Постанова

від 01.11.2007 по справі 34/317-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/317-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 листопада 2007 р.                                                                                   № 34/317-07  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Першиков Є.В.

судді Данилова Т.Б.

Ходаківська І.П.

розглянувши

касаційну скаргуПриватного  підприємства "СД"

на рішення від 02.08.2007 р.  господарського суду Дніпропетровської області

у справі№ 34/317-07

за позовомПриватного підприємства "Картас"

до  Приватного  підприємства "СД"

проСтягнення 64339,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –не з'явилися

від відповідача –Кравченко Є.М., за довіреністю

          ВСТАНОВИВ:

         Приватним підприємствома "Картас" заявлено позов до Приватного  підприємства "СД" про стягнення з відповідача 61 736 грн. 41 коп. –основного боргу відповідно до умов договору поставки №01-11/10  від 11.10.2006 р., а також пені у розмірі 2 602 грн. 78 коп.

        Рішенням від 02.08.2007 р.  господарського суду Дніпропетровської області у справі № 34/317-07 позовні вимоги задоволено повністю.

        Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватне  підприємство "СД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 02.08.2007 р.  господарського суду Дніпропетровської області з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

        Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 01.11.2007 р. у зв'язку зі значною завантаженістю судді Савенко Г.В. для перегляду справи в касаційному порядку утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

       Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 11.10.2006 р.  між  позивачем  та  відповідачем  був  укладений  договір  поставки №01-11/10.

Відповідно до предмету договору відповідач зобов'язався поставити у власність  позивача кам'яне вугілля марки АШ збаг., а позивач відповідно зобов'язався  прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

  Відповідно до додаткової угоди №1 до договору поставки №01-11/10 від 11.10.2006р. сторони домовились, що відповідач поставить у жовтні 2006р. вугілля марки АШ збаг. у обсязі 700 тонн.

 На  виконання  умов  договору відповідачем була здійснена поставка вугілля АШ  в  кількості 346 тонн на загальну суму 83 800 грн. 08 коп., що підтверджується   видатковими накладними № РН-0000016 від 20.10.2006 р. на загальну суму 49 951 грн. 20 коп. в кількості 208 тонн, №РН-0000021  від 15.11.2006р. на  загальну суму 33 849 грн. 60 коп. в кількості 38 тонн.  

  Згідно положень п.5.3 договору покупець повинен сплатити за поставлену  продукцію протягом 3-х банківських днів з моменту поставки товару ( вугілля).  

 На  виконання умов договору позивачем була здійснена оплата по платіжним  дорученням № 693 від 19.10.2006р. на суму 49 680 грн., №701 від 03.11.2006р. на суму  49 000 грн. 00 коп., № 709 від 16.11.2006р. на суму 50 000 грн. 00 коп., а  всього на  загальну суму 148 680 грн. 00 коп.

Згідно вищевикладеного станом на 15.11.2006 р. переплата по поставці товару (вугілля) перед позивачем склала 64 879 грн. 92 коп.

При цьому місцевий суд відзначив, що при поставці товару (вугілля) у кількості 138 тонн у вагонах №№ 66632506, 66572934, вантажовідправник УМТО „Антрацитвуглесервіс”, ст.Браунівка Донецької ж.д.  відповідачем були порушені вимоги п.3.2  договору, а саме норми зольності, що  підтверджується Актом прийому вугілля АШ по якості №12 від 21.11.2006р., складеного  Акредитованою хімічною лабораторією КЄП „Чернігівська ТЕЦ” (зольність вугілля  згідно акту складає -31,2%, вологість складає - 15,1% (проба №469) і не відповідає  даним  посвідчення про якість №1132 від 15.11.2006р. (зольність Ас-19,8%, вологість р –7,6%).

  У зв'язку з  цим  позивач  відповідно  до  умов п.п. 4.3, 7.2  договору застосував знижку  до  вартості  вугілля  у  розмірі 10 557 грн. 21 коп.

 З таких обставин  місцевий господарський суду прийшов до висновку,  що відповідачем  15.11.2006р. була  здійснена  поставка  вугілля  АШ  в  кількості  138 тонн не на суму 33 849 грн. 60 коп., а  на  суму 23 292 грн. 39 коп.,  тому сума  заборгованості  по  поставці  товару (вугілля) у  відповідача була у розмірі 75 436 грн. 41 коп. станом на 22.03.2007р.

  23.03.2007р. відповідачем на адресу позивача було перераховано грошових  коштів у розмірі 13700 грн. 00 коп., внаслідок чого на даний час заборгованість  відповідача перед позивачем складає 61 736 грн. 41 коп.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що місцевим господарським судом  при розгляді справи та прийняття судового рішення не надано належної оцінки доказам у справі, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

        Так застосовуючи знижку  до  вартості  вугілля  у  розмірі 10 557 грн. 21 коп.  відповідно до  умов п.п. 4.3, 7.2  договору, місцевий господарський суд послався на акт прийому вугілля АШ по якості №12 від 21.11.2006р., складений Акредитованою хімічною лабораторією КЄП „Чернігівська ТЕЦ”.

       При цьому, місцевий господарський суд не дав оцінки доводам відповідача про те, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині порушення норм зольності вугілля надав суду як додаток до позову  акт приймання вугілля ПШ по якості від 21.11.2006 р. № 12, в якому зазначено, що постачання вугілля проводилося за договором  № 66, укладеним між ТОВ "Технова" та ТОВ "Енергопромснаб" від 20.12.2006 р., тобто між іншими суб'єктами господарювання.

       Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності .

       Враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК  України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права  встановлювати або вважати доведеними обставини, що  не були  встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи  відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того  чи іншого доказу, про  перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржуване судове рішення у справі  підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий  розгляд.

      Відповідно до  ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена  вступна   та резолютивна частини постанови.  

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                                ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Приватного  підприємства "СД"  задовольнити частково.

          Рішення від 02.08.2007 р. господарського суду Дніпропетровської області у справі № 34/317-07 скасувати.     

         Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий    суддя                                                                    Є. Першиков

Судді                                                                                               Т. Данилова                                                                                                                                                                                                                      

                                                                                            І.  Ходаківська