Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/10273/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 м. КиївСправа № 910/10273/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСТАТТЕХСЕРВІС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРМЕТ УКРАЇНА";

про: стягнення 128.346,60 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРСТАТТЕХСЕРВІС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРМЕТ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 128.346,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов`язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору договором поставки у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 128.346,60 грн., з яких: 120.540,00 грн. - основна заборгованість, 2.159,81 грн. - 3 % річних та 5.646,79 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10273/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням повного виконання зобов`язання з поставки товару.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На виконання усних домовленостей, досягнутих між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником, з поставки товару, останнім виставлено позивачеві рахунок від 06.10.2022 № 1087 на суму 630.000,00 грн. на оплату товару, який наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Позивач, виконуючи свої грошові зобов`язання, здійснив на користь відповідача часткову оплату товару за вказаним рахунком в сумі 315.000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.10.2022 № 2386, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та часткової оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проте, товар відповідачем поставлений частково на суму 194.460,00 грн. При цьому, на решту суми попередньої оплати позивача (120.540,00 грн.) відповідачем на користь позивача товар не поставлено, а грошові кошти не повернуто.

Позивач звертався до відповідача з листами від 26.10.2022 № 26-07-10-2022 та від 16.11.2022 № 16-07-11-2022 з вимогами про поставку товару на решту суми попередньої оплати або повернення такої суми.

Однак, за твердженнями позивача, такі листи залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Вказані обставини призвели до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120.540,00 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2.159,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 5.646,79 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з листами від 26.10.2022 № 26-07-10-2022 та від 16.11.2022 № 16-07-11-2022 з вимогами про поставку товару на решту суми попередньої оплати або повернення такої суми.

Проте, вказані листи не можуть слугувати належними вимогами про поставку товару на решту суми попередньої оплати або повернення такої суми, оскільки в матеріалах справи відсутні описи вкладення до поштових відправлень, які підтверджували б направлення таких листів.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (0101417550071) від 16.11.2022, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії не може слугувати доказом направлення, оскільки не має ідентифікації відправлення.

Більш того, у вказаних листах містяться вимоги як про поставку товару на решту суми попередньої оплати так і про повернення такої суми на користь позивача, що не може визначити яке саме зобов`язання (грошове/негрошове) виникло у відповідача виходячи з таких листів.

Таким чином, за висновками суду, належною вимогою повернення відповідачем позивачу суми грошових коштів за недопоставлену продукцію є дана позовна заява.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту поставки відповідачем на користь позивача товару на суму 120.540,00 грн. або повернення відповідачем вказаної суми на користь позивача сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 120.540,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, до подачі даного позову до суду зобов`язання відповідача перед позивачем було негрошовим.

Таким чином, заявлена позивачем підстава застосування до відповідача відповідальності, зазначеної у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України стосується порушення грошових зобов`язань, а тому не може бути застосована до порушення не грошових зобов`язань.

Враховуючи викладене позовна вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 2.159,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 5.646,79 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача про поставку товару на суму попередньої оплати судом відхилені, оскільки відповідачем не подано до суду доказів такої поставки.

Довіреність позивача від 14.10.2022 № 60 на отримання цінностей лише уповноважує відповідну особу позивача на отримання таких цінностей, проте не є доказом такого отримання.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРМЕТ УКРАЇНА" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Михайлівська, будинок 24А, ідентифікаційний код: 42112759) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСТАТТЕХСЕРВІС" (Україна, 03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 18, ідентифікаційний код: 33446861) основну заборгованість в сумі 120.540 (сто двадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац