Рішення

від 11.09.2023 по справі 922/2114/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023м. ХарківСправа № 922/2114/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Кондратюк І. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; код ЄДРПОУ 00032767) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6; код ЄДРПОУ 40119658) про стягнення 1643732,00 грн, за участю представників сторін:

позивача - Прохорова Є.І. (самопредставництво);

відповідача - Мироненко С.С. ( адвокат);

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" (відповідач) штрафу в розмірі 821 866,00 грн., який накладено на відповідача Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11 червня 2021 року № 51-р/тк, а також пені в розмірі 821 866,00 грн., яку нараховано позивачем у зв`язку із несплатою зазначеного штрафу.

Крім того, Антимонопольний комітет України просить покласти на ТОВ "Едісон Моторс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 655,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 позовну заяву Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2114/23, постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12 червня 2023 року об 11:00 годині.

У визначений день представники сторін в підготовче засідання 12.06.23 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 12.06.2023 розгляд справи № 922/2114/23 в підготовчому засіданні відкладено на 26 червня 2023 року о 10:20 годині.

В підготовчому засіданні 26 червня 2023 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 26 червня 2023 року про продовження підготовчого провадження на 30 днів, про задоволення усного клопотання представника відповідача та про відкладення підготовчого засідання на 24 липня 2023 року о 10:40 годині.

В підготовчому судовому засіданні 24.07.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 24 липня 2023 року про перерву в судовому засіданні на 24 липня 2023 року о 12:40 годині.

24.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що сторона відповідача ставить під сумнів надану до господарського суду копію Рішення тимчасової адміністративної колегії від 11.06.2021 за № 51-р/тк (далі - Рішення № 51-р/тк), оскільки оригінал цього рішення сторона відповідача ніколи не бачила та на огляд суду його також не надано, хоча позивачем зазначено, що оригінал вказаного доказу мається у його розпорядженні. Відповідач вважає, що копія Рішення № 51-р/тк не містить жодних відомостей про наявність кворуму при розгляді питання про накладення штрафу, так само не містить відомостей, хто входить до тимчасової колегії, а також, хто саме із повноважених членів колегії ухвалював Рішення № 51-р/тк. Відповідач вважає, що рішення Верховного Суду у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) стосувалися довоєнного часу та правовідносин, які не були ускладнені військовим станом та збройною агресією. Крім того, посилаючись на приписи ч. 3 статті 551 ЦК України, відповідач просить зменшити розмір пені.

У поданому відзиві відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, обґрунтовуючи його зміною свого представника та тим, що ТОВ "Едісон Моторс" розташоване у м. Харкові, вул. Рудика 6. Приміщення за вказаною адресою були неодноразово уражені артилерійськими та ракетними ударами країною-агресором російською федерацією. В останні рази 21.10.2023 та 02.11.2023, внаслідок чого зруйноване виробниче приміщення підприємства, інші будівлі та споруди, інфраструктура підприємства та 6 осіб отримали тілесні ушкодження, окрім цього внаслідок пожеж та завалів було безповоротно втрачено господарську документацію підприємства. За вказаним фактом УСБУ у Харківській області розпочато та здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022221750000309 за ч. 3 ст. 110 КК України та 42022221750000320 за ч. 3 ст. 110 КК України.

Відповідач вважає, що вищевказані обставини є об`єктивними та такими, що у своїй сукупності можуть бути визнані поважними судом для поновлення пропущеного процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву АМКУ.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 24 липня 2023 року про визнання поважними причин пропуску ТОВ "Едісон Моторс" процесуального строку та про поновлення зазначеного строку, а також про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Крім того, в цьому підготовчому судовому засіданні суд, керуючись приписами ст. 166 ГПК України, встановив позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив до 14 серпня 2023 року.

У поданому відзиві відповідач також заявив, відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, клопотання про витребування у позивача оригіналів документів.

Суд, в порядку ст. 167 ГПК України, встановив ТОВ "Едісон Моторс" строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 24.08.2023 року.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 24 липня 2023 року про відкладення підготовчого засідання на 28 серпня 2023 року о 12:00 година.

