Рішення

від 15.09.2023 по справі 212/5846/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5846/23

2/212/2339/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Дущак К.О., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі за текстом рішення - АТ «КЗРК»), в обґрунтування якого посилався на те, що він працював на підприємстві відповідача з 16.11.2001 року по 23.10.2019 року машиністом бурової установки на шахті «Тернівська» АТ «Кривбасзалізрудком». 12 січня 2023 року рішенням ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» позивачу було встановлено наступні професійні захворювання: 1) сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктвним захворюванням легенів першої стадії, група А; 2) радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Відповідно до Акту розслідування причин виникнення професійного захворювання від 13.03.2023 року підставою для виникнення у ОСОБА_1 професійних захворювань стало те, що умови праці позивача характеризувалися фізичним перенавантаженнями, а також внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, ОСОБА_1 підпадав під вплив концентрації аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення. У зв`язку із поганим самопочуттям він був змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури та лікування. Внаслідок отриманих професійних захворювань було порушено нормальні життєві зв`язки ОСОБА_1 , внаслідок чого йому доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого побуту. Так позивача турбує виражена задишка при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, кашель сухий, іноді з виділенням мокротиння, важкість в грудній клітині, біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією у ліву ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових суглобах. Також він через отримане ушкодження здоров`я відчуває психологічний дискомфорт, що негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача. Оскільки обов`язок з відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, покладено на роботодавця, бо відповідач не створив належні та безпечні умови праці, що призвело до встановлення ОСОБА_1 65% втрати працездатності та третьої групи інвалідності безстроково, то відповідач повинен відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 234500,00 гривень. На підставі наведеного просив суд стягнути з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 234500,00 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

01 вересня від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначив, що частково не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та вказував, що АТ «КЗРК» вважають, що сума відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я позивачу у розмірі 234500,00 гривень недоведена та значно завищена, враховуючи загальний стаж роботи позивача на підприємстві в умовах впливу шкідливих факторів, 17 років, розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2023 року, а також ступінь втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, що підтверджується висновком МСЕК в розмірі 65%, а також коефіцієнт 1,25, що застосовується відповідачем у випадках відсутності будь-якої вини працівника у виникненні профзахворювання розрахунковим засобом. Отже, АТ «КЗРК» погоджується на виплату компенсації моральної шкоди позивачу в сумі 97552,00 гривень. На підставі викладеного просив суд частково задовольнити позовні вимоги у визначеній ними сумі. До відзиву подана окрема заява про часткове визнання позовних вимог.

Позивач не подав суду заперечень проти розгляду справи без виклику сторін за наявними матеріалами.

Представник АТ «КЗРК» також не заперечував проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що ОСОБА_1 працював з 16.11.2001 року по 23.10.2019 року машиністом бурової установки на шахті «Тернівська» АТ «Кривбасзалізрудком», звідки був звільнений за власним бажанням через вихід на пенсію за віком відповідно до ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (серія НОМЕР_1 ) на ім`я ОСОБА_1 . (а. с. 27-30)

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 березня 2023 року, складеного відносно АТ «КЗРК» було встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань: 1) радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня); 2) сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктвним захворюванням легенів першої стадії, група А. ЛН першого - другого ступеня, що підтверджується медичним висновком № 58 від 12 січня 2023 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», а також зазначено причини його виникнення, оскільки умови праці ОСОБА_1 характеризувалися фізичним перенавантаженнями та внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування ОСОБА_1 підпадав під вплив концентрації аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення. (а. с. 4- 8, 13-14)

Згідно іздовідками Обласної МСЕК № 2 серії 12 ААА № 129608 та серії 12 ААГ № 187084 від 11.07.2023 року ОСОБА_1 буловстановлено первинно 65% стійкої втрати працездатностічерез професійне захворювання на сидеросилікоз (15%) та радикулопатію (50%), атакож третю групу інвалідності з 19 червня 2023 року безстроково з рекомендацією санаторно-курортного та медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах виробничого пилу. (а. с. 11-12)

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписними епікризами, а також виписками з медичної карти позивача. (а. с. 15- 25)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону праці» (на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно із ст. 153КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставі ст.237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала через професійне захворювання, спричинене негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду йому безумовно було заподіяно внаслідок ушкодження здоров`я під час роботи на АТ «КЗРК», оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, з урахуванням чого суд дійшов висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди за рахунок відповідача.

Суд при цьому виходив з того, що в зв`язку із отриманням професійного захворювання зі встановленням стійкої втрати працездатності ОСОБА_1 у розмірі 65% та здобуттям третьої групи інвалідності безстроково позивачу безумовно було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок професійного захворювання у нього змінилися умови життя, він змушений проходити тривале лікування, відчуваючи фізичний біль та дискомфорт у повсякденному житті, обмеженість у можливості продовжувати колишній активний спосіб життя та тривогу за майбутнє внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 рокурозмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, яку ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, отриману ним інвалідність внаслідок такого захворювання, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також провину підприємства відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи, що ОСОБА_1 пропрацював на підприємстві відповідача більше 17 років у шкідливих умовах, отримавши внаслідок недосконалості виробництва з вини відповідача 65% стійкої втрати працездатності через набуте ним професійне захворювання та інвалідність при роботі у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, зважаючи на розмір на 1 січня 2023 року мінімальної заробітної плати в сумі 6700,00 гривень, то на переконання суду розмір відшкодування, завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я, моральної шкоди з боку АТ «КЗРК» повинен дорівнювати 180000,00 гривень, що відповідатиме завданій позивачу моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті позивача.

Таким чином суд не може погодитись із розміром моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я позивача, який визнав АТ «КЗРК» у розмірі 97552,00 гривень.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (справа «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Відповідно Закону України «Про судовий збір»передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставіст.141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідачана користь держави у сумі 1800,00 гривень.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89,133-141,258-259,263,265 ЦПК, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодження здоров`я, 180000,00 гривень (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у дохід держави судовій збір в сумі 1800,00 гривень (одна тисяча вісімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи, складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», код ЄДРПОУ 00191307, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симбірцева, 1-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 вересня 2023 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак