була.

За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України, покладено саме на сторони, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо розрахунку позивача та за умови ненадання контррозрахунку заявлених до стягнення сум боргу, суд здійснює розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Позивачем надано розрахунок боргу станом на 23.05.2023 року (а.с.15).

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати тілу кредиту в сумі 178920,43 грн, 42803,89 грн процентів, 23507,03 грн винагороди підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та заборгованості за винагородою є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 10000,00 грн штрафу (змінна складова), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.8. Договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року за № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

При цьому, відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року було введено карантин, а постановою № 651 від 27 червня 2023 року з 30 червня 2023 року скасовано такий карантин.

Отже, зважаючи на викладені обставини, у позивача відсутні підстави для нарахування 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 10000,00 грн штрафу (змінна складова).

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволення позовних вимог в частині стягнення 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 10000,00 грн штрафу (змінна складова).

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 10000,00 грн штрафу (змінна складова), позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судовий збір у розмірі 3678,47 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта - на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 251, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛК-Технології" (адреса: 61052, м.Харків, вул.Полтавський шлях, 123; РНОКПП 37659422) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №N20.32.0000000622 від 07.09.2021 року у розмірі 245231,35 грн станом на 23.05.2023, яка складається з: 178920,43 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 42803,89 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 23507,03 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою, крім того 3678,47 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "14" вересня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт