Рішення

від 29.08.2023 по справі 915/463/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Справа № 915/463/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", вул. Шовковича, буд. 10, оф. 28, м. Київ, 01021 (код ЄДРПОУ 43080257)

адреса для листування: вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, м. Харків, 61002

електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Приватного підприємства "Дикий Сад", проспект Леніна, буд. 52, кв. 4, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 22426550)

електронна адреса: info@wildpark.net

про зобов`язання виконати умови договору

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Гур`єв А. А.

від відповідача: адвокат Ремешевський Є.А.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" з позовом до відповідача Приватного підприємства "Дикий Сад", в якому просить суд зобов`язати Приватне підприємство "Дикий Сад" виконати вимоги п. 3.1 Договору № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 07.09.2021, укладеного з Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", в частині наступного:

- надати позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, станом на 07.09.2021 та інформацію про Кількість абонентів за формою, встановленою додатком № 1 та № 2 до Договору;

- надати позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулись зміни за формою, встановленою Додатком № 1 та № 2 до Договору;

- сплатити за надання дозволу за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року на поточний рахунок позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до Договору.

Позивач просить суд судові витрати щодо оплати судового збору та професійної правничої допомоги у повному обсязі покласти на відповідача.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 відкладено підготовче засідання на 02.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 відкладено підготовче засідання на 30.06.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 відкладено розгляд справи по суті на 21.08.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2023 відкладено розгляд справи по суті на 29.08.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

В судовому засіданні 29.08.2023 судом відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Позивач Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їх власних програм (передач) мовлення (строк акредитації з 10.09.2019 до 10.09.2022).

Відповідач Приватне підприємство "Дикий Сад" є провайдером програмної послуги та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем умов п. 3.1 укладеного в судовому порядку по справі № 915/1473/20 договору № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 07.09.2021, а саме зобов`язань щодо надання позивачу інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, та інформації про кількість абонентів, а також зобов`язань щодо сплати суми винагороди (відрахування) за надання дозволу на використання об`єктів авторського і/або суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 525, 526, 610, 612, 614, 626, 629, 598, 599, 631 ЦК України, ст. 173, 174, 179, 180, 193 ГК України, ст. 1, 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ст. 1, 12, 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та судовою практикою.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 6916/23 від 31.05.2023) проти позову заперечив та просив суд відмовити в позові в повному обсязі, зазначивши наступне:

- укладення договору відбулось в судовому порядку. Оскільки постановою Верховного Суду змінено судові рішення першої та апеляційної інстанцій, то відповідно договір вважається укладеним з 18.01.2022 (дата набрання судовим рішенням законної сили). Відповідно неправильними є твердження позивача про укладення договору 07.09.2021, як, наслідок безпідставними є вимоги позивача стосовно надання інформації станом на 07.09.2021, надання інформації за третій та четвертий квартали 2021 та сплати за надання дозволу на третій та четвертий квартали 2021;

- за умовами п. 3.1.2 договору інформація щодо найменувань програм організацій мовлення надається довідково. В даному випадку повний та актуальний перелік найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, розміщений на його сайті, тобто позивач знайомий з переліком та з можливістю ознайомлення з ним. Отже, вимоги позивача щодо надання додаткового документа є проявом надмірного формалізму;

- умовами договору не передбачений порядок надання інформації позивачу (засоби, умови, носій інформації, місце передачі тощо). На думку відповідача, зобов`язання має виконуватись за місцем знаходження відповідача. Проте, позивач не надав доказів, що його уповноважений представник відвідував місцезнаходження відповідача, звертався до його уповноважених представників за інформацією та йому було відмовлено у наданні затребуваної інформації. Позивачем ані письмово, ані усно не заявлялись претензії, вимоги або пропозиції щодо надання інформації. Поведінка позивача є недобросовісною.

Заперечення обґрунтовано приписами ст. 3, 526 ЦК України, ст. 187, 197 ГК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Правовий статус сторін.

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1, 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст. 1, 12, 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" отримала статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Вказаний факт підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019, а також Реєстром організацій колективного управління.

Строк акредитації становить три роки з 10.09.2019 по 10.09.2022.

Приватне підприємство "Дикий Сад" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Приватне підприємство "Дикий Сад" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00007-п від 05.03.2015 та НР № 00851-п від 22.06.2020 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

3.2. Укладення договору в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.05.2023 у справі № 915/1473/20 задоволено позов Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до відповідача Приватного підприємства "Дикий сад" про визнання договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення № 08-08/10/20 укладеним.

Вирішено вважати укладеним з 10.04.2020 року між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та Приватним підприємством "Дикий сад" договір № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, з урахуванням додатків до цього договору, на умовах, викладених в судовому рішенні.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 по справі № 915/1473/20 та додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 по справі № 915/1473/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2022 змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20. Позовні вимоги задоволено частково.

Пункт 2 (абзац перший) резолютивної частини рішення суду: «Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду між громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", (01021, м. Київ, вул. Шовковича, 10 оф. 28, ідентифікаційний код 43080257), та приватним підприємством "Дикий сад", (54029, Миколаївська область, м. Миколаїв, проспект. Леніна, будинок 52, квартира 4, ідентифікаційний код 22426550) договір № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, з урахуванням додатків до цього договору».

Викладено в іншій редакції умови п. 3.1.2, 5.1, 5.2 договору, додатку № 3 до договору.

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20 залишено без змін.

Додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 зі справи № 915/1473/20 залишено без змін.

3.3. Умови договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію.

Відповідно до п. 2.1 договору на умовах, визначених цим Договором, Спілка надає Провайдеру дозвіл на використання Об`єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на Територію, а Провайдер зобов`язується виплачувати Спілці щоквартальну винагороду (відрахування) відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 договору збір винагороди (відрахування) здійснюється Спілкою з метою справедливого розподілу доходу правовласникам, які передали та які не передали Спілці управління своїми правами.

Відповідно до п. 2.4 договору провайдер виплачує Спілці винагороду (відрахування) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, в розмірі та порядку, визначеному цим Договором, для виплати доходу від прав правовласникам.

Відповідно до п. 3.1.1 договору Провайдер зобов`язаний сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.2 договору (в редакції постанови ВС) Провайдер зобов`язаний в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів

щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни;

інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 договору Провайдер має право використовувати шляхом кабельної ретрансляції Об`єкти прав з дотриманням умов цього Договору та вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції постанови ВС) цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 915/1473/20.

Відповідно до п. 5.2 договору (в редакції постанови ВС) Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно.

Додатками до договору є:

- Додаток № 1 "Зразок Інформації щодо Кількості абонентів Провайдера";

- Додаток № 2 "Зразок Звіту про кабельну ретрансляцію Провайдера";

- Додаток № 3, яким визначено щомісячні тарифи на одного абонента.

Відповідно до додатку № 3 до договору (в редакції постанови ВС) сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: з 07 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 0,90 грн.; з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року (включно) - 1,50 грн.

Відповідно до розділу 1 договору щоквартальна винагорода (відрахування) за цим Договором розраховується як добуток Кількості абонентів за звітний період на Тарифи, зазначені у Додатку №3 до цього Договору, та на три місяці звітного кварталу.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання укладення договору в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 283 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 240 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

4.2. Правове регулювання виконання умов договору.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Відповідно до ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що після закінчення стоку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем (п. 6.4, п. 6.5 постанови ВП ВС від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

4.3. Правове регулювання способу захисту прав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову (п. 40-41 постанова ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)) (п. 42).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів настільки, на скільки це можливо.

Суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачеві, натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

Законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Під порушенням, зокрема, слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. Водночас, в теорії виокремлюють матеріальний і процесуальний аспекти захисту цивільних прав та інтересів.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення (постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 910/17077/19).

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Якщо суд встановив, що позивач обрав спосіб, що не передбачений законом чи договором, інші обставини для вирішення справи не мають значення, а тому суд не має повноважень надавати їм правову оцінку та робити відповідні висновки (постанова ВС у складі колегії суддів Першої судової палати від 17.07.2019 у справі № 750/1535/17, провадження № 61-28701св18).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 187 ГК України між сторонами у справі в судовому порядку було укладено договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення № 08-08/10/20.

В силу положень ч. 2 ст. 187 ГК України, ст. 284 ГПК України день набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили є днем укладення договору, тобто 07.09.2021.

В постанові Верховного Суду від 18.01.2022, якою змінено рішення господарського суду Миколаївської області від 13.05.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 зі справи № 915/1473/20, Верховний Суд, зокрема зазначив:

«Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду ... договір № 08-08/10/20... з урахуванням додатків до цього договору».

Викладено пункт 5.1 договору: «Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 915/1473/20».

Судом також враховано, що постановою Верховного Суду від 18.01.2022 також змінено частину першу додатку № 3 до договору № 01-19/11/20: «Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: з 07 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 0,90 грн.; з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року (включно) - 1,50 грн».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір між сторонами є укладеним з 07.09.2021 (дата набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції). Помилковою є правова позиція відповідача щодо дати укладення договору 18.01.2022 (дата постанови суду касаційної інстанції) й з тих підстав, що щомісячні тарифи встановлено саме з 07.09.2021.

Умовами п. 3.1.2 договору передбачено, що Провайдер зобов`язаний в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів

щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни.

Враховуючи приписи ст. 525, 526, 629 ЦК України та умови п. 3.1.2 договору, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати умови договору та надати позивачу:

- інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, станом на 07.09.2021 та інформацію про Кількість абонентів за формою, встановленою додатком № 1 та № 2 до Договору;

- інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулись зміни за формою, встановленою Додатком № 1 та № 2 до Договору.

Тобто, як в силу обов`язковості виконання судового рішення (ст. 326 ГПК України), так і в силу обов`язковості виконання умов договору (ст. 629 ЦК України) відповідач зобов`язаний виконувати умови укладеного між сторонами в судовому порядку договору, в спірному випадку щодо надання передбаченої умовами договору інформації з дати укладення договору, тобто з 07.09.2021 (починаючи з третього кварталу 2021).

Крім того, помилковим є твердження відповідача про те, що умовами договору не передбачено форму та спосіб передачі документів.

Так, умовами п. 3.1.2 договору передбачено, що інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору.

Отже, сторонами погоджено форму надання інформації (письмова форма згідно додатків до договору), а також спосіб направлення інформації (інформація може бути надана як нарочно, так і за допомогою поштових установ або електронною поштою).

Суду не подано доказів надання / направлення відповідачем позивачу передбаченої умовами договору інформації, як і не спростовано позовних вимог в цій частині. Отже, позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що позивач просить суд зобов`язати відповідача сплатити за надання дозволу за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року на поточний рахунок позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до п. 3.1.1 договору Провайдер зобов`язаний сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору.

В цій частині позову судом відмовлено, оскільки належним способом захисту прав є вимога про стягнення грошових коштів в чітко визначеній сумі (примусове виконання обов`язку в натурі згідно ст. 16 ЦК України). Отже, вимога про зобов`язання відповідача сплатити грошові кошти та без зазначення конкретної суми фактично є неналежним та неефективним способом захисту, в тому числі на стадії виконання судового рішення. Станом як на день розгляду даної справи, так і на день звернення до суду із позовною заявою фактично неможливо чітко встановити розмір суми винагороди (відрахування), оскільки остання (винагорода) відповідно до умов п. 3.1.1 договору, а також додатку № 3 до договору розраховується, виходячи з наданої Провайдером Спілці інформації щодо кількості абонентів, тобто позовна вимога про зобов`язання відповідача виконати умови договору в частині сплати суми винагороди (відрахування) носить також передчасний характер, виходячи з неможливості розрахунку (відсутність даних щодо кількості абонентів, необхідних для проведення розрахунку).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що умови договору в частині сплати відповідачем суми винагороди (відрахувань) в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковими до виконання та підлягають виконанню. Проте, судом відмовлено в цій частині позову не з підстав відсутності відповідного обов`язку, а з підстав неправильно обраного способу захисту та неможливості встановити розмір відповідної суми коштів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1 789, 33 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в сумі 894, 67 грн. слід покласти на позивача.

В судовому засіданні 29.08.2023 сторони усно зазначили про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про призначення судового засідання для розгляду питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати відповідача Приватне підприємство "Дикий Сад", проспект Леніна, буд. 52, кв. 4, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 22426550) виконати вимоги п. 3.1 Договору № 08-08/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 07.09.2021, укладеного з Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", вул. Шовковича, буд. 10, оф. 28, м. Київ, 01021 (код ЄДРПОУ 43080257) в частині наступного:

- надати позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, станом на 07.09.2021 та інформацію про Кількість абонентів за формою, встановленою додатком № 1 та № 2 до Договору;

- надати позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулись зміни за формою, встановленою Додатком № 1 та № 2 до Договору.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Дикий Сад", проспект Леніна, буд. 52, кв. 4, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 22426550) на користь позивача Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", вул. Шовковича, буд. 10, оф. 28, м. Київ, 01021 (код ЄДРПОУ 43080257):

- 1 789, 33 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять грн. 33 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу адвоката) відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України на 04.09.2023 о 16:00 год.

Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.

Засідання відбудеться у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54005.

7. Встановити сторонам строк на подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат до 04.09.2023 (включно).

8. Особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник позивача, адвокат Гур`єв Андрій Альбертович (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

9. Відеоконференція буде проведена за допомогою системи "EasyCon" за веб-посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.

10. Порядок проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо врегульовано приписами ч. 5, 10, 11, 12 ст. 197 ГПК України та Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом ДСА України від 23.04.2020 № 196.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.09.2023

Суддя Е.М. Олейняш