Постанова

від 05.09.2023 по справі 160/6153/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6153/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя Рищенко А.Ю.)

у справі №160/6153/23

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання дій протиправними, визнання нечинною постанови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро», протиправними (не законними);

- визнати протиправною та не чинною постанову ВП №69291318 від 23.06.2022 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., як таку, що зачіпає права ОСОБА_1 і стосується накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- встановити відсутність компетенції старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., на проведення арешту речових (майнових) прав боржника (ФГ «Дніпро»), виражені у праві оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесеної постанови в рамках ВП №69291318, якою накладено арешт на право оренди земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка перебуває у власності померлої матері позивача ОСОБА_2 . Боржником у цьому виконавчому провадженні є ФГ «Дніпро», яке є не власником земельної ділянки, а постійним користувачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро».

Визнано протиправною та скасовано постанову ВП №69291318 від 23.06.2022 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро» та на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро».

Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що накладений в межах виконавчого провадження №69291318 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. від 23.06.2022.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що спірною постановою державного виконавця накладено арешт на земельну ділянку з кадастровими номером 1225680500:01:002:0007 (площею 5,9277 га), що розташована на території Бабайківської сільської ради Дніпровського району (раніше Царичанського району) Дніпропетровської області. Втім, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка, що розташована на території Бабайківської сільської ради Дніпровського району (раніше Царичанського району) Дніпропетровської області, перебуває у власності померлої ОСОБА_2 . Враховуючи той факт, що належність боржнику ФГ «Дніпро» на праві власності вказаної земельної ділянки документально не підтверджено, суд дійшов висновку, що відповідач не мав законних підстав накладати арешт на вказану земельну ділянку. Також суд, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, визнав необхідним вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що накладений в межах виконавчого провадження №69291318 постановою старшого державного виконавця від 23.06.2022.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідач наполягає на безпідставності позовних вимог і в обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить доводи, викладені в запереченнях на позов. Скаржник зазначає, що боржник у виконавчому провадженні №69291318 - ФГ «Дніпро» є власником майнових прав, а саме права оренди вказаних земельних ділянок. Внесення змін до ч.5 ст.93 ЗК України від 28.04.2021 надало можливість орендарю, самостійно на власний розсуд, без згоди власника земельної ділянки, розпоряджуватися належним йому правом оренди, зокрема, відчужувати право оренди земельної ділянки. Отже, скаржник вважає, що оскільки майнове право право оренди земельної ділянки є, зокрема, майном, що належить боржникові у виконавчому провадженні ФГ «Дніпро», воно правомірно було арештовано у відповідності до ухвали суду. Також скаржник вказує на можливість оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб, наділених владними повноваженнями, в 10-денний строк, який обчислюється з моменту, коли особа дізналась про настання певних фактів, тому вважає, що позовна заява подана 10.04.2023 з пропуском строку звернення до суду.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Позивач, представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (ст.311 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості в цій частині.

Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 5,9277 гектарів, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бабайківської сільської ради Дніпровського району (раніше Царичанського району) Дніпропетровської області, яке залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

12.10.2022 постановою державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Мотивом відмови у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії став той факт, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер 312194290, отриманої 12 жовтня 2022 року, виявлено інформацію про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження: 47932076 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 22.09.2022, 11:27:19; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер 69291318, виданий 23.06.2022 року, видавник: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., вид обтяження - арешт нерухомого майна, відомості про суб`єктів обтяження: обтяжувач: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ: 43314918, країна реєстрації: Україна, додаткові відомості: в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); особа, майно/права якої обтяжуються: Фермерське господарство «Дніпро», код ЄДРПОУ: 24608019; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 1225680500:01:002:0007; опис об`єкта: площа (га) 5.9277, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_2 (орендодавець) та Фермерським господарством «Дніпро» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 18.07.2013.

Згідно умов Договору від 18.07.2013 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області. В оренду передається земельна ділянка площею 5,9277 га (кадастровий номер 1225680500:01:002:0007).

Додатковою угодою від 01.06.2021 внесено зміни до договору від 18.07.2013 та здійснено його пролонгацію.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 06.07.2021, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про державну реєстрацію іншого речового права щодо нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 1225680500:01:002:0007; площа (га) 5.9277, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дата державної реєстрації земельної ділянки 15.03.2002.

Дата реєстрації речового права 02.08.2013, номер запису 1994599.

Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 18.07.2013, видавник ФГ «Дніпро», гр. ОСОБА_2 ; додаткова угода від 01.06.2021; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4710578 від 02.08.2013, Царичанське районне управління юстиції; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Відомості про суб`єкта іншого речового права: орендар Фермерське господарство «Дніпро», код ЄДРПОУ 24608019; орендодавець ОСОБА_2 , паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 , виданий 14.11.1997.

Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 5,9277 га.

