Рішення

від 14.09.2023 по справі 754/8454/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3904/23 Справа №754/8454/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги.

Позивачем було подано до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, яка прийнята судом. Свої позовні вимоги мотивують тим, що відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ОК "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10", як організацією, що здійснює обслуговування будинку по АДРЕСА_1 . Відповідачі не виконують належним чином своїх обов`язків, не своєчасно та не в повному обсязі сплачують житлові послуг, в наслідок чого мали заборгованість в розмірі 8706,28грн, яку сплатили лише 12.07.2023, після відкриття провадження у справі. Однак відповідачі відмовились сплачувати позивачеві витрати від інфляції та 3% річних. На підставі наведеного просять стягнути солідарно з відповідачів інфляційні витрати в розмірі 807,76грн, 3% річних в розмірі 280,02грн та судові витрати.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26.06.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

26.06.2023 сторонам направлено лист з додатками до нього, а саме: позивачу копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачам копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлялись про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві та яка є адресою реєстрації та проживання відповідача, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва Головного інформаційно-обчислюваного центру ( АДРЕСА_1 ). Однак, станом на 10 серпня 2023 року повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачам в матеріалах справи відсутнє.

10.08.2023 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно повідомлялись про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві. Від відповідачів до суду повернулись конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачами у встановлений законом строк до суду не подано заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Станом на 14.09.2023 закінчились строки для подання відзиву, додаткових документів/доказів, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.

Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва Головного інформаційно-обчислюваного центру відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із п. 1 Статуту Обслуговуючий кооператив«Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" створений шляхом об`єднання фізичних осіб для забезпечення житлом та іншими об`єктами нерухомості членів кооперативу і членів їх сімей, спільної господарської та іншої діяльності, а також для наступної експлуатації та управління житловим комплексом, та забезпечення сприяння членам кооперативу, а також іншим особам, отримання наданих постачальниками якісних послуг.

Відповідно до п. 6.1 Статуту власники квартир, які мешкають в будинку, що обслуговується кооперативом, зобов`язані своєчасно вносити плату на обслуговування та ремонт будинку, плату пов`язану з витратами кооперативу за комунальні послуги та інші послуги.

Судом було встановлено, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" належним чином виконує свої зобов`язання шляхом утримання будинку кооперативу.

Відповідно до рішення Загальних зборів членів ОК "ЖБК "Суднобудівельник-10" від 15.06.2017 встановлено розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території щодо будинку АДРЕСА_1 , в розмірі 5,53грн за квадратний метр загальної площі квартири. Згодом рішенням загальних зборів від 03.11.2020 розмір витрат збільшено до 7,90грн за квадратний метр загальної площі квартири. Також щомісяця нараховується внесок у ремонтний фонд будинку - 18,24грн.

Зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі станом на 01.06.2023 мали заборгованість в розмірі 8706,28грн, яка виникла за період з 01.07.2019 по 01.06.2023.

12.07.2023 відповідачами сплачена основна сума заборгованості в розмірі 8706,28грн. Однак відповідачі відмовились сплачувати позивачеві витрати від інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

За приписами положень ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст.26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Крім того, відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Обов`язок на власників жилого приміщення по несенню витрат на утримання будинку і при будинкової території, сплаті комунальних послуг покладений також нормами ст. 322 ЦК України та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно із ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Позивач просить стягнути з відповідачів суму індексу інфляції за весь час прострочення (за період з 01.07.2019 по 01.06.2023) в розмірі 807,76грн, 3% відсотки річних від простроченої суми в розмірі 280,02грн та понесені судові витрати в розмір 2 684,00грн.

Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції провадиться шляхом помноження суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Розрахунок трьох процентів річних провадиться по формулі: сума заборгованості помножити на кількість днів прострочення.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що сума основного боргу за період з 01.07.2019 по 01.06.2023 відповідачами сплачена з порушення строку, а саме після подання позовної заяви до суду, а наданий розрахунок позивачем відповідає нормам закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційні витрати в розмірі 807,76грн та три відсотки річних в розмірі 280,02грн підлягають задоволенню.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статей 133 та 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00грн, а саме з кожного по 895,00грн.

Керуючись Конституцією України, Житловим кодексом України, Законом України "Про кооперацію", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, статтями 10, 12, 19, 81, 133-137, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" витрати від інфляції в розмірі 807,76грн та 3 % річних у розмірі 280,02грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10" судові витрати в розмірі 2684,00грн, а саме з кожного по 895грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Суднобудівельник-10", Код ЄДРПОУ 22884123, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Миколи Закревського, буд. 47-Б.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2023.

Суддя В.В.Бабко