Рішення

від 13.09.2023 по справі 460/10041/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2023 року м. Рівне№460/10041/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоє Авто Плюс" звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що з метою митного оформлення товарів декларантом подано митну декларацію на товар вантажний автомобіль марки "MAN" модель "TGX 26.460", ідентифікаційний номер (шассі) НОМЕР_1 , бувший у використанні. Митну вартість імпортованого позивачем вантажного транспортного засобу заявлено за основним методом визначення митної вартості за ціною договору. Проте, митний орган дійшов висновку про наявність неточностей та розбіжностей у документах та сформував повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів. Позивач вказував, що він надав митному органу усі належні документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості є протиправним. Також зазначав, що у порядку статті 55 Митного кодексу України надав митному органу заяву та додаткові документи щодо митної вартості імпортованого вантажного транспортного засобу та просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року.

Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та 11.05.2023 подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначав, що у інформації, наданій декларантом під час подання митної декларації на імпортований позивачем вантажний транспортний засіб, було відсутнє обґрунтування числового значення рівня заявленої митної вартості товарів, що імпортується, наявні окремі розбіжності в поданих до митного оформлення документах та не містилися всі данні відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, яка останнім належним чином виконано не було. Враховуючи те, що заявлені числові значення складових митної вартості не були підтверджені документально та не піддаються обчисленню, відповідач стверджував, що застосування методу визначення митної вартості товару за ціною угоди було неможливим, відповідно до чого було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

22.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

У судове засідання, призначене на 30.08.2023, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/10041/23 в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твоє Авто Плюс" (далі - покупець) та компанією "Fleetcom" LTD, Великобританія (далі - продавець) 07.04.2021 укладено контракт №05/04/2021. Відповідно до пункту 1.1 такого контракту, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити автомобілі. Пунктом 2.2 контракту зазначено, що ціна, валюта вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину контракту. Пунктом 3.1. Розділу 3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

Згідно обставин адміністративної справи та її матеріалів, на підставі інвойсу від 13.03.2023 №118, з метою митного оформлення товарів, уповноваженою особою позивача подано митну декларацію від 27.03.2023 №23UA204060002463U8 на імпортований позивачем вантажний транспортний засіб марки "MAN" модель "TGX 26.460", ідентифікаційний номер (шассі) НОМЕР_1 , бувший у використанні. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом.

Під час здійснення митного контролю та перевірки, поданих до митного оформлення митної декларації від 27.03.2023 №23UA204060002463U8, товаро-супровідних документів, митним органом сформоване повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів (далі Повідомлення):

висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки та повідомлено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованих товарів.

На вказані вимоги митниці щодо надання додаткових документів уповноваженою особою позивача митним брокером було надано лист від 27.03.2023 б/н, що додаткові документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та відомостей та із врахуванням листа митного брокера від 27.03.2023 року б/н, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів (стаття 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України)).

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

За правилами частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В ситу приписів пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку.

Згідно частини 1 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено що, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та зокрема у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За результатами опрацювання посадовими особами відповідача наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, виявлено, що такі документи містять неточності та розбіжності: зокрема представником відповідача вказано, що до митного оформлення декларантом надано контракт від 07.04.2021 №05/04/2021, пунктом 1.1 якого визначено, що асортимент, ціни та кількість вказані в інвойсах, що формується на кожну одиницю товару та є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим, інвойс від 13.03.2023 №118 не містить жодних посилань на контракт від 07.04.2021 №05/04/2021; пунктом 3.3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що товар доставляється силами та засобами продавця на адресу, яка визначається товаросупровідними документами. Вартість доставки включається в ціну товару. Подані до митного оформлення документи не містять відомостей про фактичну адресу доставки транспортного засобу та комерційні умови поставки, що унеможливлює здійснення перевірки числового значення митної вартості товару та включення усіх належних складових. Пунктом 3.1. Розділу 3 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

При цьому, представник відповідача зазначив, що згідно поданої до митного оформлення митної декларації від 27.03.2023 №23UA204060002463U2 умови поставки зазначені як DAP Сарни, що суперечить умовам поставки, визначеними пунктом 3.1 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021.

