Ухвала

від 06.09.2023 по справі 757/34310/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34310/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,

за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ПОЛАІР УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42612826) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2022 у кримінальному провадженні № 42022102060000085 від 30.05.2022,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ПОЛАІР УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42612826), яке передане слідчому судді 10.08.2023, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2022 у межах кримінального провадження № 42022102060000085 від 30.05.2022.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено безпідставно, з порушенням положень ст. 170 КПК України, а також з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що майно заявника, яке зазначене в ухвалі про арешт майна, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та сам власник майна не має відношення до вказаного кримінального провадження, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у ньому.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні в судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію представника власника майна, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному проваджені №42022102060000085 від 30.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України, досудове розслідування здійснюється слідчими СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві.

25.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 у справі № 757/20629/22-к проведено обшук у комплексі нежитлових приміщень що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 973357432106, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, буд. 61, у ході якого виявлено та вилучено майно ТОВ «ПОЛАІР УКРАЇНА».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2022 у справі №757/22092/22-к накладено арешт на майно, що належить: ТОВ «АРЕА ПОЛАРЕ» та ТОВ «ПОЛАІР Україна», а саме: вітрину теплову F16-08 SH 1,0-2 0020 склопакет (Саrbоmа 1600/875 ВТ-1,0) (9005), у кількості 2 одиниць, вітрину холодильну Саrbоmа Сubе 1930/710 ВХСп-1,3-1 ( FС20-07 VV 1,3-1 (розсувні двері), у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну Саrbоmа ВХСп-1,0 (F20-08 VМ 1,0-2), у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну GC110 SM 0,94-2 (з боковинами, відкрита) 0011-9006, у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну GC110 SM 0,94-2 (з боковинами, риба на льоду) (1005 ВЕНГЕ) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну А57 VM 1,2-1 (ВХС-1,2 Арго XI 0011- 9006 (сірий) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХС-1,0 Сubе Арго XL ТЕХНО (АС87 SМ 1.0-1) у кількості 2 одиниць, вітрину холодильну ВХС-1,0 Арго (А87 SМ 1.0-1 0013-0430, бокчерн.,-декор нерж) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХС-1,5 Полюс ЕКО (Є85 SМ 1,5-1) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХСв 0,9д Саrbomа (К70 VM 0.9-1 0012-0109) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХСв 1,3д Саrboта ТЕХНО (К70 VM 1.3-1 0011-9005) у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХСв 1,0 Саrbоmа (А37 SМ 1,0-1), у кількості 1 одиниця, вітрину холодильну ВХСв 1,5 XL Саrbоmа (А37 SМ 1,5-11), у кількості 3 одиниці, вітрину холодильну ВХСр 1.0 Сиbе Арrо XL ТЕХНО (АС87 5 SV 1,01) у кількості 2 одиниць, камера КХН-11,75 (2560*2560*2200) 80 мм, у кількості 2 одиниць, моноблок POLAIR ММ 218 S, у кількості 1 одиниця, cпліт систему SВ 109 SС-1, у кількості 1 одиниця, cпліт систему SМ 109 S, у кількості 1 одиниця, стіл холодильний ТВ2GN-G, у кількості 2 одиниць, стіл холодильний ТВ3GN-G, у кількості 2 одиниць, стіл холодильний ТМ2-G, у кількості 3 одиниць, стіл холодильний ТМ2-GС, у кількості 1 одиниці, стіл холодильний ТМ3-G, у кількості 5 одиниці, стіл холодильний ТМ3GN-G, у кількості 12 одиниці, стіл холодильний ТМ4GN-G, у кількості 3 одиниці, стіл холодильний ТМi2-G, у кількості 2 одиниці, стіл холодильний ТМi2-GN-G, у кількості 5 одиниць, стіл холодильний ТМi2GN-G без борта, у кількості 2 одиниці, стіл холодильний ТМi3GN-G, у кількості 2 одиниці, стіл холодильний ТМi3GN-G без борта, у кількості 1 одиниці, шафу холодильну, СВ 107-S, у кількості 8 одиниць, шафа холодильна, СВ 114-S, у кількості 7 одиниць, шафа холодильна, СМ 105-S, у кількості 2 одиниць, шафа холодильна СМ 105-S (R290) у кількості 4 одиниць, шафа холодильна, СМ 107-S у кількості 1 одиниця, шафа холодильна СМ 107-S (R290) у кількості 2 одиниці, шафа холодильна СV 107-S у кількості 2 одиниці, шафа холодильна DМ 107-S у кількості 5 одиниць, шафа холодильна DМ 107-S (R290) у кількості 2 одиниці, шафу холодильну DМ 110-Sd-S у кількості 8 одиниць, шафу холодильну DМ 114-Sd-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну DР 105-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну DР 105-S, мех. замок, прав. у кількості 1 одиниця, шафу холодильну POLAIRCB 107-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну POLAIRCV 105-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну POLAIR DM 104-BRAVO у кількості 1 одиниця, шафу холодильну POLAIR DM 105-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну POLAIRDM 114-Sd-S у кількості 1 одиниця, шафу холодильну 2GN/LT Carboma у кількості 1 одиниця, шафу холодильну F1400 Carboma у кількості 1 одиниця, шафу холодильну F560 Carboma у кількості 1 одиниця, шафу холодильну F700 Carboma у кількості 4 одиниць, шафу холодильну К400С Carboma Люкс (D4 VM 400-1) (0109-0102) корич.-зол. у кількості 1 одиниця, шафу холодильну R560 Carboma у кількості 4 одиниць, шафу шокової заморозки CR 5-G у кількості 2 одиниці, шафу шокової заморозки CR 5-L у кількості 1 одиниці.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.08.2022 у справі №757/22092/22-к при накладенні арешту слідчий суддя керувався вимогами ст. 173 КПК України, врахував, що арешт необхідний з метою забезпечення дієвості досудового розслідування та у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що дані речі та документи мають значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та те, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, а також є предметом кримінального правопорушення. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває. А отже, майно, яке має ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, може підлягати арешту у кримінальному провадженні, в якому не повідомлено про підозру жодній особі.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в межах кримінального провадження №42022102060000085 від 30.05.2022.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ТОВ «ПОЛАІР УКРАЇНА» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ТОВ «ПОЛАІР УКРАЇНА» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1