Постанова

від 14.09.2023 по справі 440/9853/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 р. Справа № 440/9853/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 24.07.23 по справі № 440/9853/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України про:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- №8556922/40218394 від 04.04.2023;

- №8556921/40218394 від 04.04.2023;

- №8555861/40218394 від 04.04.2023;

- №8555863/40218394 від 04.04.2023;

- №8555862/40218394 від 04.04.2023;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 10 від 31.01.2023, №4 від 31.10.2022, №7 від 30.11.2022, №1 від 28.02.2023, №9 від 31.01.2023 виписані та подані на реєстрацію ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року позовну ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77», який в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання про повернення позовної заяви.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що в розглядуваному випадку ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» не допущено порушення правил об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

При цьому, основною підставою винесення оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ є ненадання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

Отже, зі змісту позовних вимог ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» не вбачається випадків, передбачених ч.ч.4 та 5 ст.172 КАС України, за яких не допускається об`єднання позовних вимог.

Крім того, суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим ч.6 ст.172 КАС України.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року позовну заяву ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» повернуто останньому.

Приймаючи рішення про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції керувався пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77», оскаржуються рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №8556922/40218394 від 04.04.2023; №8556921/40218394 від 04.04.2023; №8555861/40218394 від 04.04.2023; №8555863/40218394 від 04.04.2023; №8555862/40218394 від 04.04.2023, складених за різними господарськими операціями на підставі різних первинних документів, тобто спірні рішення прийняті на підставі різного пакету документів, який подавався Комісії на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Питання повернення позову врегульовані діючим процесуальним законом - КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Правила об`єднання позовних вимог визначені нормою ст.172 КАС України.

Зокрема, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч.1 цієї статті).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч.2 цієї статті).

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.ч.4 і 5 цієї статті).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства (ч.6 цієї статті).

Аналіз наведених приписів процесуального закону вказує на те, що порушеннями правил об`єднання позовних вимог слід вважати два випадки:

- об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

- об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Вказані випадки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Правовими положеннями п. 23 ч.1 ст. 4 КАС України наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У даному випадку, підставою звернення ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77», з даним позовом до суду стало прийняття комісією ДПС рішень про відмову в такій реєстрації податкових накладних: №8556922/40218394 від 04.04.2023; №8556921/40218394 від 04.04.2023; №8555861/40218394 від 04.04.2023; №8555863/40218394 від 04.04.2023; №8555862/40218394 від 04.04.2023.

Як спосіб захисту порушеного права, яке полягає у відмові зареєструвати податкові накладні, позивач просив суд зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні згідно з переліком, що не може бути реалізовано за наявності чинних рішень комісії ДПС, рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

У свою чергу, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, скасування яких є предметом позовних вимог ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77», перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних та розглядом поданих платником податків письмових пояснень та/або копій документів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що заявлені ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» позові вимоги пов`язані між собою підставами виникнення, є основними та похідними вимогами, оскільки задоволення однієї вимоги може мати наслідком задоволення іншої вимоги.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про можливості об`єднання позивачем в одне провадження позовних вимог, які пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, оскільки їх розгляд спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права останнього судом.

Отже, заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою у розумінні ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України, оскільки спір між позивачем та відповідачами виник з одних публічно-правових відносин у сфері справляння податків і зборів, пов`язаних з реалізацією ДПС та її територіальним органом - Головним управлінням ДПС в Полтавській області, публічно-владних управлінських функцій в частині адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, а саме відносин, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, колегія суддів вбачає, що під час формування позовних вимог ТОВ «АЛЬФА ГРУП 77» не допущено порушення правил об`єднання позовних вимог, які в розумінні п.6 ч.4 ст.169 КАС України слугують підставою для повернення позову.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що повернення позовної заяви в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст.64 Конституції України, не може бути обмежене (п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25.12.1997р., абз.7 п.3 мотивувальної частини Рішення № 11-рп/2012 від 25.04.2012р.).

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 8 ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи зазначені положення законодавства, обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77" в розглядуваному випадку призведе до порушення права, визначеного Конституцією України, на доступ до правосуддя.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77" на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є безпідставною, а відтак не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене, враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.320 КАС України, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного повернення позовної заяви, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77" - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 по справі № 440/9853/23 - скасувати.

Адміністративну справу №440/9853/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа груп 77" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва