ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" вересня 2023 р. Справа № 924/524/23
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Желіхівська О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фермерського господарства "Сім"я-2019", м.Ізяслав
до ТОВ "Фармгейт Україна", с.Васьківці, Шепетівського району, Хмельницької області
про розірвання договору земельної ділянки та стягнення 16 551,12 грн. заборгованості з орендної плати
Представники сторін:
Від позивача: Карун В.П. - згідно ордера №1041112 від 29.05.2023р. (в режимі відеоконференції);
Від відповідача: Плакса В.А. - згідно ордера №1076457 від 02.06.2023р.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть: з оголошенням перерви в судовому засіданні від 08.08.2023р.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Сім"я-2019", м.Ізяслав до ТОВ "Фармгейт Україна", с.Васьківці, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору земельної ділянки та стягнення 16 551,12 грн. заборгованості з орендної плати.
Ухвалою суду від 18.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.07.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На адресу суду 18.06.2023р. від відповідача надійшов відзив на позов в якому представник відповідача зазначає, що не заперечує, той факт що на підставі договору оренди землі від 13.01.2017 року орендує земельну ділянку із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, площею 1,9662 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Борисівської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області. Зазначений договір оренди землі укладено строком на 10 років.
На момент укладення вказаного договру оренди землі власником земельної ділянки був громадянин ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що належним чином виконував свої зобов`язання щодо виплати орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, тому будь-які правові підстави для розірвання договору оренди землі від 13.01.2017 року та стягнення заборгованості з виплати орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних та пені відсутні.
21.12.2018 року власник орендованої ТОВ «Фармгейт Україна» земельної ділянки із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194 - ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фармгейт Україна» із заявою про виплату йому орендної плати за оренду вказаної земельної ділянки за 2019-2020 роки. Прохання ОСОБА_1 було задоволено та 21.12.2018 року йому було виплачено орендну плату за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, підтвердженням чого є видаткові касові ордери від 21.12.2018 року.
Враховуючи зазначене позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Фармгейт Україна» орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, інфляційних втрат, 3% річних та пені за 2020 рік є безпідставними.
За 2021 рік відповідачем було виплачено орендну плату за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194 згідно платіжного доручення №14379 від 28.12.2021 року шляхом перерахування орендної плати через Хмельницьку дирекцію АТ «Укрпошта».
Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, інфляційних втрат, 3% річних та пені за 2021 рік є також безпідставними.
Оскільки відповідач належним чином виконував свої зобов`язання в частині виплати орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 6822181300:03:015:0194, тому на думку відповідача підстав для розірвання договору оренди землі від 13.01.2017 року немає.
Відповідач звертає увагу на ту обставину, що позивач в позовній заяві наводить розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені всупереч вимогам Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п.18 якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також, на адресу суду 07.08.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач додатково підтвердив свої обгрунтування викладені у позовній заяві.
Присутній в засіданні суду представник позивача в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Присутній в засіданні суду представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
На підставі договору дарування від 10.06.2020р. Фермерське господарство «Сім`я 2019» стало власником земельної ділянки кадастровий номер 6822181300:03:015:0194, що раніше належала Товариству з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД», а перед тим - ОСОБА_1 .
Первинний власник означеної земельної ділянки ОСОБА_1 13.01.2017р. уклав з відповідачем договір оренди означеної земельної ділянки строком на 10 років, право оренди за яким було зареєстроване 20.01.2017р. За умовами договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3725 грн. за 1 рік або за домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі по діючим цінам на продукцію, роботи, послуги (п.9 договору оренди). Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року оренди.
31 липня 2020 року позивачем в порядку, визначеному ст.1481 Земельного кодексу України, направлено на адресу відповідача повідомлення про перехід права власності на зазанчену вище земельну ділянку. Цим же повідомленням, відповідача проінформовано про банківські реквізити позивача, на які слід було сплачувати орендну плату згідно умов договору. При цьому, між позивачем та відповідачем не було жодної домовленості про сплату орендної плати в іншій формі. Вказане повідомлення відповідач отримав 03.08.2020р.
В порушення умов договору відповідач, з дня набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822181300:03:015:0194, жодного разу не сплатив позивачу, як власнику земельної ділянки, орендну плату за користування земельною ділянкою.
Відповідно до умов спірного договору оренди землі орендна плата вноситься в розмірі 3725 грн. за один рік з урахуванням індексації.
Розмір орендної плати за 2019 - 2022 роки з урахуванням індексації наступний: за 2020р. - 3 911,25 грн., за 2021р. - 4 097,50 грн., за 2022р. - 4 373,15 грн.
Загальна заборгованість з орендної плати становить 12 381,90 грн.
Пунктом 14 договору оренди землі від 13.01.2017 року сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.
Додатково, позивачем на суму основної заборгованості нараховано відповідачу у відповідності до ст.625 ГПК України 3 081,01 грн. - інфляційних втрат, 490,92 грн. - 3% річних за період з 31.12.2020р. по 10.05.2023р. та на підставі п.14 договору 597,29 грн. - пеню за період з 31.12.2020р. по 10.05.2023р.
Аналізуючи надані докази, пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Як вбачається із матеріалів справи на підставі договору дарування від 10.06.2020р. Фермерське господарство «Сім`я 2019» стало власником земельної ділянки кадастровий номер 6822181300:03:015:0194 (виписка з Дердавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 11.05.2023р.), що раніше належала Товариству з обмеженою відповідальністю «ХОСТЛЕНД», а перед тим - ОСОБА_1 .
Первинний власник означеної земельної ділянки ОСОБА_1 13.01.2017р. уклав з відповідачем договір оренди означеної земельної ділянки строком на 10 років, право оренди за яким було зареєстроване 20.01.2017р. За умовами договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3725 грн. за 1 рік або за домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі по діючим цінам на продукцію, роботи, послуги (п.9 договору оренди). Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року оренди.
31 липня 2020 року позивачем в порядку, визначеному ст.1481 Земельного кодексу України, направлено на адресу відповідача повідомлення про перехід права власності на зазначену вище земельну ділянку. Цим же повідомленням, відповідача проінформовано про банківські реквізити позивача, на які слід було сплачувати орендну плату згідно умов договору. При цьому, між позивачем та відповідачем не було жодної домовленості про сплату орендної плати в іншій формі. Вказане повідомлення відповідач отримав 03.08.2020р.
В порушення умов договору відповідач, з дня набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822181300:03:015:0194, жодного разу не сплатив позивачу, як власнику земельної ділянки, орендну плату за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно приписів частин 1, 3 статті 148 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я,, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями ст.ст.21, 22 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладання договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною першою статті 32 Закону. України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч. 1ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
З огляду на наведене, відповідачем допущено істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822181300:03:015:0194, наслідком якого має бути його розірвання.
Згідно з частин 1-3 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до умов спірного договору оренди землі орендна плата вноситься в розмірі 3725 грн. за один рік з урахуванням індексації.
Розмір орендної плати за 2019 - 2022 роки з урахуванням індексації наступний: за 2020р. - 3 911,25 грн., за 2021р. - 4 097,50 грн., за 2022р. - 4 373,15 грн.
Загальна заборгованість з орендної плати становить 12 381,90 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом 14 договору оренди землі від 13.01.2017 року сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.
Оскільки, відповідач неодноразово порушував умови договору щодо внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, окрім суми основного боргу позивачем відповідно до п.14 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 597,29 грн. за період з 31.12.2020р. по 10.05.2023р.
Також, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 3 081,01 грн. - інфляційних втрат, 490,92 грн. - 3% річних за період з 31.12.2020р. по 10.05.2023р.
Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі, укладений 13 січня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ "Фармгейт Україна", згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6822181300:03:015:0194 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Борисівської сільської ради, Ізяславського району (Плужненської сільської ради, Шепетівського району) Хмельницької області, загальною площею 1,9662 га, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33503354 від 20.01.2017р. прийняте державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області Скоць Наталією Петрівною.
Стягнути з ТОВ "Фармгейт Україна", (вул. Шевченка, 2а, с. Васьківці, Шепетівського району, Хмельницької області, код: 37138877) на користь Фермерського господарства «Сім"я 2019», (30300, вул. Онищука, 59-А, м. Ізяслав, Хмельницької області, код: 43204740) 12 381,90 грн. (дванадцять тисяч триста вісімдесят одну гривню 90 коп.) - заборгованість з орендної плати, 3 081,01 грн. (три тисячі вісімдесят одну гривню 01 коп.) - інфляційні втрати, 490,92 грн. (чотириста дев"яносто гривень 92 коп.) - 3% річних, 597,29 грн. (п"ятсот дев"яносто сім гривень 29 коп.) - пені та 5 368,00 грн. (п"ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2023р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу - 30300, м.Ізяслав, вул. Онищука, 59-А;
3 - відповідачу - с.Васьківці, Шепетівського району, вул. Шевченка, 2а.
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 14.09.2023р.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113463360 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Вибодовський О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні