Рішення

від 13.09.2023 по справі 420/5572/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5572/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200260/2 від 14.10.2022 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500050/2022/000956 від 14.10.2022 року.

Позов обґрунтовано наступним.

15.06.2022 року між позивачем ТОВ "ІНТЕРПАКСЕРВІС" («Покупець») та компанією «ORAL FACE DB CORPORATIОN SRL» (Італія, «Продавець») укладений контракт №1-6/2022, за умовами якого Продавець зобов`язаний поставити (продати) Товар, а Покупець прийняти та оплатити його вартість на умовах Контракту.

За даним контрактом Продавцем був поставлений товар, який надійшов на митну територію України: «засоби для догляду за зубами» в асортименті.

З метою митного оформлення даного товару декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 була подана електронна митна декларація №22UA500500037075U0 від 14.10.2022 року.

Проте відповідачем Одеською митницею не було зареєстровано дану декларацію, а була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500050/2022/000956 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200260/2 від 14.10.2022 року.

Позивач не погоджується з таким висновком рішення відповідача, як таким, що є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 23.03.2023 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.04.2023 р. за вхід. №ЕС/7456/23 через канцелярію суду надійшов відзив Одеської митниці, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця, під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпаксервіс».

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15.06.2022 року між позивачем ТОВ "ІНТЕРПАКСЕРВІС" («Покупець») та компанією «ORAL FACE DB CORPORATIОN SRL» (Італія, «Продавець») укладений контракт №1-6/2022, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах «ORAL FACE DB CORP Via Longarone, 7/11 20058 Zibido San Giacomo (MI) Italy (згідно з Incoterms 2020), вироблені та реалізовані Продавцем, іменовані ладі Товари. Кількість, асортимент та загальна вартість поставки зазначаються в Інвойсах Продавця на кожну партію товару. Інвойс виставляється відповідно до замовлень Покупця, в яких зазначається кількість. асортимент та можлива дата поставки Товарів. Продавець визначає відправку з заводу. поставки вказуються в Інвойсах Продавця, із зазначенням ціни, дати відвантаження та умов оплати. Товари купуються для ввезення на територію України.

Відповідно до пункту 3 контракту від 27.10.2022 №1-10/2022 ціна Товару встановлюється в євро та зазначається в Інвойсі на кожну поставку. Маркування, упаковка та завантаження на вантажівку Покупця включені у ціну. Загальна сума цього Контракту складається з суми всіх Інвойсів на протязі дії цього Контракту.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №22UA500500037075U0 від 14.10.2022, відповідно до якої за умовами поставки EXW на митну територію України надійшов товар ТОВ «ІНТЕРПАКСЕРВІС», а саме:

- товар № 1 - засоби для догляду за зубами, - зубна паста: DENTIFRICIO WHITEDENT TOTAL 75 ML арт. 1030 - 8400 шт.; DENTIFRICIO WHITEDENT SBIANCANTE 75 ML арт. 1037 -6000 шт.; DENTIFRICIO WHITEDENT NATURAL E арт. 1038 - 4200 шт.; DENTIFRICIO WHITEDENT DISPENSERANTITARTARO 100 ML арт. 1040 - 2688 шт.; DENTIFRICIO KIDS 75 ML арт. 1045 - 2580шт.; DENTIFRICIO FAMILY 125 ML арт. 1034 -5184 шт.; Торговельна марка: WHITEDENT; Країна виробництва: EU; Виробник: ORAL FACE DB CORPORATION SRL; Код товару: 3306100000;

- товар № 2 - засоби для гігієни порожнини рота: засіб для полоскання ротової порожнини: COLLUTORIO WHITEDENT TOTAL ACTION 400ML арт. 1050 - 1152 шт.; COLLUTORIO FAMILY WHITEDENT FLAC 500 ML арт. 1055 - 864 шт.; крем для зубних протезів: CREMA ADESIVA WHITEDENT PLUS арт. 1200 - 1944 шт.; таблетки для догляду за зубними протезами: COMPRESSE EFFERV. WHITEDENT PLUS арт. 1250 - 864шт.; Торговельна марка: WHITEDENT; Країна виробництва: EU; Виробник: ORAL FACE DB CORPORATION SRL; Код товару: 3306900000;