18.08.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив (у встановлений судом строк), в якій він вказує, що предметом розгляду справи №922/2114/23 є стягнення штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк у справі про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, а також стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати штрафу. Питання щодо законності рішення Комітету не є предметом розгляду у даній справі. Копія оскаржуваного Рішення № 51-р/тк була отримана відповідачем 23.06.2021, тому, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк на оскарження Рішення № 51-р/тк закінчився 23.08.2021. Законність Рішення № 51-р/тк було підтверджено остаточними рішеннями судів у справі №910/14655/21, які набрали законної сили та є обов`язковим для виконання, а отже Комітет, приймаючи Рішення № 51-р/тк, діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством. Таким чином, Рішення № 51-р/тк у судовому порядку не скасоване, а отже є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання. Рішення № 51-р/тк оформлено відповідно до вимог зазначених в Інструкції з діловодства в апараті Комітету.

Щодо зменшення розміру пені, позивач у відповіді на відзив зазначив, що накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування, застосовані на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов`язань. Таким чином введення в Україні воєнного стану не звільняє порушника - ТОВ "Едісон Моторс" від відповідальності виконати Рішення №51-р/тк у встановлений строк (сплата штрафу), а також виконати вимоги ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме сплати пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк, оскільки це рішення є обов`язковим до виконання.

21 серпня 2023 року від відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, які суд визнав такими, що надані у встановлений судом строк. У поданих запереченнях, відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов, а також посилається на відсутність повторної перевірки законності та обґрунтованості рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11 червня 2021 року № 51-р/тк. Крім того, відповідач зазначає про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 року у справі № 910/20661/16, якою визначено що штраф накладений АМКУ є видом відповідальності, а пеня - спосіб забезпечення цього штрафу.

В підготовчому судовому засіданні 28.08.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 28.08.2023 року про прийняття до розгляду відповіді на відзив на позовну заяву та долучено її до матеріалів справи, про прийняття до розгляду заперечення на відповідь на відзив та долучено їх до матеріалів справи.

У цьому ж підготовчому судовому засіданні 28.08.2023 представник відповідача Мироненко С.С. підтримав раніше надане до суду клопотання про витребування від позивача оригіналів документів.

28.08.2023 в підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 28.08.2023 року про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів документів, оскільки суд не ставить під сумнів відповідність наданої копії рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ № 51-р/тк від 11.06.2021 року оригіналу. Крім того, питання щодо недійсності рішення вже розглядалось Господарським судом міста Києва. Також суд зазначає, що такий саме текст копії рішення було надано до суду самим відповідачем разом з запереченнями на відповідь на відзив.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 28.08.2023 року про закриття підготовчого провадження у справі № 922/2114/23 та призначено її до судового розгляду по суті на 11 вересня 2023 року о 12:00 годині.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2023 року підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2023 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для долучення нових доказів по справі та просить суд вважати поважними причини пропуску строку на їх подання, посилаючись при цьому на очікування відповідей на здійснені адвокатом відповідача запити щодо підписів на рішенні тимчасової адміністрації колегії АМКУ № 51-р/тк від 11.06.2021 року.

11.09.2023 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 11 вересня 2023 року про відмову в задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для долучення нових доказів по справі та про визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на їх подання, оскільки: по-перше, представник відповідача не навів поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали відповідачу подати ці запити у строк більше ніж 2 роки, а саме з моменту отримання відповідачем Рішення № 51-р/тк, тому що матеріалами цієї справи підтверджується одержання відповідачем 23.06.2021 року копії рішення тимчасової адміністрації колегії АМКУ № 51-р/тк від 11.06.2021 року, тому відповідач знав про нього і скористався своїм правом на його оскарження у 2021 році.

По-друге, представник відповідача не навів поважних причин пропуску відповідачем строку, встановленого судом в ухвалі від 24.05.2023 про відкриття провадження у цій справі, для подання до суду доказів (документів), які б об`єктивно перешкоджали йому подати ці документи у встановлений судом строк. Крім того, продовження процесуального строку, встановленого судом, в розумінні приписів статті 119 ГПК України, можливе саме за наявності відповідної заяви учасника справи, яка повинна бути подана до закінчення цього строку. Однак, відповідач не надав до суду відповідної заяви.

По-третє, представник відповідача не надав суду доказів на підтвердження заявленого ним клопотання, зокрема, текстів самих адвокатьських запитів та доказів їх направлення.

У судовому засіданні 11.09.2023 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві та просив зменшити надмірний розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), розглянувши матеріали справи № 128-26.13/132-20 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" (ідентифікаційний код 40119658) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення № 51-р/тк від 11.06.2021 року, яким визнано, що ТОВ "Едісон Моторс" вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання Комітету інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету від 27.10.2020 року № 128-29/07-14582 в неповному обсязі у встановлений ним строк.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 821 866,00 грн.

Також, у резолютивній частині Рішення № 51-р/тк зазначено, що:

- штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення;

- відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу;

- рішення може бути оскаржене до господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день прийняття Рішення №51-р/тк, юридична адреса відповідача була: вул. Академіка Павлова, буд. 271-А, оф. 3, м. Харків, 61054, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Копія Рішення № 51-р/тк була надіслана Комітетом відповідачу разом із супровідним листом від 17.06.2021 року № 128-26.13/07-9157 та отримана відповідачем 23.06.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504586998.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк, закінчився 23.08.2021.

Згідно з ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" скористалося своїм правом на оскарження Рішення № 51-р/тк у судовому порядку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" поданий позов до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.06.2021 року № 51-р/тк (справа № 910/14655/21).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 року у справі № 910/14655/21 позов ТОВ "Едісон Моторс" до Комітету про визнання недійсним та скасування Рішення № 51-р/тк залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 року відкрито провадження у справі № 910/14655/21 за позовом ТОВ "Едісон Моторс" до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.06.2021 року № 51-р/тк.

01.02.2022 року, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14655/21 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.06.2021 року № 51-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 року у справі № 910/14655/21 встановлено, що оскаржуване рішення № 51-р/тк від 11.06.2021 у справі № 128-26.13/132-20 прийняте Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року у справі № 910/14655/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Едісон Моторс" на зазначене вище рішення суду першої інстанції.

За результатами апеляційного перегляду, Північний апеляційний господарський суд, постановою від 18.10.2022 року залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 року у справі № 910/14655/21.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо подальшого оскарження ТОВ "Едісон Моторс" Рішення № 51-р/тк.

Як вказує у позовній заяві позивач відповідна інформація відсутня також в Комітеті. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 року у справі № 910/14655/21 набрало законної сили 18.10.2022.

Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені рішенням від 01.02.2022 року Господарського суду міста Києва у справі № 910/14655/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, обставини щодо вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 27.10.2020 № 128-29/07-14582 в неповному обсязі у встановлений ним строк, щодо накладення відповідного штрафу, та щодо правомірності прийнятого рішення Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України № 51-р/тк від 11 червня 2021 року у справі № 128-26.13/132-20 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не потребують повторного доказування в даній справі.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже в рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому, обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Таким чином, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11 червня 2021 року № 51-р/тк у справі № 128-26.13/132-20 не визнане недійсним та не скасоване в порядку встановленому законом, не перебуває на перевірці та/або перегляді в Антимонопольному комітеті України, з огляду на що є чинним, законним та обов`язковим до виконання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк.

Документів, що підтверджують сплату відповідачем штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк, матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

При цьому, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження в справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 16.06.2022 року у справі № 917/530/21, від 23.01.2020 року у справі № 910/4585/19, від 22.01.2019 року у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 року у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 року у справі № 910/4081/18, що є обов`язковими для врахування судом першої інстанції при ухваленні рішення в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

За приписами частин 1, 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Порушення господарським судом провадження в справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини 5 статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини 3 статті 58 цього Закону; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Виходячи з системного аналізу частин 1 та 4 статті 60 вищевказаного Закону, оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватись в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження в справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.01.2020 року у справі № 910/4585/19, від 27.11.2018 року у справі № 910/4081/18.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 року у справі № 914/607/17.

Позивач просить стягнути з відповідача 821866,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, нарахованої в розмірі 1,5%.

Згідно з наведеного у позові розрахунку пені за прострочення Товариством сплати штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк, позивач обчислював пеню таким чином:

Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

з 24.08.2021 року (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк) по 13.09.2021 року включно (день, який передував винесенню ухвали судом першої інстанції від 14.09.2021 року у справі № 910/14655/21);

з 02.02.2022 року (наступний день після прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 910/14655/21) по 28.08.2022 року включно (день, який передував винесенню ухвали судом апеляційної інстанції від 29.08.2022 року у справі № 910/14655/21);

з 19.10.2022 року (наступний день після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/14655/21) по 08.03.2023 року включно (день, до якого розраховано пеню).

Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 370 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить: 821866 х 1,5% = 12327,99 гривень, де 821866 гривень - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 51-р/тк; 1,5% - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За 370 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 12327,99 х 370 = 4561356,30 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Отже, розмір пені становить 821866,00 гривень.

Нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №51-р/тк, зупинялось з 14.09.2021 до 01.02.2022 (розгляд справи №910/14655/21 господарським судом міста Києва) та з 29.08.2022 до 18.10.2022 (розгляд справи № 910/14655/21 Північним апеляційним господарським судом).

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та здійснений з дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі в частині граничного розміру нарахування пені, є арифметично вірним.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 1643732,00 гривень, з яких: 821866,00 гривень - штраф, накладений Рішенням № 51-р/тк, та 821866,00 гривень - пеня, нарахована відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У відзиві на позовну заяву відповідач клопотав про зменшення розміру пені, посилаючись на приписи частини 3 статті 551 ЦК України.

Накладений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати такого штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Натомість, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які б надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) у зв`язку з порушенням суб`єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, норми частини 3 статті 551 ЦК України не підлягають застосуванню щодо сплати штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що нараховані до стягнення відповідно до норм спеціального нормативного акту, Закону України "Про захист економічної конкуренції", та не пов`язані з виконанням господарського зобов`язання.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 16.06.2022 року у справі № 917/530/21, від 22.01.2019 року у справі № 915/304/18.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт прострочення сплати відповідачем накладеного на нього штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, беручи до уваги, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує розміру накладеного на відповідача штрафу, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 821866,00 грн пені за указаний період є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо питань законності та обґрунтованості Рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 51-р/тк від 11 червня 2021 року та щодо відсутності повторної перевірки законності та обґрунтованості цього рішення як помилкові, оскільки, як вже було зазначено судом вище, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11 червня 2021 року № 51-р/тк у справі № 128-26.13/132-20 не визнане недійсним та не скасоване в порядку встановленому законом, не перебуває на перевірці та/або перегляді в Антимонопольному комітеті України, з огляду на що є чинним, законним та обов`язковим до виконання. До того ж, виходячи з системного аналізу частин 1 та 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватись в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено і є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється, тоді як порушення господарським судом провадження в справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. До того ж, такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що є обов`язковим для врахування судом першої інстанції при ухваленні рішення в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

Також суд відхиляє посилання відповідача на необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 року у справі № 910/20661/16, якою визначено що штраф накладений АМКУ є видом відповідальності, а пеня - спосіб забезпечення цього штрафу, як необґрунтовані, оскільки це є обов`язковим для врахування судом першої інстанції при ухваленні рішення в силу частини 4 статті 236 ГПК України.

Крім того, існує стала судова практика щодо застосування абзаців третього п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у спорах про стягнення пені у зв`язку з невиконанням рішень органів АМК України, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.06.2022 року у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 року у справі № 910/9272/18, від 04.07.2019 року у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019 року у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 року у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 року у справі № 910/4081/18, яку відповідач не врахував.

У зв`язку з вищевикладеним, посилання відповідача на те, що рішення Верховного Суду у застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) стосувалися довоєнного часу та правовідносин, які не були ускладнені військовим станом та збройною агресією, суд вважає помилковими та необґрунтованими.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 821866,00 грн та пені у розмірі 821866,00 грн законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Беручи до уваги те, що суд задовольнив позов повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 24655,98 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 17, 25, 62, 76 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6; код ЄДРПОУ 40119658) штраф у розмірі 821 866,00 грн та пеню у розмірі 821 866,00 грн в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едісон Моторс" (місцезнаходження: 61070, місто Харків, вулиця Рудика, будинок 6; код ЄДРПОУ 40119658) на користь Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; код ЄДРПОУ 00032767, отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ 00032767, банк Державна казначейська служба України, рахунок : UA438201720343120001000001719) ) судовий збір у сумі 24 655,98 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "15" вересня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова