Рішення

від 05.09.2023 по справі 904/529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023м. ДніпроСправа № 904/529/23Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» м. Дніпро

про стягнення збитків в розмірі 106621грн27коп.

Представники:

від позивача: Гурський В.С., ордер серія АЕ №1176260 від 26.01.2023, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» з позовом про стягнення збитків в розмірі 106621грн27коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на завдання відповідачем збитків позивачу внаслідок того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за результатами поставки товару відповідно до договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №31 від 28.01.2019 та договору поставки №171/33 від 10.05.2018.

Позивач зазначив, що на виконання договору №31 від 28.01.2019 у період з 16.02.2022 по 15.04.2022 відповідач поставив товар, а позивач сплатив 784230грн, в тому числі ПДВ у сумі 73910грн90коп. Відповідач не зареєстрував податкові накладні за господарськими операціями на суму ПДВ 73910грн90коп. Це спричинило позивачу прямі збитки в розмірі 73910грн90коп.

Позивач вказав, що на виконання договору №171/33 від 10.05.2018 у період з 05.04.2022 по 12.04.2022 відповідач поставив товар, а позивач сплатив 500000грн, в тому числі ПДВ у сумі 32710грн28коп. Відповідач не зареєстрував податкові накладні за господарськими операціями на суму ПДВ 32710грн28коп. Це спричинило позивачу прямі збитки в розмірі 32710грн28коп.

Також позивач повідомив, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 18000грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами.

На адресу суду 08.02.2023 надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами з посиланням на відсутність складу цивільного правопорушення. Це виключає можливість притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На адресу суду 27.02.2023 надійшла відповідь позивача на відзив. Позивач зазначив, що відповідачем не виконані вимоги ст.201 Податкового кодексу України. Це позбавило позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання та призвело до збитків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2023 здійснений перехід до розгляду справи №904/529/23 за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 18.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 провадження у справі №904/529/23 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2022 у справі №916/334/22.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 поновлено провадження у справі №904/529/23. Підготовче судове засідання призначено на 17.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 судове засідання відкладено до 05.09.2023.

У судове засідання 05.09.2023 відповідач явку свого представника не забезпечив.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, що надавались під час розгляду справи, суд установив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» (далі покупець) був укладений договір поставки №171/33 від 10.05.2018 (далі договір від 10.05.2018).

В пунктах 1.1. 1.5 договору від 10.05.2018 вказано, що постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару згідно накладних на товар. Одиниця вимірювання літр. Кількість - згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору від 10.05.2018 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах.

Докази внесення змін до договору від 10.05.2018, шляхом укладення додаткових угод, не надані.

З огляду на положення пункту 10.2 договору від 10.05.2018, договір діяв з 10.05.2018 по 10.05.2020включно. Сторони не передбачили автоматичне продовження строку дії договору на кожен наступний рік.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» (далі замовник) був укладений договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №31 від 28.01.2019 (далі договір від 28.01.2019).

Відповідно до умов пунктів 2.1, 2.2 договору від 28.01.2019 в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані постачальником паливні картки та ПММ.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ і паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно умов цього договору.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору від 28.01.2019 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Докази внесення змін до договору від 28.01.2019, шляхом укладення додаткових угод, не надані.

З огляду на положення пункту 7.2 договору від 28.01.2019, договір діяв з 28.01.2019 по 28.01.2021включно. Сторони не передбачили автоматичне продовження строку дії договору на кожен наступний рік.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні №0033/0000496 від 06.04.2022 на суму 140000грн (з ПДВ в розмірі 9158грн88коп), , №0033/0000569 від 18.04.2022 на суму 360000грн (з ПДВ на суму 23551грн40коп) разом із специфікаціями до них №003/0000496-с, №0033/0000569-с, згідно з якими відповідач поставив, а позивач прийняв скретч-картки для видачі (заправки) з АЗС вказаного у картці об`єму та марки товару. Таким чином сторони узгодили найменування, кількість, асортимент, вартість товару.

Платіжними дорученнями №1127 від 05.04.2022, №1133 від 12.04.2022 позивач перерахував відповідачу 360000грн (з ПДВ 7% в розмірі 23551грн40коп) та 140000грн (з ПДВ 7% в розмірі 9158грн88коп).

В матеріалах справи наявні підписані сторонами видаткові накладні №0033/1000061 від 31.01.2022 на суму 75252грн48коп (з ПДВ в розмірі 12542грн08коп), №0033/1000195 від 28.02.2022 на суму 67152грн64коп (з ПДВ в розмірі 11192грн11коп), №0033/1000385 від 31.03.2022 на суму 38184грн59коп (з ПДВ в розмірі 6364грн09коп), №0033/1000734 від 30.04.2022 на суму 86446грн11коп (з ПДВ в розмірі 13604грн41коп), №0033/1001063 від 31.05.2022 на суму 13228грн35коп (з ПДВ в розмірі 1972грн67коп), №0033/1001497 від 30.06.2022 на суму 77638грн25коп (з ПДВ в розмірі 6463грн86коп), №0033/1001768 від 31.07.2022 на суму 495652грн65коп (з ПДВ в розмірі 46099грн74коп), №0033/1002668 від 31.08.2022 на суму 139206грн97коп (з ПДВ в розмірі 14046грн08коп), №0033/1003013 від 30.09.2022 на суму 9409грн68коп (з ПДВ 631грн27коп), №0033/1003189 від 31.10.2022 на суму 13529грн96коп (з ПДВ в розмірі 885грн14коп), №0033/1003505 від 30.11.2022 на суму 8049грн95коп (з ПДВ в розмірі 614грн99коп), №0033/1003615 від 31.12.2022 на суму 8782грн66коп (з ПДВ в розмірі 965грн01коп), згідно з якими відповідач поставив, а позивач прийняв скретч-картки для видачі (заправки) з АЗС вказаного у картці об`єму та марки товару. Таким чином сторони узгодили найменування, кількість, асортимент, вартість товару.

Платіжними дорученнями №1074 від 16.02.2022, №1130 від 08.04.2022, №1136 від 15.04.2022 позивач перерахував відповідачу 223280грн (з ПДВ 20% в розмірі 37213грн33коп), 424000грн (з ПДВ 7% в розмірі 27738грн32коп), 136950грн (з ПДВ 7% в розмірі 8959грн35коп).

Звертаючись з позовом про стягнення збитків в розмірі 106621грн27коп, позивач посилався на відсутність реєстрації відповідачем податкових накладних за господарськими операціями з поставки товару та позбавлення позивача внаслідок бездіяльності відповідача (постачальника) права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму податку на додану вартість.

Позивач вказав, що при розрахунку розміру податку на додану вартість враховані положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-ІХ від 15.03.2022 щодо зменшення ставки податку на додану вартість на пальне з 20% до 7% та скасування акцизу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджував про відсутність його вини, недоведення позивачем несення реальних збитків в розмірі 106621грн27коп, відсутність належних та допустимих доказів протиправності дій відповідача (акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки).

Станом на час вирішення спору сторони не надали докази реєстрації відповідних належно заповнених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями за спірний період.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чинним податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. З огляду на положення ст.201 Податкового кодексу України, саме на відповідача покладений обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість, сплаченого позивачем як оплату вартості отриманого товару, що також підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, та не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 106621грн27коп.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» про стягнення збитків в розмірі 106621грн27коп.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 18000грн.

На підтвердження витрат позивач долучив до матеріалів справи копії - договору про надання правової допомоги від 03.01.2023, рахунку №03/01/23 від 03.01.2023 на суму 18000грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП №2999 від 10.12.2015, ордеру АЕ №1176260 від 26.01.2023.

Представництво інтересів ТОВ «Брік-Філд» в даній справі здійснювалось адвокатом Гурським В.С. на підставі ордеру серії АЕ №1176260 від 26.01.2023.

Між Адвокатським бюро «Віталія Гурського» (далі бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» (далі клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги від 03.01.2023 (далі договір від 03.01.2023).

Згідно з пунктом 1.1 договору від 03.01.2023 клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Пунктами 4.1-4.4 договору від 03.01.2023 визначено, що вартість юридичної допомоги, що надається бюро клієнту, складає 18000грн, в яку входить: підготовка однієї позовної заяви та інших документів необхідних для судового розгляду справи та супровід однієї судової справи за тамтими документами в суді першої інстанції.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін.

Сума, вказана в пункті 4.1 договору є гонораром за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 4.3 договору від 03.01.2023 передбачено складення акту виконаних робіт за результатами надання юридичної допомоги. Позивач не надав до матеріалів підписаний акт виконаних робіт та не повідомляв про намір надати такий акт в строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 18000грн.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74 - 79, 86, 91, 119, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» про стягнення збитків в розмірі 106621грн27коп - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (ідентифікаційний код: 41449359; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брік-Філд» (ідентифікаційний код: 41698462; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38) збитки в розмірі 106621грн27коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 05.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 15.09.2023

Суддя Р.Г. Новікова