- товар № 3 - косметичні засоби для догляду за шкірою, не є товарами медичного призначення, не в аерозольній упаковці, не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів, - на основі тальку: TALCO ORAL FACE 200 g арт. 1140 - 900 шт.; Торговельна марка: WHITEDENT; Країна виробництва: EU; Виробник: ORAL FACE DB CORPORATION SRL; Код товару: 3304990000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 22UA500500037075U0 від 14.10.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 01.10.2022;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 220 від 30.09.2022;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/Н від 03.10.2022;

- книжка МДП (TIR сarnet) № XZ.85238043 від 04.10.2022;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № Т239552 від 04.10.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500.2022.036413.001 від 14.10.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500.2022.036413.002 від 14.10.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500500.2022.036413.003 від 14.10.2022;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA500500/2022/036413 від 12.10.2022;

- картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000953 від 14.10.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 391-10.2022 від 07.10.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-6/2022 15.06.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 26/09-22 від 26.09.2022.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) експортну декларцію країни відправлення з перекладом на українську мову.

14.10.2022 імпортером ТОВ «ІНТЕРПАКСЕРВІС» додатково надано платіжне доручення від 28.09.22 з посиланням на проформу інвойс (не надано), копію експортної МД (без перекладу на українську мову) та надіслано лист, що інших документів надано не буде.

14.10.2022 року Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200260/2, яким було скорегована митна вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Як вбачається зі змісту рішень про коригування митної вартості товарів, на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №22UA500500037075U0 від 14.10.2022 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200260/2 від 14.10.2022, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) пунктом 1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.06.2022 №1-6/2022 передбачено, що в інвойсах продавця наявна вся інформація, щодо кількості та вартості товару, але згідно акту митного огляду від 12.10.22 №UA500500/2022/036413 було виявлено розбіжність у вагових характеристиках, а саме вага нетто (товар №1) фактично складає 3835,21 кг. , що на 405,21 кг. більше від заявленого.

3) В інвойсі від 30.09.2022 № 220 відсутня інформація щодо фактичної кількості товару.

Одеською митницею прийнята карта відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/000956, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД №22UA500500037186U0 від 14.10.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 17 240,63 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи вказані вище рішення Відповідача протиправним, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України і порушує права та інтереси Позивача, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо вартості пакування та пакувальних матеріалів, судом встановлено наступне.

Розділом 1 Контракту №1-6/2022 від 15.06.2022 року встановлено, що Продавець поставляє Позивачу товар на умовах ЕХW (Правил Інкотермс-2010).

Відповідне зазначення щодо умови поставки у вигляді ЕХW (Правил Інкотермс-2010) наявне й у митній декларації, що була надана позивачем.

Розділом ЕХW Правил Інкотермс передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до пункту 3 контракту від 27.10.2022 №1-10/2022 ціна Товару встановлюється в євро та зазначається в Інвойсі на кожну поставку. Маркування, упаковка та завантаження на вантажівку Покупця включені у ціну. Загальна сума цього Контракту складається з суми всіх Інвойсів на протязі дії цього Контракту.

З наведеного вбачається, що витрати з пакування товару вже ввійшли у фактурну його вартість, а тому позивачем не понесено додаткових витрат на пакування товару.

Отже, зауваження митного органу щодо того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару (упаковка), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, - є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо відсутності інформації щодо кількості товару в інвойсі.

До митної декларації були додані документи, серед яких наявний інвойс №220 від 30.09.2022 та пакувальний лист від 01.10.2022 року.

В інвойсі (Fattura) №220 від 30.09.2022 року вказаний асортимент товару, кількість кожної номенклатури, вартість одиниці товару, вартість загальної кількості певної номенклатури та загальна вартість товару з урахуванням пакування. Кількість всього товару за інвойсом не зазначена, оскільки такий показник не являється коректним у випадку, коли в інвойсі вказаний різний асортимент товару.

Також, митна вартість товару розраховується не на підставі кількості товару, а на підставі ваги товару. Вага товару (нетто та брутто) належним чином була зазначена Продавцем у відповідному документі - пакувальному листі, який був долучений декларантом №22UA500500037075U0 від 14.10.2022 року.

В пакувальному листі (Paking list) від 01.10.2022 року міститься інформація щодо ваги нетто та ваги брутто кожного номенклатури товару, а також зазначена загальна вага нетто та брутто всієї кількості товару за всіма позиціями.

Щодо розбіжностей у показниках вага нетто товару.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що в митній декларації заявлена недостовірна інформація показника ваги нетто щодо товару №1, а саме заявлена вага на 405,21 кг менша, ніж фактична вага нетто, яка становить 3835,21 кг.

Разом з тим, декларантом зазначаються відповідні дані в електрону мину декларацію на підставі первинних документів, які отримані Покупцем від Продавця на відповідну відправлену партію товару.

До електронної митної декларації №22UA500500037075U0 від 14.10.2022 року були, подані документи, які були передані Продавцем, зокрема пакувальний лист (Paking list) б/н від 01.10.2022 рову та експортна декларація країни відправника товару 22ITQC010014240EO.

В експортній декларації країни відправлення 22ІТQС010014240ЕО, яка була подана Продавцем з метою оформлення вивозу товару з Європейського Союзу, була зазначена наступна інформація щодо загальної ваги товару:

- В графі 35 «Massa lorda» зазначена вага брутто в розмірі 5763,00 кг,

- В графі 38 «Massa netta» зазначена вага нетто в розмірі 4610,00 кг.

Відповідні дані містяться і в пакувальному листі (Paking list) б/н від 01.10.2022 року:

- CROSS WEIGHT - 5763,00 кг

- NET WEIGHT - 4610,00 кг

Таким чином, декларантом позивача були заявлені всі відомості щодо товару строго у відповідності до тієї інформації, яка міститься у наданих Продавцем супроводжувальних документах (зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура, пакувальний лист, експортна декларація країни відправлення товару), в тому числі і показники ваги нетто товару.

Більш того, відповідач в оскаржуваному рішенні наполягає на розбіжностях у показниках ваги щодо товару 1 «Засоби для догляду за зубами - зубна паста DENTIFICO в асортименті» вагою нетто 3835,21 кг, однак рішення про коригування (збільшення) митної вартості приймає щодо іншого товару - товару №3 «Косметичні засоби для догляду за шкірою», вагою нетто 180 кг.

За результатами акту огляду була встановлена фактична вага нетто товару №1 «Засоби для догляду за зубами» в розмірі 3835,21 кг, що було відповідним чином зазначено декларантом у наступній електронній декларації №UА500500/2022/037186, яка була сформована за результатами акту огляду товару, а саме в графі 38 «Вага нетто» щодо товару №1 вказана вага в розмірі 3835,21 кг.

Зазначена інформація була вказана декларантом в митній електронній декларації та повністю узгоджується з інформацією, наявною в документах, що були надані Продавцем за даною поставкою на товар, а саме інвойс, пакувальний лист, експортна декларація країни відправлення.

Жодних розбіжностей не міститься у наданих декларантом документах до митного органу, і всі складові митної вартості товару підтверджуються належним чином доданими до митної декларації документами.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Відтак, враховуючи висновки суду щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо встановлених ним розбіжностей, суд зазначає, що зазначені відповідачем недоліки цінової довідки не впливають на митну вартість товару.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення та картка відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 2684,00 грн. судового збору згідно платіжної інструкції №174629 від 23.02.2023 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» судового збору у розмірі 2997,62 грн.

Керуючись ст.ст. 2-9, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200260/2 від 14.10.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500050/2022/000956 від 14.10.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» суму судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок), сплаченого відповідно до платіжної інструкції №174629 від 23.02.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення підписано 13.09.2023 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній черговій відпустці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАКСЕРВІС» (адреса: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1-В, ЄДРПОУ 42593814, тел. 380637352267)

Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631, телефон: (048) 734-28-00, електронна пошта: od.post@customs.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька