Рішення

від 08.09.2023 по справі 158/2494/23

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2494/23

Провадження № 2/0158/564/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2023 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Поліщук С.В.,

при секретарі Квач Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка загальною площею 4,13 га, яка включає в себе земельну ділянку площею 2,31 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0044 та земельну ділянку площею 1,82 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №646528 від 12.12.2005р.,

У фактичне володіння вищевказаним спадковим нерухомим майном після смерті ОСОБА_3 вступив її чоловік ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого за заповітом, який посвідчений 23 березня 2018р. Суською сільською радою Ківерцівського району Волинської області за р.№14 та за умовами якого, ОСОБА_4 заповів усе належне йому на праві власності майно, що буде належати йому на день смерті і на яке він за законом матиме право своїй дочці позивачу по справі ОСОБА_1 .

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України. Зазначає, що крім неї інші спадкоємці відсутні.

З метою оформлення спадщини вона звернулась до нотаріальної контори де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з наявною інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зареєстроване право власності на вищевказане нерухоме майно за іншою особою, про що нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та роз`яснено право на звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по земельній ділянці з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272 внесено відомості щодо зареєстрованого права власності за іншою особою ОСОБА_5 на земельну ділянку з аналогічним кадастровим номером - 0721886800:05:000:0272, однак іншою площею 0,81 га., зазначені відомості внесені Реєстраційною службою Ківерцівського районного управління юстиції 28.05.2015р. на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 21677135 від 28.05.2015р.) на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВЛ №043737 від 03.05.2004р. виданого на ім`я ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла її дочка відповідач по справі ОСОБА_2 .

Вказує, що оскільки на момент внесення вищевказаного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,81 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272 не було автоматичного обміну даними між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, була допущена технічна помилка, яку було виявлено лише при оформленні відповідачем по справі ОСОБА_2 спадщини після смерті її матері ОСОБА_5 на вищевказану земельну ділянку, яку технічно було виправлено шляхом розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєно новий кадастровий номер 0721886800:05:000:1154 на заміну помилкового 0721886800:05:000:0272.

Відповідач по справі ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №488 від 08.06.2017р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису: 20815796 від 08.06.2017р.) успадкувала земельну ділянку площею 0,8074 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:1154, згідно Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВЛ №043737 від 03.05.2004р. Проте, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. не було внесено відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни кадастрового номера в існуючому відкритому розділі, натомість був відкритий новий розділ, що унеможливлює позивачу по справі ОСОБА_1 отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272.

На підставі вищевикладеного просить скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 за номером відомостей про речове право 9844779 від 28.05.2015р.; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,8174 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.08.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилась. До суду подала заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутності.

Відповідач по справі ОСОБА_7 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. подала до суду заяву про проведення розгляду даної цивільної справи у її відсутності.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.10.2011р. (а.с. 9).

З копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №646528 від 12.12.2005р. вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 4,13 га, яка включає в себе земельну ділянку площею 2,31 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0044 та земельну ділянку площею 1,82 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області (а.с. 13).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема на вищевказану земельну ділянку, прийняв її чоловік ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 01.11.1968р. та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01.02.2022р. (а.с. 8, 11).

Факт родинних відносин позивача по справі ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4 стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 28.09.1972р. (а.с. 10).

З копії заповіту посвідченого Суською сільською радою Ківерцівського району Волинської області 23.03.2018р. за №14 вбачається, що ОСОБА_4 , на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, а саме усе належне йому на праві власності майно, що буде належати йому на день смерті і на яке він за законом матиме право заповів своїй дочці позивачу по справі ОСОБА_1 . Заповіт не змінено та не скасовано (а.с. 12).

Постановою нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори №578/02-31 від 17.07.2023р. позивачу по справі було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 1,82 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області у зв`язку з наявною інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зареєстроване право власності на дане нерухоме майно за іншою особою (а.с. 22).

Так з копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №043737 від 03.05.2004р. вбачається, що за ОСОБА_5 зареєстровано право на земельну ділянку загальною площею 1,86 га, яка включає в себе земельну ділянку площею 1,05 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0271 та земельну ділянку площею 0,81 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області (а.с. 14).

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла її дочка відповідач по справі ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 16).

Отже судом встановлено, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА №646528 від 12.12.2005р. належного ОСОБА_3 та Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №043737 від 03.05.2004р. належного ОСОБА_5 наявні аналогічні записи кадастрових номерів щодо різних за розміром та місцем розташування земельних ділянок. Дані обставити також підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №335830039 та №НВ-9922470982023 від 15.06.2023р. (а.с. 18, 19-20).

Дана обставина унеможливлює позивачу по справі оформити своє право власності в порядку спадкування на земельну ділянку з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272.

З довідки головного управління Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що при перевірці земельної ділянки з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272, належної ОСОБА_5 було виявлено технічну помилку у вищевказаному кадастровому номері та згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» її було виправлено та вказаний вірний кадастровий номер 0721886800:05:000:1154. Дані обставини також стверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №89123534 від 08.06.2017р. (а.с. 15, 17).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державним реєстратором, зокрема, є нотаріус.

Підстави для державної реєстрації прав визначені ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються склад відомостей, що відображаються на картографічній основі, у тому числі адреси об`єктів нерухомого майна (за наявності).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування на одну земельну ділянку суперечить засадам визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача.

Оскільки, як встановлено судом вище, однією з підстав для внесення відомостей до Державного земельного кадастру є судове рішення, у суду наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи вказаний спір, слід враховувати також, що Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 року у справі №814/3476/14, в постанові від 31.01.2019 року у справі №826/14200/17, зроблено висновок про те, що обрання такого способу захисту, як скасування державної реєстрації земельної ділянки з відповідним кадастровим номером, є ефективним способом захисту прав позивача.

В силу ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що одночасне існування державної реєстрації на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності підлягає до задоволення.

Відповідно до змісту ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З повідомлення приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Т.О. №82/01-16 від 02.08.2023р. вбачається, що після смерті матері позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не заводилась (а.с. 31).

Крім того, відповідно до повідомлення Ківерцівської державної нотаріальної контори №645/01-16 від 02.08.2023р., після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа №67 за 2022 рік. 17 лютого 2022р. до Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області була подана заява ОСОБА_1 на прийняття спадщини. Інші спадкоємці до Ківерцівської держнотконтори по питання прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались та свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, зокрема, на земельну ділянку площею 1,8174 га, з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області не видавалось (а.с. 33).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту державної реєстрації, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному об`ємі у відповідності до заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 182, 328, 392, 1217, 1223, 1268 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про державний земельний кадастр», суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити в повному об`ємі.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 0721886800:05:000:0272, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером відомостей про речове права: 9844779 від 28.05.2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,8174 га, кадастровий номер 0721886800:05:000:0272, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Суської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постано0ви суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Грудзевич Тетяна Олександрівна, юридична адреса: м. Ківерці, вул. Паркова, 13а, Луцького району Волинської області.

Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук