Рішення

від 30.08.2023 по справі 910/13158/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2023Справа № 910/13158/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІТРАНС" (вул. Івана Проскури, 86, Іванків, Київська область, 07200, код ЄДРПОУ 38286732)

до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (вул. Володимирська, 13, Київ, 01601, код 38620155)

про стягнення 1 072 627, 66 грн,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІТРАНС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (далі - відповідач) про стягнення 1 072 627, 66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з липня по вересень 2022 року відповідач безпідставно користувався електроенергією позивача, у зв`язку з чим позивач на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 1 072 627, 66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13158/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.01.2023 до відділу діловодства суду від Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору №53-129-01-22-02428 від 19.01.2022 та додаткової угоди №1 до нього, зобов`язання за якими виконані відповідачем у повному обсязі, що не заперечується позивачем, а тому відсутні правові підстави для проведення розрахунків після виконання договору. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що є бюджетною неприбутковою установою, та, відповідно, будь-які платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 постановлено справу №910/13158/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 23.08.2023.

У судовому засіданні 23.08.2023 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 30.08.2023.

У судовому засіданні 30.08.2023 представник позивача позовні вимог підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У судовому засіданні 30.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІТРАНС" (далі - постачальник) та Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (далі - споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії №18Г/02-22 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно преамбули договору такий укладений у відповідності до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), а також Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 1.3. договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: лютий-грудень 2022 року становить 672 981, 00 кВт год на загальну суму 2 658 000, 00 грн з ПДВ.

Споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРЕЕ, та положень цього договору (п. 2.3. договору).

У розділі 4 договору сторони погодили ціну, порядок обліку і оплати електричної енергії, зокрема споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка становить 3, 95 грн за 1 кВт год. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п. 4.1. договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п. 4.2. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 4.3. договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів па поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 4.4. договору).

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, на протязі 90 (дев`яноста) робочих днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 4.5. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і застосовується до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з "01" лютого 2022 року та діє до "31 грудня" 2022 р. (відповідно до ст. 631 ЦК України) (п. 12.1. договору).

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 12.3. договору).

Додатком №1 до договору "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу" сторони погодили адреси об`єктів EIC-кодів точок комерційного обліку споживання.

Додатковою угодою №1 від 12.09.2022 (далі - додаткова угода) до договору внесено зміни, у відповідності до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме викладено наступні пункти у такій редакції:

1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період: лютий - червень 2022 року становить 60 5546, 00 кВт*год за ціною 3, 95 грн з ПДВ за 1 кВт*год на суму 2 391 906, 7 грн, липень - грудень 2022 року - 62 906, 22 кВт*год за ціною 4, 23 грн з ПДВ за 1 кВт*год на суму 266 093, 3 грн, всього - на загальну суму 2 658 000, 00 грн та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків;

4.1. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка становить 3, 95 грн/кВт за 1 кВт год у період з лютого по червень 2022 року, та 4, 23 - у період з липня по грудень 2022 року. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Сторони домовились, що відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови даної додаткової угоди застосовуються з 01.07.2022 (п. 4 додаткової угоди).

Так, позивач зазначає, що протягом періоду з липня по вересень 2022 року відповідач спожив електричну енергію в обсягах, більших ніж передбачені договором, а саме: у липні 2022 року на 21236, 78 кВт год більше, ніж передбачено договором на період липень - грудень 2022 року (84 143, 00 кВт год - 62 906, 22 кВт год = 21 236, 78 кВт год) загальною вартістю 355 924, 90 грн; у серпні 2022 року 115 099, 00 кВт год вартістю 486 868, 78 грн; у вересні 2022 року 117 241, 00 кВт год вартістю 495 929, 44 грн.

На оплату за фактично спожиті обсяги електричної енергії позивачем були виставлені відповідачу рахунки: №110 від 31.07.2022 на суму 266 095, 46 грн, №111 від 31.07.2022 на суму 89 829, 44 грн, №101 від 31.08.2022 на суму 486 868, 78 грн, №104 від 30.09.2022 на суму 495 929, 44 грн.

18.10.2022 позивач також звернувся до відповідача з листом Вих. №1-04/629, в якому зазначив про необхідність оплати електроенергії, яка отримана відповідачем безпідставно.

Позаяк, відповідач за споживання електричної енергії протягом вищевказаного періоду сплатив лише 266 095, 45 грн, виникла заборгованість в сумі 1 072 627, 66 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, протягом періоду з липня 2022 року по вересень 2022 за відповідними EIC кодами (точками) Z-типу ТКОЕЕ спожито електричну енергію, в обсягах, що на 253 576, 78 кВт год перевищують обсяги, визначені договором, що підтверджується наданим позивачем листом ДТЕК "Київські Електромережі" від 04.11.2022 №3/01/5/32906 "Про надання інформації по уточненню обсягів споживання".

Частинами 2, 3 ст. 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Суд зазначає, що електрична енергія (активна) - це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Даний вид товару відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Ураховуючи викладене, факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором

№18Г/02-22 від 23.02.2022 в частині дотримання обсягів споживання електричної енергії у відповідний період, не звільняє останнього від обов`язку оплати вартості таких обсягів за ціною, погодженою сторонами у договорі постачання електричної енергії споживачу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії, визначених договором від 23.02.2022 №18Г/02-22 та в частині оплати отриманої електроенергії, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд відхиляє також доводи відповідача щодо звільнення його від обов`язку з оплати електричної енергії з огляду на відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Так, за приписами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

При цьому, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку щодо сплати заявленої заборгованості.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (вул. Володимирська, 13, Київ, 01601, код 38620155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІТРАНС" (вул. Івана Проскури, 86, Іванків, Київська область, 07200, код ЄДРПОУ 38286732) заборгованість у розмірі 1 072 627 (один мільйон сімдесят дві тисячі шістсот двадцять сім) грн 66 коп.

3. Стягнути з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві (вул. Володимирська, 13, Київ, 01601, код 38620155) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕНЕРДЖІТРАНС" (вул. Івана Проскури, 86, Іванків, Київська область, 07200, код ЄДРПОУ 38286732) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 089 (шістнадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн 41 коп.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА