Рішення

від 15.09.2023 по справі 910/2296/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2023Справа № 910/2296/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Густо Ді Італія"

про стягнення 130 600,75 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Густо Ді Італія" (відповідач) про стягнення 130 600,75 грн., у тому числі 94 539,01 грн. основного боргу, 23 829,01 грн. пені, 1 670,62 грн. 3 % річних, 10 562,11 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором суборенди № 458/1 від 01.03.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/2296/23 відповідач повідомлений належним чином.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (далі - Позивач/Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Густо Ді Італія" (далі - Відповідач/Суборендар) укладено Договір суборенди № 458/1 (далі - Договір) на оренду групи приміщень загальною площею 215,8 кв.м., що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Композитора Мейтуса, буд. 4А.

Відповідно до п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3. Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування Об`єкт оренди, про що сторонами 01.03.2021 підписано акт приймання передачі Об`єкту оренди.

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк дії Договору починає свій перебіг з дати його підписання та діє до 31.07.2022.

Згідно з п. 4.1. Договору орендна плата за 1 (один) календарний місяць становить:

4.1.1. 3 01 березня 2021 року по 31 березня 2021р. - 14 780,47 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 47 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 2 463,41 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят три гривні 41 коп.)

4.1.2. 3 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021р. - 16 188,13 грн. (шістнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 13 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 2 698,02 грн. (дві тисячі шістсот лев?яносто вісім гривні 02 коп.)

4.1.3. 3 01 травня 2021 року по 28 лютого 2022р. - 18 299,62 грн. (вісімнадцять тисяч двісті дев?яносто дев?ять гривень 62 коп.), у тому числі ПДВ 20% - 3 049,94 грн. (три тисячі сорок дев`ять гривень 94 коп.).

Відповідно до п. 4.4. Договору орендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендаря, незалежно від того чи отримав Суборендар рахунок-фактуру.

Орендна плата сплачується за весь час суборенди Приміщення, а саме від дня отримання Приміщення за актом приймання-передачі Приміщення в оренду до дня його повернення Актом повернення Приміщення. Якщо Акт повернення Приміщення не підписано своєчасно Сторонами, то Суборендар продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі до моменту підписання Акту повернення приміщення.( п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору в розмір орендної плати не включені комунальні послуги, а відшкодовуються Суборендарем окремо на підставі виставлених орендарем рахунків, показників засобів обліку та рахунків, виставлених постачальниками послуг.

Факт надання послуг з суборенди щомісячно підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1.1. Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати орендні платежі та відшкодовувати вартість комунальних послуг до 10 числа.

Відповідно до п.п. 6.1.2. Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання щомісяця (08-10 числа місяця, наступного за звітним) отримувати у Орендаря (відділі бухгалтерії) акт надання послуг та рахунок на оплату за отримані послуги. Наслідки недодержання вказаних документів покладаються на Суборендаря.

Згідно з п.п. 6.1.3. Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти надані послуги та підписати два примірника актів наданих послуг.

Відповідно до п.п. 6.1.11. Договору Відповідач зобов`язаний у разі дострокового розірвання договору з ініціативи Суборендаря останній повинен сплатити орендарю орендну плату за весь строк перебування в приміщеннях та підписати акт повернення примішення в день виїзду з приміщення.

Відповідно до п. 7.1. Договору передбачено, що в день закінчення строку суборенди Суборендар зобов`язаний передати Орендарю Приміщення за актом приймання-передачі Приміщення.

Згідно з п. 8.1. Договору сторони несуть відповідальність відповідно до норм чинного законодавства України.

Як зазначено в п. 8.2. Договору Орендар має право вимагати від Суборендаря за прострочення внесення орендних платежів сплати, крім простроченої орендної плати, також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожен день прострочення.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За змістом ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір суборенди № 458/1 від 01.03.2021 на оренду групи приміщень загальною площею 215,8 кв.м., що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Композитора Мейтуса, буд. 4А.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З умов договору вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати на рахунок позивача орендну плату та комунальні платежі.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.4. Договору орендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендаря, незалежно від того чи отримав Суборендар рахунок-фактуру.

Судом встановлено, що Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором суборенди належним чином не виконував, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати та комунальних платежів в сумі 94 539,01 грн., на підтвердження зворотного Відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови договору суборенди та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 94 539,01 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 23 829,01 грн. пені, 1 670,62 грн. 3 % річних, 10 562,11 грн. інфляційних втрат, суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 8.2. Договору Орендар має право вимагати від Суборендаря за прострочення внесення орендних платежів сплати, крім простроченої орендної плати, також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожен день прострочення.

Так, за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 23 829,01 грн., відповідно ця вимога підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд перевірив наданий Позивачем розрахунок 3% річних, заявлена сума є обґрунтованою, відповідно ця вимога підлягає задоволенню в розмірі 1 670,62 грн.

Позовна вимога про стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 10 562,11 грн. підлягає задоволенню повністю.

Відповідач, всупереч ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не надав суду будь-яких належних доказів, які б спростовували заявлені позивні вимоги і належних та допустимих доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позивні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Густо Ді Італія" про стягнення 130 600,75 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Густо Ді Італія" (02232, місто Київ, вулиця Бальзака, будинок 80, квартира 40, ідентифікаційний код 38371445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (03189, місто Київ, вул. Ломоносова, будинок 58-А, ідентифікаційний код 40782610) 94 539 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 01 коп. основного боргу, 23 829 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 01 коп. пені, 1 670 (одну тисячу шістсот сімдесят) грн. 62 коп. 3 % річних, 10 562 (десять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2023.

Суддя С. В. Стасюк