Разом з тим, за результатом опрацювання наданих сторонами пояснень, перевірки їх доказами та аналізу наявних в матеріалах справи документів, суд зазначає наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Твоє Авто Плюс" (далі - покупець) та компанією "Fleetcom" LTD, Великобританія (далі - продавець) 07.04.2021 укладено контракт №05/04/2021. Відповідно до пункту 1.1 контракту, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити автомобілі. Пунктом 2.2 контракту зазначено, що ціна, валюта вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину контракту. Пунктом 3.1. контракту від 07.04.2021 №05/04/2021 визначено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем протягом терміну дії договору на умовах DAP Луцьк, Рівне, Дубно, Ягодин згідно правил Інкотермс 2010.

Згідно обставин адміністративної справи та її матеріалів на підставі інвойсу від 13.03.2023 року №118 з метою митного оформлення товарів уповноваженою особою позивача подано митну декларацію від 27.03.2023 № №23UA204060002463U2 на імпортований позивачем вантажний транспортний засіб марки "MAN" модель "TGX 26.460", ідентифікаційний номер (шассі) НОМЕР_1 , бувший у використанні. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом.

В силу приписів частини 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до наданих пояснень сторони у справі, оцінюваний вантажний транспортний засіб імпортувався на митну територію України на умовах поставки DAP, згідно пункту 3.1 контракту від 07.04.2021 №05/04/2021, тобто витрати на доставку включалися в ціну придбаного вантажного автомобіля.

При цьому, згідно пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вказаної норми Митного кодексу України, посадова особа відповідача, з метою належного здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов`язана здійснити перевірку усіх числових показників складових заявленої позивачем митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, зокрема і витрат на транспортування автомобіля.

З цією метою посадовою особою відповідача, у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, уповноваженій особі позивача - митному брокеру направлено електронну вимогу щодо надання додаткових документів, зокрема виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

З метою здійснення митного контролю та повного з`ясування обставин та відомостей поданих до митного оформлення, посадовою особою відповідача у митного брокера також було витребувано і висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу.

Як слідує із матеріалів справи, уповноваженою особою позивача митним брокером на електрону вимогу митниці направлено лист від 27.03.2023 б/н, що додатково витребувані документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено обов`язок декларанта, надати митним органам, серед інших документів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до положень наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту, фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, наявність дефектів, вироблений ресурс до списання.

Такі відомості відсутні у поданих позивачем документах до митного оформлення.

Суд зазначає, що згідно правових висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 08.09.2020, адміністративне провадження №К/9901/19054/18, аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Таким чином, під час здійснення митного оформлення позивач не підтвердив належними документами, у відповідності до вимог статті 58 Митного кодексу України, відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів.

Представником позивача, на спростування доводів представника відповідача, не наданого ґрунтовних пояснень та доказів, зокрема і щодо порушення відповідачем, при прийнятті спірного рішення №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року, положень частини 2 статті 19 Конституції України, оскільки останні прийнятті митним органом відповідно до наданих повноважень та у спосіб визначений Митним кодексом України.

Як слідує з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року позивачу було поставлено вимогу щодо надання додаткових документів та повідомлено про право, відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд зазначає, що позивачем відповідно до листа від 27.03.2023 б/н було відмовлено відповідачу в наданні додатково витребуваних документів в межах частини 3 статті 53 Митного кодексу України та зазначено прохання прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України а саме надання 10-денного терміну на подання додатково витребуваних документів та інших документів, що підтверджують складові митної вартості імпортованих товарів.

Таким чином, у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого вантажного автомобіля, у зв`язку з чим відповідач витребував додаткові документи та вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте декларант не спростував твердження відповідача про виявлені у документах недоліки та не надав додаткових документів, які б дозволяли митниці однозначно встановити і перевірити заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 у справі № 809/1557/17, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 28.09.2020 у справі №520/2133/19, від 10.04.2020 у справі № 822/2806/15, наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.

Запропонувавши надати додаткові документи та інші документи на підтвердження заявлених в митних деклараціях відомостей, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

З огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для коригування митної вартості товарів не за ціною договору (контракту).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за самостійно обраним методом, і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 3ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане вище свідчить про те, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000026/2 від 27.03.2023 року.

Суд вважає, що митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації, зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що під час процедури митного оформлення ввезеного позивачем товару у митного органу були наявні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару.

Узагальнюючи наведене, суд переконаний, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Рівненською митницею правомірно, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган навів переконливі аргументи, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем доведена.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Твоє Авто Плюс" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Твоє Авто Плюс» (вул. Рівненська, 76, "А",м. Луцьк,43020, ЄДРПОУ/РНОКПП 44067298)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 13 вересня 2023 року

Суддя У.М. Нор