Ухвала

від 13.09.2023 по справі 925/1237/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 вересня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1237/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову у справі

за позовом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 25212542, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац", ідентифікаційний код 43770110, вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005,

про стягнення 1 837 493,45 грн,

УСТАНОВИВ:

11.09.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Черкаської міської ради з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 1 837 493,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" в межах суми стягнення 1 837 493,45 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України)

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Предметом позовних вимог Черкаської міської ради є стягнення коштів у сумі 1 837 493,45 грн.

Як на підставу для забезпечення позову заявник вказує на те, що відповідач у період з 18.09.2020 по теперішній час є власником комплексу будівель готелю, які розміщені на земельній ділянці загальною площею 0,9369 кадастровий номер: 7110136400:01:008:0238, власником якої є територіальна громада м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, фактично користується цією земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснює оплату за таке фактичне користування.

Позивач стверджує, що відповідач є власником єдиного об`єкта нерухомого майна, відтак він може вільно розпоряджатися ним на власний розсуд, незважаючи на наявний спір щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника землі, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі, а позивачу необхідно буде звертатися до суду з іншими позовними заявами про визнання фраудаторними правочинів щодо купівлі-продажу або іншого відчуження майна до нових власників, що призведе до тривалого поновлення інтересів територіальної громади м. Черкаси та нецільового використання бюджетних коштів через необхідність повторної сплати судового збору. При цьому, позивач зазначає і судом перевірено, що єдиним об`єктом нерухомого майна та фактично єдиним активом ТОВ "Черкаси Палац", на яке може бути звернено стягнення у порядку примусового виконання, є комплекс будівель готелю, що знаходиться по вул. Верхній Горовій, 145.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України)

У постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 4 ст. 137 ГПК України)

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії. (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

У заяві, що розглядається заявник просить накласти арешт на нерухоме майно в межах суми позову, відтак в разі вжиття заходів забезпечення буде дотримано принцип співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Суд відзначає, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав відповідача та не призведе до порушення балансу інтересів.

Водночас, існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів у сумі 1 837 493,45 грн, наявність яких на рахунках відповідача неможливо самостійно встановити позивачу; водночас за рахунок реалізації такого нерухомого майна позивач зможе отримати присуджені кошти в разі задоволення позову.

Натомість, припущення стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову Черкаської міської ради підтверджується фактами неодноразового попереднього відчуження спірного майна попередніми власниками, про що надано відповідні докази.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16 та ін.).

Таким чином, суд вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі з великою ймовірністю ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення у даній справі щодо стягнення коштів на користь позивача у разі задоволення позову.

У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану, тому відсутні підстави вважати, що права відповідача чи баланс інтересів будуть порушені.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Підсумовуючи викладене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та можливість задоволення заяви Черкаської міської ради.

На день винесення даної ухвали господарський суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. 136-140, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" (ідентифікаційний код 43770110, вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005), в межах суми стягнення - 1 837 493,45 грн.

Стягувач: Черкаська міська рада (ідентифікаційний код 25212542, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" (ідентифікаційний код 43770110, вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18005).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Оригінал ухвали направити Черкаській міській раді, копію - Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА