Постанова

від 12.09.2023 по справі 620/4409/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4409/23 Головуючий у 1 інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автуничі» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автуничі» (далі - ТОВ «Автуничі») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571898/43969334 від 05.04.2023, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571900/43969334 від 05.04.2023, винесені Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 22.02.202.3 та №2 від 22.02.2023 датами їх фактичного отримання;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у сумі 19 168, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571898/43969334 від 05.04.2023, Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571900/43969334 від 05.04.2023, винесені Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 22.02.2023 та №2 від 22.02.2023 датами їх фактичного отримання.

Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТУНИЧІ» 19 168,00 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області було розглянуто подані позивачем документи та встановлено неможливість підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг. Так, апелянт зазначає, що задовольняючи позов суд втручається в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки, виключно на комісію покладено обов`язок дослідження наданих платником документів для реєстрації спірних податкових накладних на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської операції і прийняття відповідного рішення. На переконання апелянта, позивач безпідставно вказує на необхідність визначення контролюючим органом переліку документів на підтвердження реєстрації податкової накладної. Крім того, апелянт зазначає про неспівмірність розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автуничі» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку з 04.03.2021 та з 04.03.2021 перебуває на податковому обліку як платник податків.

ТОВ «Автуничі» здійснює господарську діяльність, що відповідає Коду КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Між ТОВ «Автуничі» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В Агро» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 22 лютого 2023 року №22/02 (далі - Договір №22/02).

Згідно пункту 1.1 Договору №22/02, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві соняшник (надалі Товар), ціна за 1 т товару становить 16 550, 00 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень з ПДВ. Загальна кількість Товару 150 тон (+/- 10%). Покупець зобов`язується прийняти Товар і здійснити розрахунки за Товар у строк, у розмірі і в порядку, передбаченим цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору №22/02 визначено період поставки Товару - до 08.03.2023.

Відповідно до п.3.2 Договору №22/02, Продавець бере на себе зобов`язання після підписання цього Договору, передати Покупцеві, вказаний в п.1.1. цього договору Товар на умовах поставки FCA (правила ІНКОТЕРМС 2010) склад Продавця в Чернігівська область, Городянський район, с. Автуничі з відповідними супровідними документами.

Пунктом 4.1. Договору №22/02 передбачено, що оплата Товару здійснюється Покупцем у грошовій формі шляхом безготівкового банківського переказу на поточній банківський рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі, в такому порядку:

- 86% вартості партії Товару оплачується Покупцем авансовим платежем до 08.03.2023 року, але в будь-якому випадку до моменту виїзду транспортного засобу з території Продавця на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної;

-14% - протягом 5-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем отримання Покупцем останнього із таких документів:

а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді;

в) оригіналів договору, рахунку-фактури, видаткової та інших документів.

На виконання умов Договору, ТОВ «Автуничі» було передано у власність, а ТОВ «В Агро» було прийнято соняшник (код одиниці 0306) у кількості 24,26 т. на загальну вартість 396 067, 30 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1 від 22.02.2023.

22 лютого 2023 року ТОВ «Автуничі» було складено податкову накладну №1, яку 09.03.2023направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 березня 2023 року ТОВ «Автуничі» отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9044666547, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №1 від 22.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також, у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

03 квітня 2023 року «Автуничі» подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №12, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції.

05 квітня 2023 року Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571898/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено: «неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг».

На виконання Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №22/02, ТОВ «Автуничі» було поставлено ТОВ «В Агро» соняшник (код одиниці 0306) у кількості 25,16 т. на загальну вартість 410 760,65 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2 від 22.02.2023.

22 лютого 2023 року ТОВ «Автуничі» було складено податкову накладну №2, яку 09.03.2023 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 березня 2023 року ТОВ «Автуничі» отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9045123377, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №2 від 22.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також, у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

03 квітня 2023 року Товариством подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано Лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №12, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції.

05 квітня 2023 року Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571900/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 22.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено: «неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг».

Не погоджуючись із відмовою у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України закріплено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

В силу п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Норми пункту 201.16 статті 201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Так, пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

За приписами пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6-7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Автуничі» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В Агро» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 22 лютого 2023 року №22/02 відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві соняшник (надалі Товар), ціна за 1 т товару становить 16 550, 00 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень з ПДВ. Загальна кількість Товару 150 тон (+/- 10%). Покупець зобов`язується прийняти Товар і здійснити розрахунки за Товар у строк, у розмірі і в порядку, передбаченим цим Договором (а.с. 22-23).

Відповідно до видаткової накладної від 22 лютого 2023 року №1, на виконання умови Договору від 22 лютого 2023 року №22/02, ТОВ «Автуничі» було передано ТОВ «В Агро» товар - соняшник (код одиниці 0306) у кількості 24,26 т. на загальну вартість 396 067, 30 грн. з ПДВ (а.с. 74).

Також, згідно видаткової накладної від 22 лютого 2023 року №2, на виконання умови вищевказаного Договору від 22 лютого 2023 року №22/02, ТОВ «Автуничі» було передано ТОВ «В Агро» товар - соняшник (код одиниці 0306) у кількості 25,16 т. на загальну вартість 410 760,65 грн. з ПДВ (а.с. 17).

За наслідками вищевказаних господарських операцій, ТОВ «Автуничі» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 лютого 2023 року №1 та від 22 лютого 2023 року №2 (а.с. 19, 30).

Однак, згідно Квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 березня 2023 року, реєстрація вищевказаних податкових накладних зупинена (а.с. 20, 31).

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано, що обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

На переконання колегії суддів, контролюючий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності платника податків, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.

Натомість, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 16 лютого 2023 року у справі № 380/7648/22, у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також, колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.

Щодо посилання апелянта на пункт 5 Порядку №520, яким передбачено перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити наступне.

Так, можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, на думку колегії суддів, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 зазначив наступне: «…Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією».

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду за наслідками аналізу положень Порядку №520 вказав, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто, узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що з метою реєстрації податкових накладних ТОВ «Автуничі» направлено контролюючому органу повідомлення №1 від 03 квітня 2023 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 32).

Однак, за результатом розгляду наданих ТОВ «Автуничі» пояснень та документів Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області було прийнято оскаржувані рішення від 05 квітня 2023 року №8571898/43969334 та №8571900/43969334 про відмову в реєстрації податкових накладних від 22 лютого 2023 року №1 та №2 (а.с.18, 21).

Підставою прийняття оскаржуваних рішень стало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено: «неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг».

Так, апелянт зазначає, що Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області було розглянуто подані позивачем документи та встановлено неможливість підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необгрунтованими, з огляду на наступне.

Як наголосив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Таким чином, суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні, це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому, воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Щодо твердження апелянта про дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки, виключно на комісію покладено обов`язок дослідження наданих платником документів для реєстрації спірної податкової накладної на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської операції і прийняття відповідного рішення, слід зазначити наступне

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження контролюючого органу.

Щодо доводів апелянта про неспівмірність розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

З оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що судом стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автуничі» 13 800,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Положення ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу вимог ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано:

- Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06 квітня 2023 року № 06/04/23, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» та ТОВ «Автуничі» (Замовник) (а.с. 40-41);

- рахунок на оплату № 63 від 06 квітня 2023 року на суму 13 800,00 грн. (а.с. 36);

- платіжну інструкцію від 06 квітня 2023 року №612 (а.с. 37);

- Акт надання послуг № 66 від 12 квітня 2023 року (а.с. 35).

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06 квітня 2023 року №06/04/23, Адвокатське об єднання зобов`язується надавати Замовнику послуги (правову допомогу), зокрема; надання усних юридичних консультацій, складання та подання позовної заяви до Чернігівського окружного адміністративного суду про визнання незаконним рішення №8571899/43969334 від 05.04.2023, винесеного комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної №3 віл 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №8571901 /43969334 від 05.04.2023, винесеного комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №8571896/43969334 від 05.04.2023, винесеного комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної .№5 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення №8571897/43969334 від 05.04.2023, винесеного комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуга.

Згідно пункту 3.1 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06 квітня 2023 року №06/04/23, вартість послуг, за даним Договором складає 18 400,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06 квітня 2023 року №06/04/23 передбачено, що здача-приймання наданих юридичних послуг за цим Договором оформлюється Актами здачі-прийняття.

Сторонами підписано Акт надання послуг № 66 від 12 квітня 2023 року щодо надання правової (професійної правничої) допомоги вартістю 13 800,00 грн.

Надаючи оцінку розміру витрат, заявлених до відшкодування на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

В силу вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21 дійшов до висновку про те, що «…розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».

Колегія суддів, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, враховує, що: дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; наявна стала судова практика.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, зважаючи на предмет позову, фактичний об`єм виконаної роботи, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки, права позивача були порушенні рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, що винесені Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір слід стягнути з Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини рішення наступного змісту:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11, код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автуничі» (15124, Чернігівська обл., Городнянський район, с. Автуничі, вул. Миру, буд. 23, код ЄДРПОУ 43969334) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.».

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року - залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає зміні.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення наступного змісту:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11, код ЄДРПОУ ВП 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автуничі» (15124, Чернігівська обл., Городнянський район, с. Автуничі, вул. Миру, буд. 23, код ЄДРПОУ 43969334) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.».

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2023 р.