Ухвала

від 13.09.2023 по справі 911/1981/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"13" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1981/23

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України

до Києво-Святошинської територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України

про стягнення боргу,

за участю представника:

позивача: Васильченко Л.І. - адвоката (посвідчення №6808/10 від 05.09.2018 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИЛА:

29 червня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України (далі позивач) до Києво-Святошинської територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 265 707,72 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 02 серпня 2023 року.

У засіданні суд задовільнив клопотання представника позивача про витребування доказів

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 02.08.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 13 вересня 2023 року.

07 серпня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було призначене на 02 серпня 2023 року.

11 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відмову від позову та стягнення судових витрат, з якого вбачається, що відповідачем позивачу був сплачений борг у сумі 265 707,38 грн. Крім цього, представник позивача просила стягнути з відповідача 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 3 985,62 грн. витрат на сплату судового збору.

13 вересня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява, до якої долучена довідка №12/09 від 12.09.2023 року, з якої вбачається, що, станом на 30.08.2023 року, борг відповідача перед позивачем становив 265 707,38 грн., та був повністю сплачений відповідачем 12.09.2023 року.

13 вересня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки 30 серпня 2023 року відповідачем позивачу був сплачений борг у сумі 265 707,38 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №842 від 30.08.2023 року, долученої до матеріалів справи. Крім цього, представник відповідача заявив клопотання про розгляд клопотання без його участі.

У засіданні представник позивача підтримала клопотання про закриття провадження у справі, проти задоволення клопотання представника відповідача про розгляд клопотання без його участі не заперечувала.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відмову від позову та стягнення судових витрат, дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Судом встановлено, що відповідач 30 серпня 2023 року сплатив борг у сумі 265 707,38 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №842 від 30.08.2023 року, долученої до матеріалів справи.

У клопотанні про відмову від позову від 11.09.2023 року представник позивача просила стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 985,62 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки в цій справі предмет спору відсутній, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно з ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що спір між позивачем та відповідачем виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а борг оплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 985,62 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №381 від 14.06.2023 року.

Так, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у сумі 3 985,62 грн.

Також представник позивача просила суд стягнути з відповідача 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Витрати на правову допомогу документально підтверджуються та доводяться, оскільки входять до предмета доказування у справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 року в справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року в справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 року в справі №922/928/18, від 30.07.2019 року в справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року в справі №915/237/18).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом встановлено, що 11 квітня 2023 року між Київською обласною організацією Профспілки працівників освіти і науки України (далі клієнт) та фізичною особою підприємцем, адвокатом Васильченко Лілією Ігорівною (далі адвокат) був укладений договір №11/04/23 про надання правової допомоги (далі договір).

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу адвоката на умовах і в порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, правова допомога за цим договором полягає в забезпеченні адвокатом реалізації прав та обов`язків клієнта у формі представництва його інтересів у Господарському суді Київської області у спорі про стягнення заборгованості зі сплати відрахувань від членських внесків з Києво-Святошинської територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що конкретний обсяг та форма надання правової допомоги визначається адвокатом виходячи із принципу пріоритетності законних прав та інтересів клієнта та з урахуванням його вказівок, і зокрема полягає в представництві клієнта в суді, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовці, направленні, поданні процесуальних документів, передбачених чинним процесуальним законодавством, отриманні процесуальних документів, тощо, з наданням адвокату прав та обов`язків належних клієнту відповідно до предмету договору, вказаному в п. 1.2 договору.

Згідно з п. 3.1 договору, за виконання умов даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 копійок).

У якості доказу надання юридичних послуг та понесених Київською обласною організацією Профспілки працівників освіти і науки України судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. адвокатом Васильченко Л.І. до матеріалів справи долучені: копія договору №11/04/23 про надання правової допомоги від 11.04.2023 року; копія ордеру, серії АІ №1158351, від 26.06.2023 року; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серії КС №6808/10 від 05.09.2018 року; копія банківської виписки на суму 40 000,00 грн. від 11.04.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача заявлене клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому вона послалась на те, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи.

Метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року в справі №640/8316/20, від 21.10.2021 року справі №420/4820/19). Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судом встановлено, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач просив стягнути з відповідача 265 707,72 грн. боргу.

Так, ця справа не була складною, тому вартість наданих послуг є неспівмірною з її складністю.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України №23-рп/2009 від 30.09.2009 року зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо.

Судом встановлено, що представником позивача була підготовлена позовна заява та подано клопотання про відмову від позову та стягнення судових витрат, представник позивача взяла участь у засіданнях 02.08.2023 року та 13.09.2023 року.

Так, суд дійшов висновку про те, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг та витраченим часом на їх надання, оскільки підготовка позовної заяви і клопотання про відмову від позову та стягнення судових витрат не представляло складності та затратності часу.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, складність справи, обсяг поданих представником позивача документів, а також ринкові ціни на адвокатські послуги, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 59 Конституції України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 1 Закону України "Про судовий збір", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 3 ст. 56, ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 130, ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 191, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 231, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 126, ч. 5, ч. 9 ст. 129, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. закрити провадження у справі №911/1981/23;

2. стягнути з Києво-Святошинської територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 57 А, ідентифікаційний код 02668558) на користь Київської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України (03150, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, ідентифікаційний код 02605078) 5 000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу; 3 985,62 грн. (три тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять грн. 62 коп.) судового збору;

3. роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову, не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору;

4. направити копії ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 15.09.2023 року.

Суддя С. Грабець