13.06.2022 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1435/22 вжито заходи забезпечення, пред`явленого ТОВ «Фінансова Компанія «Капітал-Дніпро» позову до Фермерського господарства «Дніпро», шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, зокрема, але не виключно на грошові кошти, в межах суми заборгованості, що становить 40 178 583,90 грн., яке належить ФГ «Дніпро» і знаходиться у нього чи інших осіб.

Постановою про арешт майна боржника від 23.06.2022 у ВП №69291318, при примусовому виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22, державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ФГ «Дніпро», у межах суми заборгованості відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22, - 40 178 583,90 грн.

У цій постанові державний виконавець послався на ч.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII, якою передбачено, у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, в Державному реєстрі речових прав станом на 03.05.2023 (а.с.95) міститься інформація про об`єкт речових прав: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 109086912256, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007; площа (га) 5.9277, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Актуальна інформація про речове право: вид речового права право оренди.

Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження: 47932076, дата державної реєстрації 22.09.2022, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника від 23.06.2022 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю.; вид обтяження: арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються, - ФГ «Дніпро».

Отже, такі обставини свідчать, що постановою про арешт майна боржника від 23.06.2022 ВП №69291318 державним виконавцем накладений арешт на майно Фермерського господарства «Дніпро» як боржника, і крім того, на майнове право боржника право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, яка належить на праві власності померлій особі - гр. ОСОБА_2 .

При цьому відповідач в постанові про арешт майна боржника від 23.06.2022 ВП №69291318 навів таке обґрунтування: у заяві про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2022 стягувач просив винести постанову про арешт майна боржника, якою накласти арешт на речові (майнові) права, виражені у праві оренди земельних ділянок, перелік яких зазначений у заяві. Зазначені земельні ділянки у кількості 62 одиниць перебувають в оренді у боржника Фермерського господарства «Дніпро».

Відповідно ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, до який відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторони у договорі оренди є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу (ч.5 ст.93 ЗК України).

Згідно із ч.1 ст.133 ЗК України та ч.7 ст.5 Закону України «Про іпотеку» об`єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки. У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

Позивач, вважаючи, що постанова про арешт майна боржника від 23.06.2022 у ВП №69291318 в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як речове право на майно ФГ «Дніпро», винесена з порушенням вимог чинного законодавства, порушує права позивача як спадкоємця ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у відповідності до вимог ст.308 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

Спірним у цій адміністративній справі є питання правомірності накладення державним виконавцем арешту на майнове право оренди означеної вище земельної ділянки, що належить на праві власності померлій особі - гр. ОСОБА_2 , яка не є боржником у вказаному виконавчому провадженні.

Оскільки позивач не є учасником виконавчого провадження ВП № 69291318 чи особою, яка залучалась до проведення виконавчих дій, на цю справу не розповсюджуються особливості, встановлені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі, щодо строку звернення до адміністративного суду, тому доводи скаржника в цій частині суд вважає помилковими.

По суті спірних правовідносин, що виникли у цій справі, суд апеляційної інстанції погоджується з відповідачем і це підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що спірною постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження №69291318 накладений арешт на майнове (речове) право оренди, об`єктом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, площа 5,9277 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, як то встановив суд першої інстанції.

В той же час суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність постанови ВП №69291318 від 23.06.2022 в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник якої не є боржником у виконавчому провадженні.

З приводу наведеного судом першої інстанції мотивування суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

пп.1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

пп.2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами ст.48 Закону № 1404-VIII, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

За правилами ст.56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1).

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

Відповідно до ч.3 ст.56 цього Закону арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Отже, за змістом наведених норм арешт на майно боржника накладається з метою виконання рішення суду, оскільки за рахунок майна боржника здійснюється повне або часткове погашення його боргу перед стягувачем.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пп.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII).

Як встановлено судом вище, спірна постанова державного виконавця про арешт майна боржника прийнята у зв`язку з перебуванням на примусовому виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 про забезпечення позову, а не судового рішення майнового характеру.

Враховуючи, що вказаною ухвалою суду забезпечено позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ФГ «Дніпро», і ця ухвала є виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню, у державного виконавця при її виконанні не виникає підстав для застосування заходу примусового виконання рішень, передбаченого п.1 ч.1 ст.10 Закону № 1404-VIII, що, в свою чергу, виключає певну свободу дій державного виконавця (в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження»), обумовлену, зокрема, необхідністю забезпечення примусового виконання судового рішення майнового характеру.

За змістом ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 судом застосований певний захід забезпечення позову, а саме: накладений арешт на рухоме та нерухоме майно, зокрема, але не виключно на грошові кошти, в межах суми заборгованості, що становить 40 178 583,90 грн., яке належить Фермерському господарству «Дніпро» і знаходиться у нього чи інших осіб.

Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права ФГ «Дніпро» судом не вживався.

Приймаючи до уваги, що застосований судом арешт за своєю суттю є накладенням заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, і в даному випадку господарський суд встановив певні обмеження прав відповідача (боржника) як власника в обсязі, який за висновком суду є необхідним і достатнім для забезпечення виконання рішення суду при задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірних відносинах державний виконавець мав діяти виключно у межах, визначених в резолютивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22, а не тлумачити таке судове рішення на власний розсуд і фактично змінювати (доповнювати) його зміст.

Доводи відповідача щодо правомірності накладення арешту на майнове право боржника відповідно до ухвали суду суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

Позиція відповідача, обґрунтована, в тому числі, нормами ст.190 ЦК України та ст.2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», полягає в тому, що майнове право право оренди земельної ділянки є, зокрема майном, що належить боржникові у виконавчому провадженні.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до ст.177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Стаття 181 ЦК України визначає речі як нерухомі та рухомі речі.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст.181 ЦК України).

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч.2 ст.181 ЦК України).

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже майнові права, як неспоживна річ, є окремим, особливим, видом об`єктів цивільних прав.

Поняття майнового права наведено в ст. 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно якої майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до абз. 7 п. 2 ст. 4 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності не дає підстав стверджувати, що майно і речові права на це майно - це один об`єкт, тим більше якщо майно на праві власності належить одній особі, а речове право (право оренди) - іншій. На користь такого висновку свідчать і положення ст. 18 Закону № 1404-VIII, які наділяють виконавця правом накладати арешт на земельну ділянку як нерухоме майно, але не свідчать такою ж мірою про поширення цієї норми на арешт права оренди як речового права.

Так само не вбачається однозначно й право виконавця накладати арешт на майнові (речові) права (тобто на право оренди) і з приписів ст. 56 Закону № 1404-VIII, яка регулює питання арешту і вилучення тільки майна (коштів) боржника і не містить застереження, яке б дозволяло поширити цю норму на майнові (речові) права, як це зроблено, наприклад, у п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404-VIII, де законодавець прирівнює майно і майнові права, надаючи виконавцю повноваження звернення стягнення на «майно (майнові права) боржника».

Водночас у чинному законодавстві встановлені спеціальні норми, які передбачають звернення стягнення на певні майнові права та їх арешт.

Тож визначаючи наявність чи відсутність у державного виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону № 1404-VIII слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальні норми, які регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у Земельному Кодексі України, відповідно до ст. 2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з ч 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи з наведених норм законодавства, а також приписів ст.317 ЦК України (власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном), право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна, який має право розпоряджатися (реалізовувати) право оренди на власний розсуд.

За змістом статей 177, 178 ЦК України майнові права як об`єкти цивільних прав, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Отже, право на оренду (право оренди) майна, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом і в розумінні ст. 190 ЦК України окремим видом майна, яке не охоплюється поняттям нерухомого та рухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №904/968/18 зауважила, що системний аналіз норм статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», статей 177, 178, 190 Цивільного кодексу України вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди майна боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 відповідач безпідставно, на власний розсуд, розповсюдив накладений судом арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить боржнику ФГ «Дніпро», і на майнове (речове) право - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З наведених вище підстав суд апеляційної інстанції вважає такими, що не впливають на питання правомірності оскаржуваної постанови державного виконавця, зміни, внесені Законом № 1423-IX від 28.04.2021 до ч.5 ст.93 ЗК України, які надали можливість орендарю самостійно, на власний розсуд, без згоди власника земельної ділянки, розпоряджатися належним йому правом оренди, зокрема, відчужувати право оренди земельної ділянки.

Встановлена цією нормою можливість відчуження, передання в заставу права користування (оренди, емфітевзису) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, не змінює правової сутті майнового (речового) права, зокрема права оренди земельної ділянки, як окремого об`єкта цивільних прав, відмінного від нерухомого та рухомого майна, і відповідно, не наділяє державного виконавця повноваженнями при примусовому виконанні ухвали суду про забезпечення позову збільшувати визначені судом межі обмеження прав боржника.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що при накладенні арешту на право оренди земельної ділянки, власником якої є померла особа ОСОБА_2 , державним виконавцем не враховано вищезазначених вимог діючого законодавства, тому постанова державного виконавця ВП №69291318 від 23.06.2022 в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийнята за відсутності для цього правових підстав, внаслідок чого підлягає скасуванню в цій частині.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір між сторонами, зробив висновки про накладення державним виконавцем арешту на земельну ділянку ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, що не відповідає обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

В той же час суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів, людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, застосування будь-якого способу захисту права та інтересу має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, належним та ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).

Також Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникла необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19); судовий захист повинен бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати відповідача зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. ВП №69291318 від 23.06.2022 на майнове право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право Фермерського господарства «Дніпро».

Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі №160/6153/23 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення в цій частині.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право Фермерського господарства «Дніпро».

Визнати протиправною та скасувати постанову ВП №69291318 від 23.06.2022 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право Фермерського господарства «Дніпро».

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. ВП №69291318 від 23.06.2022 на майнове право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:01:002:0007, площею 5,9277 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право Фермерського господарства «Дніпро».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко