Рішення

від 14.09.2023 по справі 917/1236/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 917/1236/23

м. Полтава

за позовною заявою Акціонерного банку «Акцент-Банк», вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгумаполімер», вул. Олександра Халаменюка, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42143326

про стягнення 161 315,33 грн

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 161 315,33 грн заборгованості за кредитним договором від 21.05.2021 № 20.63.0000000062, з якої 121 008,01 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 26 717,32 грн заборгованості за процентами, 13 590,00 грн заборгованості за винагородою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами кредитного договору від 21.05.2021 № 20.63.0000000062 в частині своєчасного повернення отриманого від позивача кредиту.

Ухвалою від 14.07.2023 (а.с. 46-47) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив не пізніше 5 днів з моменту отримання відзиву.

Зазначена ухвала суду надсилалась сторонам, в т.ч. позивачу в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» (довідка про доставку електронного листа від 14.07.2023, а.с. 48) та відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 45) та повернулась до суду із відміткою поштового працівника адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 49-52).

Суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 910/17797/17.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки "відсутній за адресою", є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні 19.07.2023 - слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі "Новини" https://pl.arbitr.gov.ua/ (а.с. 53) 07.08.2023 суд повідомив сторони про відкриття провадження в цій справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.05.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгумаполімер» (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 20.63.0000000062 (далі Договір, а.с. 6-12), відповідно до умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - "кредит") надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (п. 1.1 Договору).

Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього Договору «Істотні умови кредитування» (п. 1.3 Договору), зокрема:

- вид кредиту строковий кредит (п. А1 Договору);

- ліміт цього договору 150 000,00 грн: на фінансування поточної діяльності (п. А2 Договору);

- термін повернення кредиту 20 травня 2024 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору, а.с. 12, зворот). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором*((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);

сума щомісячного платежу за %=(залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)* Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.

Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашений Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 20 травня 2024 року (п. А3 Договору);

- за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк збільшує процентну ставку на 2 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 20,90% річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 20,90% річних (п. А6 Договору);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці. 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів факт/360). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А8 Договору);

- Позичальник щомісячно оплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% річних від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (п. А10 Договору);

- Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% процентів річних від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору. Рахунок для сплати винагороди UA053077700000029097612277053 (п. А11 Договору).

Відповідно до п. 2.3.2 Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 150 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.17861294.26369.64999 від 21.05.2021, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 27).

У зв`язку із порушенням відповідачем графіку повернення кредиту позивач звернувся до відповідача із вимогою від 12.04.2023 (а.с. 20) про сплату простроченої заборгованості за кредитом в сумі 159 060,73 грн до 19.04.2023, та попередив, що у випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором в термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. Відповідач відповідь на вимогу не надав, кредитну заборгованість не сплатив.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, в зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість за кредитом в сумі 121 008,01 грн, по процентам в сумі 26 717,32 грн, 13590,00 грн за винагородою (розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи, а.с. 23-24).

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про кредитний договір.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Водночас за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частина 1 статті 1066, частини 1, 2 статті 1067 Цивільного кодексу України).

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач (Позичальник) 21.05.2021 отримав від позивача кредитні кошти в межах кредитного ліміту в сумі 150 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.17861294.26369.64999 від 21.05.2021 (а.с. 27).

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до умов п. А3 Договору, термін повернення кредиту 20 травня 2024 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору, а.с. 12, зворот). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором*((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);

сума щомісячного платежу за %=(залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)* Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.

Пунктом А3 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь- якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашений Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 20 травня 2024 року.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

Частина 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи порушення відповідачем графіку погашення кредиту, процентів та комісійних, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 12.04.2023 (а.с. 20) про сплату простроченої заборгованості за кредитом та із посиланням на п. 2.3.2 та п. А3 Договору змінив його умови в частині терміну повернення кредиту - до 19.04.2023, яка була направлена рекомендаційним листом 14.04.2023 (а.с. 13-19).

Таким чином, позивач скористався своїм правом на дострокове припинення кредитних правовідносин та дострокове повернення кредитних коштів в повному обсязі відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.

Відповідач заборгованість за кредитом, процентами та винагородою не погасив, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення наявної заборгованості, нарахованої по 22.04.2023 в сумі 121 008,01 грн, по процентам в сумі 26 717,32 грн, 13 590,00 грн за винагородою (розрахунок заборгованості, а.с. 23-24).

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 121 008,01 грн є правомірною та обґрунтованою, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 717,32 грн заборгованості по сплаті процентів та 13 590,00 грн заборгованості за винагородою, нараховані по 22.04.2023 (розрахунок долучений до матеріалів справи, а.с. 23-24) суд зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.03.2023 по справі № 300/438/18, встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Раніше Верховний Суд вже висловлювався з цього приводу і формулював висновки, аналогічні наведеному вище.

Так, у постанові від 31.10.2018 по справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає обгрунтованими вимоги про стягнення процентів та винагороди, передбачених умовами Договору лише до дати, визначеної позивачем у вимозі від 12.04.2023 про дострокове повернення кредиту, тобто по 19.04.2023.

Оскільки, як свідчить доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог позивачем фактично здійснено нарахування процентів та винагороди по 22.04.2023, вимоги про стягнення зазначених платежів за період з 20.04.2023 по 22.04.2023 визнаються судом необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд здійснив перерахунок заборгованості по сплаті процентів та за винагородою та дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів в сумі 26 625,04 грн та заборгованості за винагородою в сумі 13 511,00 грн, нарахованих по 19.04.2023. В іншій частині вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті процентів та за винагородою відхиляються як невмотивовані.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних частково та стягнення з відповідача 121 008,01 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 26 625,04 грн заборгованості за процентами, 13 511,00 грн заборгованості за винагородою.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог частково, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2 417,16 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгумаполімер» (вул. Олександра Халаменюка, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 42143326) на користь Акціонерного банку «Акцент-Банк» (вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) 121 008,01 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 26 625,04 грн заборгованості за процентами, 13 511,00 грн заборгованості за винагородою; 2 417,16 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.І. Пушко