Рішення

від 12.09.2023 по справі 240/22610/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/22610/23

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо ненадання відповіді на запит від 07.02.2023;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надати відповідь на запит від 07.02.2023 в повному обсязі запитуваної інформацію;

- стягнути з Комунального підприємства «Господар» Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області на його користь понесені ним судові витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з метою реалізації своїх політичних прав та законних інтересів подав до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач, КП "Господар", підприємство) запит на інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) в якому просив у 5-ти денний період надати інформацію, в письмовому вигляді, стосовно того, чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 та під які відсотки у період з 01.01.2022 до 31.12.2022, проте у відповідь запитувана інформація, йому не надана.

Таку бездіяльність відповідача щодо розгляду поданого запиту позивач вважає протиправною, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

25.08.2023 від представника КП "Господар" надійшов до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, аргументувавши тим, що підприємством дотримано порядок та строки розгляду запиту на публічну інформацію встановлені Законом №2939-VI та надання на нього відповіді. Пояснив, що відповідь на запит надіслана на адресу позивача, яка вказана безпосередньо у самому запиті, однак конверт з вкладенням повернувся на адресу підприємства із відміткою поштового відділення у довідці Ф-20 "за вказаною адресою відсутній". Зауважує, що встановлення місцезнаходження та пошук особи, яка звернулася із запитом на публічну інформацію, Законом №2939-VI розпорядника такої інформації не зобов`язує. Разом з тим, спростовуючи твердження позивача щодо неодноразового звернення до КП "Господар" з метою отримання відповіді на запит, вказує на відсутність документального підтвердження таких звернень. З огляду на що вважає, твердження позивача щодо протиправної бездіяльності підприємства в частині надання відповіді на запит від 07.02.2023 є необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають дійсності, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-53-в від 17.08.2023 (у період з 28.08.2023 до 01.09.2023) суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці, тому розгляд даної справи судом відкладався.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені доводи, суд вважає за необхідне вказати про таке.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач 07.02.2023 позивач звернувся до відповідача із запитом про отримання публічної інформації, в якому просив у 5-ти денний період надати у письмовому вигляді інформацію стосовно того, чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 та під які відсотки у період з 01.01.2022 до 31.12.2022

Відповідь на запит, відповідачем надано листом №52 від 14.02.2023, який надісланий на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення адресатом не отримано, з підстав відсутності за вказаною адресою та повернулося на адресу адресанта (КП "Господар").

Втім, позивач вважає, що відповідь на запит не надано відповідачем, чим допущено протиправну бездіяльність, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушених своїх політичних прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон №2939-VI.

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 вищевказаного Закону визначене право на доступ до публічної інформації, яке гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (ст.4 Закону № 2939-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI визначено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ст.12 вказаного Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом першим частини першої статті 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За приписами ч.1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

При цьому, порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону №2939-VI.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 цього ж Закону).

Відповідно до положень ч.5 ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований ст. 20 Закону № 2939-VI, згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами частини четвертої статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, як вже зазначалося позивач у запиті від 07.02.2023 звернувся до відповідача та просив надати інформацію чи передавало КП "Господар" в оренду іншим особам (юридичним, фізичним) земельну ділянку за кадастровим номером 1820982500:04:000:8101 та під які відсотки у період з 01.01.2022 до 31.12.2022. Як стверджує позивач, відповідь на запит не отримав.

Втім, такі твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема, як вже зазначалося, відповідач у 5-ти денний строк (14.02.2023) надіслав на адресу позивача (яка зазначена у поданому запиті) лист №52 (відповідь на запит), яким повідомлено про відсутність у користуванні підприємства земельної ділянки за кадастровим номером 1820982500:04:000:8101, площею 468,91 га, а тому підприємство не являється розпорядником інформації щодо якої зроблено запит.

Надання відповіді на запит від 07.02.2023 (за вх.№ 06 від 08.02.2023) та здійснення його відправлення на поштову адресу, вказану позивачем у запиті (вул. Житомирська, 167, с.Биків, Житомирська область, 12642) підтверджується копією наступних доказів, які містяться в матеріалах справи:

- листом КП "Господар" за вих. № 52 від 14.02.2023;

- журналом вихідної кореспонденції КП «Господар», яким підтверджено створення та відправлення відповіді на запит за вих. № 52 від 14.02.2023;

- описом вкладення у цінний лист за №1260101943955, яким підтверджено відправлення відповіді на запит за вих. № 52 від 14.02.2023, накладною №1260101943955 та фіскальним чеком.

- конвертом з вкладенням, адресованим позивачу, який 02.03.2023 повернувся на адресу відповідача із відміткою поштового відправлення у довідці Ф-20 - "за вказаною адресою відсутній".

Таким чином, суд аналізуючи вищевказані документи, вважає, що такі є належними доказами надіслання відповідачем відповіді на запит позивача та не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про неодноразове звернення із запитами аналогічного змісту до відповідача, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази повторного звернення.

При цьому, слід зауважити, що у межах даної справи здійснюється розгляд спірних відносин, які виникли з приводу надання відповіді саме на письмовий запит датованого 07.02.2023 та зареєстрованого за вх.№06 від 08.02.2023.

Суд, проаналізувавши встановлені обставини справи, звертає увагу, що матеріали справи містять достатні докази надання відповіді на запит та надіслання такої відповіді позивачу на адресу, яка ним зазначена у самому запиті. Таким чином, вказані відомості свідчать як про існування такої відповіді, так і про її направлення позивачу на конкретну адресу.

У той час, суд звертає увагу, що особливість зазначеного розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше, як неспроможність суб`єкта владних повноважень, до якого звернено позовом, переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

За встановлених обставин під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем надано належні та допустимі докази своєчасного надання відповіді на запит позивача та надіслання такої запитувачу інформації. У той час, неотримання відповіді позивачем з незалежних від відповідача підстав, не може свідчить про протиправну бездіяльність КП "Господар" на яку посилається позивач.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими що не підлягають до задоволення.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач, скориставшись своїм законним правом на отримання публічної інформації звернувся до відповідача із запитом на інформацію, який у свою чергу, дотримуючись встановленого законодавством порядку розглянув такий запит у встановлений строк та надіслав відповідь позивачу.

За частиною другою статті 23 Закону №2939-VI, запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що на момент судового розгляду спірних правовідносин запит про доступ до публічної інформації, розглянутий, що у свою чергу свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на що, суд зазначає, що доводи позивача про надання не неповної та недостовірної інформації є необґрунтованими та ґрунтуються лише на його особистому переконанні, а тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

У контексті оцінки доводів позовної заяви суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, враховуючи висновки Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ключові аргументи адміністративного позову отримали достатню оцінку.

Згідно з статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши норми законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат, судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Господар" Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (пров. Митрополита Ілларіона, 3, смт.Брусилів, Житомирський район, Житомирська область,12601. ЄДРПОУ: 40225485) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 12 вересня 2023 р.