Рішення

від 05.09.2023 по справі 903/526/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2023 року Справа № 903/526/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом: заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області

до відповідача: Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 171974,37 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Греков О. В., завідувач сектору правового забезпечення, витяг з ЄДРПОУ;

від відповідача: н/з;

від прокуратури: Лебедюк-Гудкова Т. В., прокурор, посвідчення № 071763 від 01.03.2023;

присутній : ОСОБА_1 - засновник відповідача згідно ЄДРПОУ.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: заступник керівника Луцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області про стягнення з Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю збитків в розмірі 171 974,37 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення відповідачем ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу.

Ухвалою суду від 29.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.06.2023, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, прокурору та позивачу - відповідь на відзив.

В судовому засіданні 21.06.2023 оголошено перерву до 18.07.2023.

В судовому засіданні 18.07.2023 оголошено перерву до 25.07.2023.

25.07.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про визнання позовних вимог та клопотання про розстрочення виконання рішення строком на чотири місяці. До клопотання долучено докази часткової сплати заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 52000,00 грн та судового збору в сумі 2684,00 грн. Дані клопотання з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.07.2023 прокурор та представник позивача не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Суд на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, в судовому засіданні 25.07.2023 ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 29.08.2022, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.08.2023.

Ухвалою суду від 25.07.2023 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.08.2023.

Ухвалою суду від 09.08.2023 повідомлено учасників справи, що розгляд справи по суті відкладено на 05.09.2023.

В судовому 05.09.2023 прокурор та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити повністю; повноважний представник відповідача в судове засіданні не з`явився, проте був присутній ОСОБА_1 засновник відповідача.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

Державною екологічною інспекцією у Волинській області у період з 21.02.2020 по 27.02.2020 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За наслідками здійснення планового заходу складено Акт за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 155/02.20 від 27.02.2020 (а.с.17-19).

Під час перевірки було встановлено, що відповідачем використовується твердопаливний котел для обігріву офісного приміщення та виробничої майстерні, а також піч потужністю 70 кВт та електропіч СБО-6.35/3-И1 потужністю 40 кВт, в приміщенні складу є твердопаливний котел, які використовуються без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Викиди забруднюючих речовин здійснювались за відсутності дозволу, що є порушенням статтей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства, відповідачу виписано припис №000233 від 28.02.2020, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення цього ж дня (а.с.20).

Пунктами 3, 4 припису передбачено: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря до 10.06.2020, надати довідку про кількість годин роботи чи кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі речовин в тонах до 20.05.2020.

Також 27.02.2020 Державною екологічною інспекцією у Волинській області складено протокол №000193 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що посадовою особою порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу за відсутності відповідного дозволу на викиди, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (а.с.25).

Постановою Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення №000164 від 28.02.2020 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.1 ст. 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. Матеріали справи містять докази про сплату вказаного штрафу, а саме копію платіжного доручення № 62 від 03.03.2020 (а.с.26-27).

Відповідно до акта позапланової перевірки №482/12.20 від 24.12.2020 встановлено, що припис №000233 від 28.02.2020 виконано частково, а саме в частині виконання п. 3, 4 припису отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 06.10.2020 № 710100000-637, довідка про кількість годин роботи чи кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі речовин в тонах не надана (а.с.21-23).

Згідно опису виявлених порушень, зафіксованих у акті позапланової перевірки, невиконання п. 4 припису в частині надання довідки про кількість годин роботи чи кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі речовин за період експлуатації технічного обладнання є порушенням вимог статтей 20-2, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

В акті перевірки проставлено відмітку про відмову від його підписання та керівником Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі ТзОВ Корбутом М.А. зазначено, що заперечення до акта перевірки будуть подані до 06.01.2021, однак дані заперечення від відповідача так і не надходили.

За результатами позапланової перевірки Науково-виробничій фірмі «Корунд» у формі ТзОВ Інспекцією внесено припис №000535 від 29.12.2020, який направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення цього ж дня (а.с.245).

Вказаним приписом передбачено до 15.01.2021 надати довідку про кількість годин роботи чи кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі речовин за період експлуатації технологічного обладнання без дозволу (з початку введення в експлуатацію обладнання до 05.10.2020).

Листом № 51 від 03.11.2021 відповідач повідомив Інспекцію про час роботи стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря в режимі наднормативного викиду (без відповідного дозволу), що підтверджує факт здійснення викидів вказаним суб`єктом господарювання.

Відповідно до вказаної довідки організовані джерела Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі ТзОВ з дати введення в експлуатацію по 05.10.2020 відпрацювали сумарно 18525 годин (з яких джерело № 1 (димова труба, котлоагрегат твердопаливний) - 5400 годин, джерело № 2 (вентивихід, автоматична лінія шліфування роликів) - 13125 годин).

В подальшому, Державною екологічною інспекцією у Волинській області на адресу Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі ТзОВ 13.10.2022 направлено претензію № 4-2/1648 з пропозицією відшкодувати у добровільному порядку збитки, завдані державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на суму 171974,37 гривні, з доданим до неї розрахунком завданих збитків (а.с.32-35). Однак дана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до інформації Інспекції, що надійшла до Луцької окружної прокуратури 24.01.2023 за № 985-23, органом контролю не вжито заходів до стягнення нарахованих Науково-виробничій фірмі «Корунд» у формі ТзОВ збитків у судовому порядку, мотивуючи це зверненням до суду в порядку черговості, залежно від часу виявлення порушень, з врахуванням строків позовної давності та наявних коштів для сплати судового збору та/або очікуваних надходжень.

Окрім того, вказаним листом поінформовано окружну прокуратуру про те, що Інспекція не заперечує щодо здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді з метою забезпечення відшкодування збитків, заподіяних в тому числі Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання відповідним органом державної влади.

Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років.

Згідно зі ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавство України.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Судом вже встановлено та не заперечується учасниками спору, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме - здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 30.06.2009 по 05.10.2020, чим спричинив державі шкоду.

При цьому суд погоджується із доводами позивача, що порушення відповідачем законодавства про охорону атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу мало місце з 30.06.2009.

Так, відповідно до п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020 (далі - Методика № 277 від 28.04.2020), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Як встановлено судом відповідач надав довідку (інформацію) за вих.№51 від 03.11.2021 про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з дати введення в експлуатацію по 05.10.2020 відпрацювали сумарно 18525 годин (з яких джерело № 1 (димова труба, котлоагрегат твердопаливний) - 5400 годин, джерело № 2 (вентивихід, автоматична лінія шліфування роликів) - 13125 годин).

За таких обставин, суд вважає доведеною вину відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з дати введення в експлуатацію по 05.10.2020. При цьому вказані дії призвели до завдання шкоди державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою матеріальною шкодою.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, визначеного ст. 1166 ЦК України, як спричинення шкоди державі.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з перевищенням встановлених нормативів викиду (без відповідного дозволу) стаціонарними джерелами Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ здійснено Інспекцією на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (даді - Методика № 277), затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.

Частину періоду, упродовж якого Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ здійснювались викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, охоплює попередньо діюча Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.01.2008 № 639 (далі - Методика № 639).

Методика № 639 діяла також на момент проведення Інспекцією планової перевірки Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі у період з 21.02.2020 по 27.02.2020, разом з тим не охоплювала весь період здійснення наднормативних викидів в атмосферне повітря, який тривав до 05.10.2020.

Так, розрахунок завданих Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ збитків проведено за період 30.06.2009 по 05.10.2020, що свідчить про триваючий характер правопорушення. Триваюче порушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом, який у постанові від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

На час припинення Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ триваючого порушення (тобто на час отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря 06.10.2020) та проведення Інспекцією позапланової перевірки вказаного суб`єкта господарювання вже діяла Методика № 277.

Практика Верховного Суду, зважаючи на встановлені статтею 5 Цивільного кодексу України правила дії актів цивільного законодавства у часі, свідчить про необхідність застосування положень тієї методики, яка діяла на час здійснення спірного порушення.

Слід відмітити, що у справі № 922/3228/20 Верховний Суд вбачає, що посилання позивача та суду першої інстанції на положення Методики № 277 не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення, зважаючи на те, що застосовані Позивачем формули розрахунку є аналогічними до формул, передбачених пунктами Методики № 639, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Так, формула (16) методики № 277, відповідно до якої Інспекцією проведено розрахунок завданих Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ збитків, аналогічна формулі (12) методики № 639.

Враховуючи наведене, для коректного розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Інспекцією при здійсненні розрахунку застосовано Методику № 277, яка діяла на час усунення триваючого правопорушення.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів (без відповідного дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі ТзОВ за період з 30.06.2009 по 05.10.2020 проведено на підставі:

- методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля Українивід 28.04.2020 №277;

- акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Науково-виробничою фірмою «Корунд» у формі ТзОВ від 27.02.2020 №155/02.2020;

- листа про фактичний час роботи стаціонарних джерел викидів, підписаного директором Науково-виробничої фірми «Корунд» у формі ТзОВ від 03.11.2021 №51.

Відповідно до п. 2.1.2. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.2. Методики передбачено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

В даному випадку при визначенні розміру збитків Інспекцією використано розрахунковий метод, а саме за формулою (16) Методики.

Відповідно до п. 4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Зазначений розрахунок був здійснений за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де - mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою, де mi - це маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т; Т - це час роботи джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (п. 3.7 Методики №277).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.11 Методики №277 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 години на добу.

З аналізу наведених положень Методики №277 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

Суд на підставі вищевикладеного, дослідивши подані докази, вважає, що розрахунок заподіяної шкоди, зроблений позивачем, відповідає вимогам Методики №277.

Також суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача (несвоєчасне отримання дозволів та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без таких дозволів) та спричиненою у зв`язку із цим шкодою.

Таким чином, судом на підставі з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, поданих та досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що прокурором та позивачем доведено розмір шкоди, заподіяної протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою, тобто наявність повного складу цивільного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

25.07.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копій платіжних інструкцій № 4010 від 13.06.2023 на суму 52000,00 грн про сплату шкоди за порушення природоохоронного законодавства та № 4011 від 13.06.2023 на суму 2684,00 грн про сплату судового збору на користь Волинської обласної прокуратури.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що відповідачем частково оплачено шкоду на суму 52000,00 грн після відкриття провадження у справі, тому в даній частині позову слід закрити провадження на суму 52000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позовних вимог матеріалами справи підтверджена шкода завдана державі 119974,37 грн, не спростовується матеріалами справи, тому підлягає стягненню.

Щодо клопотання Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає таке.

Клопотання від 24.07.2023 підписано директором Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Корбутом М. А., однак як встановлено судом згідно з витягу з ЄДРПОУ від 25.07.2023 у останнього відсутні повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо(відсутні). Відповідно дане клопотання подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, а тому суд залишає його без розгляду.

З аналогічних підстав судом не приймається визнання позову директором Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Корбутом М. А.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в іншій частині закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. 73-79, 86, 231, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул.Боженка,34, м.Луцьк, Волинська область, 43017, код ЄДРПОУ 13351936) на спеціальний рахунок позивача UA 468999980333179331000003550 ГУК у Волинській області/м.Луцьк, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 38009371 збитків, завдані порушенням природоохоронного законодавства в сумі 119974,37 грн (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири гривні 37 коп.).

3. Закрити провадження у справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області до Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення 52000,00 грн збитків.

4. Клопотання Науково-виробничої фірми "Корунд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду у даній справі залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

15.09.2023.

Суддя А. С. Вороняк