Рішення

від 15.09.2023 по справі 910/9542/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2023Справа № 910/9542/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9542/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» (08132, м. Вишневе, Київська обл., вул. Балукова, 21)

До Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» (03142, м. Київ, вул. Поповича Мирослава (Семашка), буд. 13)

про стягнення 36 127, 12 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 36 127, 12 грн.

23.06.2023 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.

06.07.2023 від позивача надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 23.06.2023.

13.07.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/9542/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 10.08.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.08.2023 до суду від відповідача надійшли:

(1) відзив;

(2) заява про відстрочку виконання рішення строком на один рік.

(3) клопотання про розгляд справи в судовому засідання з викликом сторін.

З приводу вказаного суд зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, умовами ч. 7 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, сторонам у справі чинним процесуальним кодексом надано право висловити свої доводи та заперечення щодо розгляду справи по суті шляхом подання письмових заяв по суті справи, втім, у визначений судом або законом строк.

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву скористався, а отже скористався можливістю подати суду в обумовлений строк власні заперечення разом з доказами на підтвердження таких, Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з викликом представників сторін.

24.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

01.10.2014 між ТОВ «ФАРМАКО» (позивач, постачальник) та ТОВ «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №ПК/430 (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Згідно пункту 12.7. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 21.12.2018 - даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору за один місяць до закінчення строку дії Договору, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Згідно пункту 6.1. Договору - оплата покупцем товару за цим Договором, здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

Позивач стверджує, що станом на 31.03.2023 року у відповідача існувала заборгованість за попередньо поставлений товару у розмірі 110945,34 грн., при цьому за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 606 900, 32 грн. (отже всього залишився неоплаченим товар на загальну суму 717845,66 грн), який відповідач оплатив лише частково на суму 681 718, 54 грн.

Таким чином, відповідач не виконав договірні зобов`язання з повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару ну суму 36 127, 12 грн.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості у розмірі 36 127, 12 грн.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання щодо повної оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконано, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 36 127, 12 грн. Крім того, між сторонами було підписано Акт звіряння за період з 01.04.2023 по 30.06.2023, згідно якого відповідач визнав наявну заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 36 127, 12 грн.

У відповіді на відзив позивач додатково зазначає:

(1) відповідач не повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та здійснити оплату вартості поставленого товару, строк оплати якого настав 23.05.2023;

(2) впродовж 2022 року та 1 півріччя 2023 року відповідачем було сплачено позивачеві близько 6,51 млн. грн, що свідчить про активну господарську діяльність відповідача, а отже можливість здійснення повного розрахунку з позивачем;

(3) відповідач не надав жодних доказів, що підтверджували б втрату поставленого позивачем товару внаслідок воєнних дій, а отже і неможливості реалізації такого товару;

(4) поведінка відповідача не є добросовісною, отже у виникненні спору існує достатній ступінь вини відповідача, внаслідок чого позивач заперечує щодо можливості відстрочення виконання судового рішення;

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) згідно пункту 9.1. Договору строк виконання зобов`язань продовжуються на строк дії форс-мажорних обставин, а строк оплати вартості поставленого товару настав вже 24.05.2023, тобто в період дії форс-мажорних обставин (повномасштабного вторгненні росії на територію України та введення у зв`язку з цим на території України воєнного стану);

(2) негайне стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 36 127, 12 грн може призвести до зупинки роботи підприємства, яке є неплатоспроможним та на банківських рахунках відповідача відсутні грошові кошти для погашення виниклої заборгованості;

(3) у випадку, якщо суд не знайде підстав для відмови у задоволенні позовних вимоги, відповідач з урахуванням вище викладеного, а також, оскільки, господарська діяльність відповідача має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення у постраждалих регіонах країни, відповідач керуючись приписами статті 331 ГПК України просить суд відстрочити виконання судового рішення строком на один рік.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт поставки товару позивачем відповідачеві на суму 36 127 12 грн?

- чи настав обов`язок відповідача здійснити оплату вартості поставленого товару, а відтак чи були порушені відповідачем договірні зобов`язання?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В частині 1 статті 265 Господарського кодексу України зазначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України внормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2, 3 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріалами справи встановлено, що 31.12.2020 між сторонами укладено Угоду про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП за якою сторони погоджуються у зв`язку із виконанням своїх зобов`язань за будь-якими договорами, які укладені між сторонами або які будуть укладені в майбутньому здійснювати електронний обмін документами за допомогою телекомунікаційних каналів зв`язку та/або електронних носіях, підписаними ЕЦП/ЕП в порядку, обумовленому цією Угодою.

Згідно пункту 3.1. Угоди про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП - сторони визнають, що ЕЦП/ЕП в електронному документів рівнозначно власноручному підпису в документів на паперовому носії при дотриманні умов:

- ЕЦП/ЕП підтверджено з використанням посиленого/кваліфікованого сертифікату ключа за допомогою надійних засобів ЕЦП/ЕП;

- під час перевірки використовувався посилений/кваліфікований сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП/ЕП;

- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 09.05.2023 вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 36 353, 96 грн, а саме:

- 423838/0 у розмірі 1556, 14 грн;

- 423850/4 у розмірі 213, 14 грн;

- 423888/0 у розмірі 1054, 21 грн;

- 423888/1 у розмірі 142, 81 грн;

- 423888/4 у розмірі 1211, 13 грн;

- 423890/0 у розмірі 1490, 66 грн;

- 423890/1 у розмірі 285, 62 грн;

- 423839/0 у розмірі 888, 57 грн;

- 423839/1 у розмірі 431, 38 грн;

- 423840/0 у розмірі 1347, 20 грн;

- 423844/0 у розмірі 1240, 80 грн;

- 423844/4 у розмірі 942, 24 грн;

- 423849/0 у розмірі 1319, 46 грн;

- 423849/4 у розмірі 145, 48 грн;

- 423850/0 у розмірі 1601, 65 грн;

- 423838/4 у розмірі 13, 55 грн;

- 423845/0 у розмірі 2062,40 грн;

- 423846/0 у розмірі 1 894, 47 грн;

- 423846/4 у розмірі 14, 12 грн;

- 423893/0 у розмірі 1215, 80 грн;

- 423893/4 у розмірі 196, 44 грн;

- 423892/0 у розмірі 571, 94 грн;

- 423892/4 у розмірі 708, 91 грн;

- 423845/4 у розмірі 290, 79 грн;

- 423891/0 у розмірі 2411, 48 грн;

- 423891/4 у розмірі 46, 62 грн;

- 423837/1 у розмірі 1262, 36 грн;

- 423842/1 у розмірі 571, 25 грн;

- 423842/4 у розмірі 37, 20 грн;

- 423843/1 у розмірі 118, 40 грн;

- 423843/4 у розмірі 26, 85 грн;

- 423848/1 у розмірі 142, 81 грн;

- 423848/4 у розмірі 7, 06 грн;

- 423862/1 у розмірі 40, 79 грн;

- 423889/4 у розмірі 277, 25 грн;

- 423894/1 у розмірі 139, 85 грн;

- 423894/4 у розмірі 550, 35 грн;

- 423889/0 у розмірі 1051, 91 грн;

- 423894/0 у розмірі 1775, 24 грн;

- 423837/0 у розмірі 972, 46 грн;

- 423862/0 у розмірі 1643, 33 грн;

- 423841/0 у розмірі 996, 41 грн;

- 423842/0 у розмірі 438, 26 грн;

- 423843/0 у розмірі 877, 61 грн;

- 423848/0 у розмірі 2115, 02 грн;

- 423841/4 у розмірі 12, 54 грн;

Вищеперелічені видаткові накладні були підписані сторонами із застосуванням електронних цифрових підписів, як те передбачено Угодою про використання електронних документів із застосуванням ЕЦП/ЕП від 31.12.2020 та Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Про підписання спірних видаткових накладних, зокрема, без зауважень з боку відповідача щодо кількості та якості поставленого товару свідчать відповідні відмітки на первинних документах, а також надані в матеріали справи протоколи перевірки підписів сторін.

Крім того, щодо факту поставки позивачем товару 09.05.2023 на суму 36 353, 96 грн не заперечує і відповідач у відзиві.

Згідно пункту 6.1. Договору - оплата покупцем товару за цим Договором, здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому, порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому, перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

З наявних у справі видаткових накладних вбачається, що товар поставлявся на умовах відстрочення платежу зі строком оплати - 24.05.2023 по всім спірним видатковим накладним, що не заперечується і відповідачем у відзиві.

Проте, відповідач зазначає, що згідно пункту 9.1. Договору сторони домовились, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин, які впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, строки виконання таких зобов`язань продовжуються на строк дії вказаних обставин, якщо вони значною мірою впливають на виконання в належний строк всього Договору чи тієї його окремої частини, яка підлягає виконанню після настання форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами, які впливають на можливість оплати вартості поставленого товару, на думку відповідача, є повномасштабне вторгнення росії на територію України, що розпочалося 24.02.2022.

Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 № Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Отже, факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення росії є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов`язань, у випадку неможливості виконання зобов`язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Згідно пункту 9.3. Договору - обидві сторони цього договору зобов`язані терміново, в письмовій формі повідомити одна одну про початок та кінець дії форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань за цим Договором.

Однак, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем письмового повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку п. 9.3. Договору, що значною мірою впливають на оплату в належний строк вартості поставленого товару, що мало місце 09.05.2023.

Як з`ясовано судом, місцезнаходженням відповідача є м. Київ, а поставки товарів на суму 36 353, 96 грн відбулись 09.05.2023, тобто в той час, коли відповідачеві було відомо про введення воєнного стану, існування загальновідомих об`єктивних обставин нападу росії на територію України. При цьому, активні бойові дії на околицях Києва , як власне і в Києві з квітня 2022 не ведуться, а територія Києва виключена з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 14 від 13.01.2023.

Суд констатує, що такі обставини, як військова агресія та введення воєнного стану в Україні самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача можливості виконати свої грошові зобов`язання та в силу п. 9.1. Договору продовжують строк виконання грошового зобов`язання.

Факт військової агресії російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за договором.

Матеріали справи не містять доказів, того, що саме у зв`язку з повномасштабним вторгненням та введенням в Україні воєнного стану відповідач позбавлений був можливості виконати грошові зобов`язання з повної та своєчасної поставки товару щодо поставки товару, який він приймав вже після початку повномаштабного вторгнення росії.

При цьому, суд не враховує надані відповідачем довідки по банківських рахунках відповідача станом на 02.08.2023 та 03.08.2023, оскільки такі довідки сформовані лише станом на один календарний день, та в будь-якому разі, згідно приписів статті 617 ЦК України - не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно долучених до відповіді на відзив актів звіряння між сторонами, а також виписки по банківському рахунку позивача, вбачається, що в період з 01.01.2022 по 30.06.2023 (тобто в тому числі вже в період введення воєнного стану) відповідач здійснював розрахунки з позивачем за іншими видатковими накладними, що свідчить про наявність у відповідача оборотних коштів, якими останній покриває наявні заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність форс-мажорних обставин у даних спірних правовідносинах, а відтак відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 25.05.2023, оскільки строк оплати вартості поставленого товару у розмірі 36 353, 96 грн настав 24.05.2023.

Відповідач не заперечує факт часткової оплати поставленого товару на суму 226, 84 грн, що зарахована в якості часткового погашення заборгованості за видатковою накладною №423838/0 від 09.05.2023, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості становить 36 127, 12 грн.

До клопотання про долучення доказів, що надійшло до суду 10.08.2023 долучено підписаний між сторонами Акт звіряння за період з 01.04.2023 по 30.06.2023, згідно якого сторони провели звірку взаєморозрахунків та за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 36 127, 12 грн, що додатково свідчить про визнання заборгованості відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку, про те що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 36 127, 12 грн є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на те, що строк оплати вартості поставленого товару є таким, що настав.

Щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Відповідач просить суд відстрочити виконання судового рішення на один рік з огляду на те, що господарська діяльність відповідача є соціально важливою, а на рахунках відповідача відсутня достатня кількість коштів для здійснення розрахунку з позивачем, що в силу триваючої військової агресії може ускладнити виконання судового рішення.

За ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.

Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Матеріали справи не містять доказів збитковості підприємства відповідача, та такими доказами не можуть вважатись надані суду довідки по банківським рахункам відповідача у АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ОТП Банк», що сформовані лише станом на дві календарні дати - 02.08.2023 та 03.08.2023, а не за відносно триваючий період (до прикладу за 2022 рік, перше півріччя 2023 року тощо). В будь-якому разі довідки банківських установ не містять та не можуть містити відомостей про збитковий стан боржника.

Більше того, згідно Акту звіряння по спірним видатковим накладним за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 за даними відповідача ним у вказаний період було здійснено частковий розрахунок з позивачем за поставлений товар на суму 681 718, 54 грн, що навпаки доводить платоспроможність відповідача.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини саме по собі введення воєнного стану на території України, як надзвичайних обставин, не означає, що відповідач не зможе виконати рішення суду, в силу того, що діяльність останнього є не припиненою та продовжується, а строк виконання зобов`язань є таким, що настав, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік.

За таких обставин, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн грн за подання позову покладається на відповідача на підставі п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» до Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» про стягнення 36 127, 12 грн - задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» (03142, м. Київ, вул. Поповича Мирослава (Семашка), буд. 13; ідентифікаційний код: 36853266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» (08132, м. Вишневе, Київська обл., вул. Балукова, 21; ідентифікаційний код: 20037376) 36 127 (тридцять шість тисяч сто двадцять сім) грн 12 коп. - основного боргу, а також 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства обмеженою відповідальністю «АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН ТМ» про відстрочку виконання судового рішення.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких