Рішення

від 13.09.2023 по справі 922/2490/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023м. ХарківСправа № 922/2490/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 922/2490/23 за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 23), прокурор, який бере участь у справі - прокурор Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003)

до Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8, кім. 7, код ЄДРПОУ 32566763)

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

за участю представників учасників справи:

прокурора - Кадацька Д. М.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся з позовом до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач по справі) до Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» (відповідач по справі) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2490/23; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12.07.2023; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяв, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; прокурору та позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; повідомлено учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/; роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений ГПК України та ухвалі суду; письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 91 ГПК України); звернуто увагу сторін на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі вручена Салтівській окружній прокуратурі міста Харкова Харківської області 19.06.2023 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271269934), вручена Харківській обласній прокуратурі 16.06.2023 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271269926), вручена Харківській міській раді 16.06.2023 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271269900). При цьому направлена на адресу відповідача ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102271269918).

10.07.2023 з огляду на неотримання відповідачем у[вали суду про відкриття провадження у справі, відповідачу направлялась телефонограма про час та місце розгляду даної справи, проте телефонограма не була прийнята відповідачем через те, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» не обслуговується.

В судове засідання 12.07.2023 з`явився представник Харківської обласної прокуратури, інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. З огляду на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з поштовою довідкою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», а згідно витягу з ЄДР керівником Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» є Смірнова Світлана Володимирівна, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи з 90% частки статутного капіталу, суд протокольною ухвалою відклав підготовче судове засідання на 26.07.2023 та вирішив направити також на адресу керівника Смірнової Світлани Володимирівни ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про повідомлення дати та часу підготовчого засідання.

Ухвала-повідомлення суду про призначене на 12.07.2023 судове засідання була направлена Керівнику Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вручена 20.07.2023 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272412277), Харківській міській раді (вручена 19.07.2023 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272412285). При цьому направлена Приватному підприємству «А.Н.Т.Р.Е.» ухвала суду повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272412293), направлені на адресу засновника Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» Смірнової Світлани Володимирівни ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про призначення судового засідання на 26.07.2023 повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272412307).

В судове засідання 26.07.2023 з`явився представник Харківської обласної прокуратури, інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, протокольною ухвалою від 26.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 13.09.2023.

Ухвала суду про призначення судового засідання на 13.09.2023 направлена Керівнику Салтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вручена 02.08.2023 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272486831), Харківській міській раді (вручена 01.08.2023 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272486823). При цьому направлена Приватному підприємству «А.Н.Т.Р.Е.» ухвала суду про призначення судового засідання на 13.09.2023 повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102272483921).

В судове засідання 13.09.2023 з`явився представник Харківської обласної прокуратури. Інші учасники судового процесу не забезпечили явку своїх повноважних представників в призначене судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвали суду на адреси, зазначені в матеріалах справи, а також шляхом завчасного офіційного оприлюднення ухвали суду у відповідності до ст. 122 ГПК України в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних у справі документальних доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, вислухавши присутнього в судовому засіданні прокурора, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення XLIV сесії IV скликання Харківської міської ради № 247/05 від 23.12.2005 затверджено перелік замовників, стосовно яких надаються земельні ділянки для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів, приватному підприємству «А.Н.Т.Р.Е.» (код ЄДРПОУ 32566763) надано земельну ділянку по вул. Світлій загальною площею 2,2193 га в оренду для будівництва житлового комплексу до 31.12.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 31.12.2030.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ПП «А.Н.Т.Р.Е.» 12.04.2006 укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка розташована по вул. Світла у м. Харкові, площа землі, наданої в оренду становить 2,2193 га.

Вказаний договір 12.04.2006 зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» № 640667100051.

Строк дії договору оренди встановлено умовами договору до 31.12.2007 на період будівництва (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) на період експлуатації до 31.12.2030 (кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:12:003:0062).

Відповідно до положень вищезазначеного договору нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на момент укладення договору складала 3412080 грн. - на період будівництва та 6824160 грн. - на період експлуатації.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 по справі № 922/1615/15 задоволено позов Харківської міської ради та внесені зміни до договору оренди землі від 12.04.2006 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору.

За умовами цієї додаткової угоди збільшилась нормативна грошова оцінка землі на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», яка склала 12 346 410 грн.

Рішенням Харківської міської ради №103/21 від 21.04.2021 «Про поновлення (укладення на новий строк) юридичним та фізичним особам договорів оренди землі, внесені зміни до договору оренди землі № 640667100051 від 12.04.2006 та продовжено ПП «А.Н.Т.Р.Е.» строки будівництва житлового комплексу по вул. Світлій у м. Харкові до 01.05.2023.

Так, між орендодавцем в особі Харківської міської ради та орендарем ПП «А.Н.Т.Р.Е.» 10.11.2021 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 12.04.2006, якою продовжено оренду земельної ділянки 6310137500:12:003:0062 строком на період будівництва до 01.05.2023 та на період експлуатації до 31.12.2030 та викладений договір оренди в новій редакції. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення додаткової угоди становить 43 235 384 грн.

Відповідно до витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дозвільні документи ПП «А.Н.Т.Р.Е.» для забудови земельної ділянки не надавались, відповідно до акту обстеження земельної ділянки комунальної власності від 12.12.2022, складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради встановлено, що вказана земельна ділянка не огороджена, поросла чагарником та не використовується, будівельні роботи не ведуться.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо розірвання договору оренди землі від 12.06.2006 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 загальною площею 2,2193 га.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 № 925/1074/17.

Як встановлено судом, відповідно до витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дозвільні документи ПП «А.Н.Т.Р.Е.» для забудови земельної ділянки не надавались.

Відповідно до інформації від Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 06.01.2023 в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради відсутня інформація стосовно документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062.

Відтак неотримання дозволів на виконання робіт порушує п. 15 договору оренди землі в редакції від 10.11.2021.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки комунальної власності від 12.12.2022, складеного Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України за результатами проведення комплексу перевірочних заходів щодо використання ПП «А.Н.Т.Р.Е.» земельної ділянки загальною площею 2,2193 га з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 по вул. Світлій у м. Харкові встановлено, що вказана земельна ділянка не огороджена, поросла чагарником та не використовується, будівельні роботи не ведуться.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом від 13.04.2023 № 329048375 право комунальної власності земельної ділянки (кадастровий номер 6310137500:12:003:0062) площею 2,2193 га з 03.08.2015 зареєстроване за Харківською міською радою Харківської області (код ЄДРПОУ: 04059243) на підставі Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (номер запису про право власності/довірчої власності: 10706060 від 03.08.2015) та з 03.08.2015 зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки за ПП «А.Н.Т.Р.Е» (код ЄДРПОУ: 32566763) на підставі договору оренди землі від 12.04.2006 №640667100051 (номер запису про інше речове право: 10706938 від 03.08.2015); додаткової угоди до договору оренди землі зареєстрованого 12.04.2006 № 640667100051 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель, яка визнана укладеною на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2015 № 922/1615/15 (реєстрація змін до іншого речового права: 10706938 від 27.08.2015); додаткової угоди від 10.10.2021 до договору оренди землі від 12.04.2006 № 640667100051, укладеної між Харківською міською радою та ПП «А.Н.Т.Р.Е.» (реєстрація змін до іншого речового права: 10706938 від 19.11.2021) на період будівництва строком до 01.05.2023 та на період експлуатації строком до 31.12.2030. Відповідно до цієї ж інформації з Реєстру право власності на нерухоме майно за ПП «А.Н.Т.Р.Е.» не зареєстроване.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 по вул. Світлій у м. Харкові передана в оренду для будівництва житлового комплексу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту (п. 15 Договору).

Відповідно до п. 7 договору № 640667100051 від 12.04.2006 у випадку не здачі об`єкту до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволу на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому законом порядку, відтак, орендар (відповідач по справі) порушив істотні умови договору, а саме, не почав будувати та не закінчив будівництво на земельній ділянці площею 2,2193 га по вул. Світлій у м. Харкові у строки, встановлені договором оренди землі № 640667100051 від 12.04.2006.

Згідно з п.п. 8, 15 договору в редакції додаткової угоди від 10.11.2021 земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлового комплексу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту. Договір укладено строком на період будівництва до 01.05.2023 та на період експлуатації до 31.12.2030. Підпунктом а) пункту 28 оскаржуваного договору оренди землі передбачено, що орендар зобов`язаний, зокрема, починати використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Таким чином, забудовник (відповідач по справі) не розпочав та не закінчив будівництво на земельній ділянці територіальної громади м. Харкова у строки визначені рішеннями Харківської міської ради, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 по вул. Світлій у м. Харкові від 12.12.2022.

Відповідно до підпункту б) пункту 35 вказаного договору в редакції від 10.11.2021 на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов`язків, передбачених цим договором та законодавством України.

В результаті того, що відповідачем порушено істотну умову договору оренди землі (п.п. 8, 15) щодо використання земельної ділянки для завершення будівництва в строки, встановлені договором (побудувати житловий комплекс до 31.12.2007 за умовами основного договору та відповідно до додаткової угоди до 01.05.2023), вказана земельна ділянка ПП «А.Н.Т.Р.Е.» використовується з порушенням вимог земельного законодавства.

В зв`язку з використанням відповідачем земельної ділянки з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки - Харківської міської ради щодо володіння нею, розпорядженням та використанням.

У даному випадку, укладаючи Договір оренди Харківська міська рада розраховувала, що Орендар буде використовувати земельну ділянку для будівництва житлового комплексу, однак підприємством не розпочато будівництво, не отримано обов`язкових передбачених законодавством дозвільних документів на здійснення будівництва, встановлені договором оренди землі, що свідчить про наявність істотних порушень умов договору із сторони ПП «А.Н.Т.Р.Е.» та є підставою для розірвання спірного договору оренди землі у судовому порядку.

Схожий висновок про наявність передбачених частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності в зв`язку з невиконання орендарем обов`язку із забудови земельної ділянки у визначений договором строк викладено в постанові Верховного Суду від 24 10.2019 у справі № 905/799/18.

Враховуючи наведене, на переконання суду, існують необхідні та достатні підстави для розірвання укладеного Договору оренди землі в судовому порядку, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення ПП «А.Н.Т.Р.Е.» його істотних умов.

За приписами частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, у разі розірвання договору оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, орендодавець зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку власнику, тобто Харківській міській раді.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Участь прокурора у судовому процесі також регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове засування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини також звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

При цьому, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Відповідно, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, ні норми Конституції України, ні Закону України "Про прокуратуру" не містять обов`язку прокурора з`ясовувати причини неналежного виконання органом своїх обов`язків щодо відшкодування шкоди підприємству, установі, організації, інтереси яких представляє прокурор чи надавати суду підтвердження того, що орган, який представляє прокурор погодився на таке представництво.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному випадку прокурор зазначає, що прокуратура звернулась до Харківської міської ради із письмовою пропозицією від 08.09.2022 самостійно захистити інтереси держави шляхом розірвання договору оренди землі від 12.06.2006, укладеного між Харківською міською радою та Приватним підприємством «А.Н.Т.Р.Е.» з одночасним поверненням земельної ділянки у комунальну власність міста.

Харківською міською радою на адресу прокуратури 06.01.2023 надіслано відповідь на вищевказану пропозицію з одночасним наданням акту обстеження земельної ділянки, яким встановлено недодержання орендарем умов договору оренди.

З часу встановлення факту порушень вимог законодавства при використанні ПП «А.Н.Т.Р.Е.» земельної ділянки з 12.12.2022 а саме: складання Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України акту обстеження земельної ділянки загальною площею 2,2193 га з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 по вул. Світлій у м. Харкові та встановлення факту невикористання земельної ділянки для будівництва об`єкта вказаного у Договорі оренди, Харківською міською радою не вжито жодних заходів щодо усунення порушень.

Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених інтересів держави.

Неналежне використання земельної ділянки відповідно до умов Договору залишилося поза увагою Харківської міської ради, що свідчить про бездіяльність Харківської міської ради якою до теперішнього часу не вживались заходи щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Відповідні позови до відповідача з цим же предметом та з цих же підстав Харківською міською радою до судів не пред`являлись.

В подальшому окружною прокуратурою на адресу Харківської міської ради направлено повідомлення від 02.05.2023 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про наявність підстав для представництва інтересів держави в судовому порядку. Харківська міська рада не надіслала жодної відповіді на вищевказане повідомлення.

Враховуючи те, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів Харківської міської ради, як представника держави у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява прокуратури є ефективним засобом захисту.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги прокурора не спростовано.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що прокурором надано до суду достатні та вичерпні докази, мотивовані нормами права, які підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог, а саме, фактично підтверджено, що відповідач не приступив до використання земельної ділянки - не розпочав будівництво житлового комплексу за умовами Договору оренди землі. Також судом не встановлено об`єктивної неможливості забудови «А.Н.Т.Р.Е.» земельної ділянки відповідно до умов Договору, відтак вимоги прокурора є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 5368,00 грн. покладається на «А.Н.Т.Р.Е.» та підлягає стягненню на користь Харківської обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 12.06.2006, укладений між Харківською міською радою (м. Харків, м-н. Конституції, 7,код ЄДРПОУ 04059243) та Приватним підприємством «А.Н.Т.Р.Е.» (м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8, кім. 7, код ЄДРПОУ 32566763), який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель 12.04.2006 за № 640667100051, кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:12:003:0062.

3. Зобов`язати Приватне підприємство «А.Н.Т.Р.Е.» (м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8, кім. 7, код ЄДРПОУ 32566763) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:12:003:0062 загальною площею 2,2193 га. вартістю 54692086,91 грн. по вул. Світлій у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради (м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

4. Стягнути з Приватного підприємства «А.Н.Т.Р.Е.» (м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8, кім. 7, код ЄДРПОУ 32566763) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 5.368,00 грн. витрат по сплаті судового збору

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2023.

СуддяН.А. Новікова