Постанова

від 06.09.2023 по справі 911/3883/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3883/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

Білоцерківської міської ради Київської області - Корнієнка І.М.,

ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент" - Хміль О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023

та рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2022

у справі № 911/3883/16

за позовом Білоцерківської міської ради Київської області

до:

1. Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича,

2. Голови комісії з припинення Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича,

3. Арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_1 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс",

3. Госпрозрахункового підприємства "Магістраль",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест Девелопмент",

про скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу

в межах справи № 911/3883/16

про банкрутство Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам".

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3883/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Ферокерам" (далі - ПАТ НВФ "Ферокерам", боржник), провадження в якій порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2016 за заявою боржника.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.12.2016 ПАТ НВФ «Ферокерам» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Шкабрія М.П.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2018 звільнено арбітражного керуючого Шкабрія М.П. від виконання обов`язків ліквідатора ПАТ НВФ "Ферокерам", ліквідатором ПАТ НВФ "Ферокерам" призначено арбітражного керуючого Гусара І. О.

У жовтні 2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Білоцерківської міської ради Київської області до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича (далі - Потапов М.Ю.) та Голови комісії з припинення ПАТ НВФ "Ферокерам" Шкабрія Михайла Петровича (далі Шкабрій М.П.) з вимогами:

- визнати неправомірними дії попереднього ліквідатора ПАТ НВФ "Ферокерам" Шкабрія М.П. і приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28769690 від 16.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 876684632103) нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 50,4 кв. м та споруд: вбиральня на 2 осіб - літ. Б (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. Д, ворота №1, огорожа з металевої сітки №2, покриття з щебня та бетону (загальною площею 3830 кв. м) № 3, асфальтобетонне покриття (загальною площею 720 кв. м) № 4 і запис про право власності №13720177 від 15.03.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ НВФ "Ферокерам";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31029627 від 19.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного нерухомого майна та запис про право власності №16005145 від 19.08.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Голіновським Андрієм Володимировичем (далі - ОСОБА_1 );

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31325597 від 10.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного нерухомого майна та запис про право власності №16320913 від 06.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ленд Будсервіс";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 за реєстровим № 3474 (із змінами).

Позов подано з підстав, встановлених статтею 152 Земельного кодексу України, на захист порушених матеріальних інтересів власника земельної ділянки, на якій ПАТ НВФ "Ферокерам" здійснило самочинне будівництво.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2018, зокрема, залучено до участі у справі гр. ОСОБА_1 , ТОВ «Ленд Будсервіс», Госпрозрахункове підприємство «Магістраль» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та залучено до участі у справі співвідповідачем арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради народних депутатів прийняв розпорядження від 04.05.1992 №І-3-95, згідно з яким дозволено Виробничому об`єднанню "Ферокерам" (наразі ПАТ НВФ "Ферокерам") провести вишукування та складання проектно-кошторисної документації на будівництво тимчасової платної автостоянки по бульвару Перемоги строком до початку будівництва Палацу Культури об`єднання. Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 26.05.1992 №175, земельну ділянку площею 0,34 га що надано для обладнання тимчасової платної автостоянки, із зазначенням, що у разі не освоєння ділянки до 01.08.1992 вона буде передана іншому замовнику; таке рішення було прийнято у зв`язку із суспільною необхідністю громади в облаштуванні стоянки.

В подальшому, 30.12.1993 начальником Управління капітального будівництва Науково-виробничої фірми "Ферокерам" Бовтенко А.Н. затверджений акт про приймання в експлуатацію робочою комісією завершеної будівництвом окремо збудованої будівлі, споруди, добудованого або прибудованого приміщення промислового та допоміжного призначення, яке входить до складу об`єкта тимчасової автостоянки на 105 автомобілів (далі іменується - Акт). Згідно з пунктом 1 вказаного Акта встановлено, що тимчасова платна автостоянка розташована по АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 6 Акта проектно-кошторисна документація затверджена генеральним директором ВО "Ферокерам". У пункті 10 Акта зазначено, що тимчасова стоянка характеризується наступними даними: огорожа зі смольної сітки, 2-поверхове приміщення павільйону, цегляне з залізобетонним перекриттям; вбиральня на 2; залізобетонний бензомаслоутримувач; 2 гаража із залізобетонних конструкцій.

Відповідно до пункту 10 Акта, автостоянка складається з: огорожі зі смольної сітки; 2-поверхового приміщення павільйону, цегляної з залізобетонним перекриттям; вбиральні на 2; залізобетонного бензомаслоутримувача; 2-х гаражів із залізобетонних конструкцій.

21.12.1994 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів прийнято рішення №379 "Про наділення земельних ділянок та дозвіл підприємствам і організаціям міста на будівництво", яким внесено зміни до пункту 1.2 розділу І рішення міськвиконкому від 26.05.1992 №175 про надання виробничому об`єднанню "Ферокерам" земельної ділянки, площею 0,34 га для обладнання тимчасової платної автостоянки по бульвару Перемоги строком до початку будівництва Палацу культури об`єднання, шляхом збільшення земельної ділянки на 135 кв. м.

На підставі рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 18.02.2016 №81-07-VII "Про перейменування вулиць та інших поіменованих об`єктів м. Біла Церква" перейменовано бул. 50 річчя Перемоги на бул. Олександрійський.

У травні 2015 року засновниками (учасниками) ПАТ НВФ "Ферокерам" прийнято рішення щодо припинення юридичної особи - ПАТ НВФ "Ферокерам" шляхом її ліквідації, про що 12.05.2015 державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренком О.В. здійснено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №13531100021000263.

Згодом, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Потаповим М.Ю. 16.03.2016 прийнято рішення №28769690, згідно з яким за ПАТ НВФ "Ферокерам" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 47,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підставами для прийняття вищевказаного рішення від 16.03.2016 про державну реєстрацію права власності є наступні документи:

- договір від 18.12.2002 №18/175;

- договір оренди земельної ділянки від 28.02.2012 №16;

- акт про приймання в експлуатацію від 30.12.1993 №0361;

- витяг з рішення Білоцерківської міської ради народних депутатів від 21.12.1994 №379;

- рішення Білоцерківської міської ради від 18.02.2016 №81-07-VII.

24.05.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського округу Потаповим М.Ю. прийнято рішення №29737523 про державну реєстрацію змін до права власності на вказану вище нежитлову будівлю. Зокрема, внесені зміни до підстав виникнення права власності, а саме: видалено договір №18/175 від 18.12.2002 та додано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.04.2011 №НВ-3206485342016, виданий Управлінням Держкомзему у місті Біла Церква Київської області.

Також, 27.05.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського округу Потаповим М.Ю. прийнято рішення №29777108 про державну реєстрацію змін до прав власності на вказану вище нежитлову будівлю, згідно з яким внесені зміни до підстав виникнення права власності, зокрема, видалено договір оренди землі №16 від 28.02.2012.

Крім того, 25.07.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябим Д.С. прийнято рішення №30623238 про державну реєстрацію змін щодо вказаної вище нежитлової будівлі, згідно з яким внесені зміни до реєстру, зокрема:

- загальна площа (кв. м) 47,6 змінено на загальна площа (кв. м): 50,4;

- нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні" змінено на Нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: Ні;

- нежитлова будівля літ. А, споруди: Туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2, об`єкт житлової нерухомості: ні, змінено на нежитова будівля (літ. А), об`єкт житлової нерухомості: ні, додаткові відомості змінено на: "споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2".

Підставою для прийняття вказаного рішення були довідка та технічний паспорт від 22.07.2016, видані ТОВ "БТІМ".

28.07.2016 державним реєстратором Комунального підприємства Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" Рябим Д.С. прийнято рішення №30681436 про державну реєстрацію змін, згідно з яким внесені зміни до додаткових відомостей про об`єкт нерухомого майна: "споруди: туалет літ. Б, Бензомасловловлювач літ. Д., Ворота - №1, Огорожа - №2" змінено на Споруди: Вбиральня на 2 осіб літ. Б (загальна площа 9,9 кв. м), Бензомасловиловлювач літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м) - №4.

Підставою для прийняття вказаних змін вказано технічний паспорт від 22.07.2016, виданий ТОВ "БТІМ".

Так, у довідці ТОВ "БТІМ" від 22.07.2016 йдеться про те, що при проведенні технічної інвентаризації нежитлової будівлі виявлено збільшення загальної площі об`єкта нерухомого майна на 2,8 кв. м, з 47,6 кв. м до 50,4 кв. м за рахунок демонтування перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок та демонтування оздоблення стін гіпсокартоном, а отже згідно з Інструкцією про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затв. наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок та демонтування оздоблення стін гіпсокартоном не є самочинним. Також за результатами проведеної інвентаризації ТОВ "БТІМ" виготовлений технічний паспорт, датований 22.07.2016.

У відповідності до "Характеристики будинку, господарських будівель та споруд" технічного паспорту вбачається наступні проінвентаризовані об`єкти на автостоянці, окрім нежитлового приміщення літ. А: вбиральня на 2 особи, літ. Б, бетонний фундамент, цегляні стіни, рулонна покрівля, підлога з плитки, висота 2,2 м., площа 9,9 кв. м; навіс, літ. В, металеві стовпи, метал шифер, висота 2,7 м, площа 32,5 кв. м, навіс, літ. Г, металеві стовпи, метал шифер, висота 2,4 м, площа 19,2 кв. м; бензомаслоуловлювач, літ. Д; сходи металеві; огорожа з металевої сітки; ворота; покриття з щебня та бетону, площа 3820,0 кв. м, асфальтобетонне покриття, площа 720 кв. м.

Отже, вказаними вище рішеннями приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Потапова М.Ю. та державного реєстратора Рябого Д.С. здійснено державну реєстрацію будівель та споруд автостоянки на 105 автомобілів по АДРЕСА_1 як нерухомого майна за ПАТ НВФ "Ферокерам".

19.08.2016 між ПАТ НВФ "Ферокерам" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. та зареєстрований в реєстрі 19.08.2016 за №3474 (далі - Договір №3474), відповідно до пункту 1 якого (в редакції договору від 01.09.2016 про внесення змін до договору №3474) продавець передав у власність, а покупець прийняв і оплатив відповідно до вимог цього договору належну продавцю на праві приватної власності нежитлову будівлю (літ. А), з відповідними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана нежитлова будівля має розмір загальної площі 50,4 кв. м, розташована на земельній ділянці, площею 0,3499 га (кадастровий номер 3210300000:03:022:0114), з такими спорудами: вбиральня на 2 осіб - літ. "Б" (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. "Д", ворота - №1, огорожа з металевої сітки - № 2, покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв. м) - № 3, асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м) - №4 (п. 3 договору №3474 в редакції договору від 01.09.2016 про внесення змін до договору №3474).

Право власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.08.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 876684632103); індексний номер рішення 31029627, про що вчинений запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16005145 від 19.08.2016.

В подальшому, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ленд Будсервіс" від 25.08.2016 №01 ОСОБА_1 прийнято рішення про створення товариства одним учасником з внесенням до статутного капіталу майна на суму 80 000 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства, а саме: нежитлову будівлю - літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); споруди: вбиральня на 2 осіб - літ. "Б" (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. "Д", ворота - № 1, огорожа з металевої сітки - № 2, покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв. м) - № 3, асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м) - № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з вказаним вище протоколом загальних зборів визначено місцезнаходження ТОВ "Ленд Будсервіс" за адресою: АДРЕСА_1. Директором ТОВ "Ленд Будсервіс" призначено Голіновського А.В.

Право власності на нерухоме майно, яке внесено ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс", зареєстровано за останнім у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.09.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 876684632103); індексний номер рішення 31325597, про що вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №16320913 від 06.09.2016.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2021 призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, на вирішення якої винесено такі питання:

- Чи класифікується автостоянка, що складається з нежитлової будівлі літ А (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральня на 2 особи літ. Б (площею 9.9 кв. м); бензомасловловлювач літ. Д, ворота № 1, огорожа з металевої сітки № 2, покриття з щебня та бетону (площею 3820 кв. м № 3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв. м) № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - як об`єкт нерухомого майна?

- Чи має майно автостоянки, що складається з нежитлової будівлі літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральня на 2 особи літ. Б (площею 9,9 кв. м); бензомасловловлювач літ. Д, ворота № 1, огорожа з металевої сітки № 2, покриття з щебня та бетону (площею 3820 кв. м № 3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв. м) № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ознаки самочинного будівництва та чи не підпадає під регулювання ст. 376 ЦК України самочинне будівництво?

- Чи можливе переміщення майна автостоянки, що складається з нежитлової будівлі літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральня на 2 особи літ. Б (площею 9.9 кв. м); бензомасловловлювач літ. Д. ворота № 1, огорожа з металевої сітки № 2, покриття з щебня та бетону (площею 3820 кв. м № 3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв. м) № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, без його знецінення та зміни цільового призначення?

- Чи є майно автостоянки, що складається з нежитлової будівлі літ. А (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральня на 2 особи літ. Б (площею 9.9 кв. м); бензомасловловлювач літ. Д, ворота № 1, огорожа з металевої сітки № 2. покриття з щебня та бетону (площею 3820 кв. м № 3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв. м) № 4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 єдиним комплексом?

Експертами Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі №911/3883/16 від 05.10.2021 №1803/21-25.

За результатами проведеної експертизи встановлено наступне:

- автостоянка, що складається з нежитлової будівлі літ. "А" (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральні на 2 особи літ. «Б» (площею 9,9 кв. м); бензомасловловлювача літ. "Д", воріт № 1, огорожі з металевої сітки №2, покриття з щебеню та бетону (площею 3820 кв. м №3); асфальтобетонного покриття (площею 720 кв. м) №4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не може класифікуватись як об`єкт нерухомого майна, оскільки відповідно рішення місцевих органів самоврядування, проектної документації та акта введення в експлуатацію об`єкт є тимчасовою платною автостоянкою;

- окремі складові частини автостоянки, а саме нежитлова будівля літ. "А" (загальною площею 50,4 кв. м) та бензомасловловлювач літ. "Д", мають ознаки самочинного будівництва, оскільки їхнє влаштування не передбачено проектом та не відповідає меті, відповідно до якої була відведена земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, а саме обладнання тимчасової платної автостоянки;

- переміщення майна автостоянки без знецінення та зміни цільового призначення можливо частково. Зокрема неможливо перемістити без знецінення та зміни цільового призначення нежитлову будівлю літ. «А», вбиральню на дві особи літ. «Б», бензомасловловлювач літ. «Д», покриття з щебеню та бетону №3 та асфальтобетонне покриття №4, а ворота №1 та огорожа з металевої сітки №2 можуть бути переміщені без знецінення та зміни цільового призначення;

- в чинних нормативно-правових актах в галузі будівництва відсутнє визначення поняття «єдиний комплекс». Разом з тим нежитлова будівля літ. «А» (загальною площею 50,4 кв.м); вбиральня на 2 особи літ. «Б» (площею 9,9 кв.м); бензомасловловлювач літ. «Д», ворота № 1, огорожа з металевої сітки №2, покриття з щебеню та бетону (площею 3820 кв.м №3); асфальтобетонне покриття (площею 720 кв.м) №4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, є складовими частинами автостоянки.

На підставі зазначеного висновку експерта, який містить відповідь на порушені судом питання, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наступні обставини справи:

- нежитлова будівля літ. «А», вбиральня на дві особи літ. «Б», бензомасловловлювач літ. «Д», покриття з щебеню та бетону №3 та асфальтобетонне покриття №4 підпадають під ознаки об`єктів нерухомого майна, право власності на які підлягає державній реєстрації згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV, оскільки їх неможливо перемістити без знецінення та зміни цільового, тоді як ворота №1 та огорожа з металевої сітки №2 під такі ознаки не підпадають, оскільки можуть бути переміщені без знецінення та зміни цільового призначення;

- автостоянка, що складається з нежитлової будівлі літ. «А» (загальною площею 50,4 кв. м); вбиральні на 2 особи літ. «Б» (площею 9,9 кв. м); бензомасловловлювача літ. «Д», воріт №1, огорожі з металевої сітки №2, покриття з щебеню та бетону (площею 3820 кв.м №3); асфальтобетонного покриття (площею 720 кв. м) №4, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не може класифікуватись як об`єкт нерухомого майна, оскільки відповідно рішення місцевих органів самоврядування, проектної документації та акта введення в експлуатацію об`єкт є тимчасовою платною автостоянкою.

Як вже зазначалося, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги за позовом Білоцерківської міської ради Київської області про оскарження вказаних вище рішень державного реєстратора, згідно з якими здійснено реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією права власності ПАТ НВФ "Ферокерам", а згодом права власності ОСОБА_1 та ТОВ "Ленд Будсервіс" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Також, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу вищевказаного майна, укладений між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 за реєстровим № 3474.

Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано з підстав, встановлених статтею 152 Земельного кодексу України, на захист порушених матеріальних інтересів власника земельної ділянки, на якій ПАТ НВФ "Ферокерам" здійснило самочинне будівництво.

Підставою оскарження вказаних вище рішень державного реєстратора та договору купівлі-продажу позивач зазначає те, що він є власником земельної ділянки, на якій ПАТ НВФ "Ферокерам" здійснило самочинне будівництво, а тому відповідно до статті 152 Земельного кодексу України наділений правом вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Справа слухалась неодноразово.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.02.2022 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2022 у справі №911/3883/16 залишено без змін.

Судові рішення мотивовано наступним:

- підставою оскарження рішень державного реєстратора та договору купівлі-продажу позивач зазначав те, що він є власником земельної ділянки, на якій ПАТ НВФ "Ферокерам" здійснило самочинне будівництво, а тому відповідно до статті 152 Земельного кодексу України наділений правом вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Водночас, звертаючись з позовною вимогою про скасування рішень державного реєстратора, яким здійснено реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією права власності ПАТ НВФ "Ферокерам", ОСОБА_1 та ТОВ "Ленд Будсервіс" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, позивач обрав спосіб захисту, який не є ефективним, оскільки її задоволення не відновить його порушених прав;

- звернення з позовом у справі до неналежних відповідачів за відсутності клопотань про їх заміну в порядку, визначеному ГПК України.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Отже, належними відповідачами у цій справі за вимогами про оскарження рішень державного реєстратора є особи, які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин, право на майно яких оспорюється та щодо яких здійснено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - ПАТ НВФ "Ферокерам", ОСОБА_1 та ТОВ "Ленд Будсервіс";

- за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , та посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 за реєстровим №3474, належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, які позивачем заявлені як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапов М.Ю. та колишній голова комісії з припинення ПАТ НВФ "Ферокерам" Шкабрій М.П., до яких позивач пред`явив позов, не є належними відповідачами у цій справі.

Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Білоцерківської міської ради Київської області (скаржник), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 911/3883/16, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Білоцерківської міської ради Київської області.

В обґрунтування підстав зазначено обставини, визначені пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, з посиланням на необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у наступних постановах: від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 31.07.2021 у справі № 903/1030/19, від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19,від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 09.02.2021 у справі №381/622/1). Вважає, що відмовляючи у вирішенні ініційованого нею спору через неефективність обраного способу, суди фактично обмежують право такої особи на доступ до суду.

Одночасно зазначає, що Білоцерківська міська рада неодноразово звертала увагу судів, що її права порушені як власника земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка була неправомірно обтяжена реєстрацією права власності на об`єкт нерухомого майна, на який жодних погоджень або дозволів на будівництво не видавалося.

Скаржник вважає висновки судів необґрунтованими, такими, що не відповідають заявленим позовним вимогам, прийнятими з порушенням норм процесуального та матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, оскільки судами не було взято до уваги:

- висновки судової будівельно-технічної експертизи, що зареєстрований об`єкти нерухомості має ознаки самочинного будівництва, а дозвільні документи які видавалися були надані лише на тимчасову споруду та під тимчасове влаштування платної автостоянки;

- наявні в матеріалах справи документи - докази, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог Білоцерківської міської ради, проте висновки судів не відповідають обставинам справи і порушують норми матеріального права, зокрема норми статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки акт від 30.12.1993 не є актом введення в експлуатацію спірного майна та підставою для реєстрації речового права, дозвільна документація на будівництво спірного майна не видавалась;

- судом апеляційної інстанції не надано оцінки діям судді Господарського суду Київської області щодо прийняття рішення по справі 24.04.2022 за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічного запису, оскільки розгляд судової справи збігся з першим днем введення воєнного стану, і Білоцерківська міська рада не змогла забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ТОВ «Ленд Будсервіс» подало відзив на касаційну скаргу Білоцерківської міської ради, в якому заперечує проти її доводів та вимог, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, прийнятими після з`ясування усіх обставин справи, а доводи скаржника неспроможними спростувати висновків судів попередніх інстанцій.

ТОВ "Гранд Інвест Девелопмент" надало додаткові пояснення у справі, в яких категорично заперечує щодо задоволення касаційної скарги Білоцерківської міської ради Київської області, вважає її доводи абсурдними, надуманими, безпідставними, такими що не відповідають дійсності і спрямованими не на реальне вирішення справи та встановлення об`єктивної істини, а на затягування процесу та створення штучних перешкод у користуванні майном його законному власнику (ТОВ «ЛендБудсервіс»), що набув майно в процедурі ліквідації ПАТ НВФ «Ферокерам» та довів своє право власності в судах (справа № 911/415/18).

Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції детально з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку абсолютно точно зазначають в своїх рішеннях висновки щодо складу осіб відповідачів та вимог про скасування державної реєстрації і способів захисту позивача, права якого жодним чином не порушені.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Предметом касаційного перегляду у цій справі є рішення та постанова судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із зверненням з позовом до неналежних відповідачів, що є самостійною підставою для відмовити у позові.

Відтак, у справі, що розглядається, на розгляд перед судом касаційної інстанції постало питання з`ясування належності відповідача у спорі про визнання неправомірними дії попереднього ліквідатора боржника і приватного нотаріуса, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, оскільки вирішення спорів здійснюється судами за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи оцінку доводам скаржника з огляду на предмет спору, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає таке.

Положеннями частини першої статті 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України). Об`єктом судового захисту відповідно до статті 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша статті 45 ГПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача як сторони у справі, а також зміст позовних вимог (пункти 2, 4 частини третьої статті 162 ГПК України).

Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила правові висновки, що спір щодо державної реєстрації права чи обтяження має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку або на інший об`єкт нерухомості особою, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису до Державного реєстру.

Юрисдикційність такого спору не залежить від того, чи дотримано державним реєстратором вимог законодавства. Та обставина, що позивач не може досягти внесення відомостей до Державного реєстру власними діями, оскільки не має до нього самостійного доступу, а тому може діяти виключно через посередництво державного реєстратора в установленому законом порядку, не змінює цивільно-правового характеру відносин. Належним відповідачем у такій справі є особа, на користь якої державним реєстратором прийняте оспорюване рішення, або щодо державної реєстрації права якої вимагається внесення запису. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 28.01.2020 у справі №917/259/19 та інші).

Під час розгляду цієї справи колегія суддів встановила, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суд на розгляд Великої Палати Верховного Суду було передано справу № 910/15792/20, у зв`язку з необхідністю узгодження правових позицій Великої Палати Верховного Суду у питанні визначення належного відповідача у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором щодо третьої особи, які викладені у справах № 462/2646/17, № 805/4506/16-а, № 570/3439/16-ц, № 910/7781/19, № 823/2042/16, № 904/5857/17.

05.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №910/15792/20.

У пункті 8.23 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про відсутність підстав для відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), викладені у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц та від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.

Колегія суддів зауважує, що частиною четвертою статті 300 ГПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Разом з цим, можливість Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, вийти за межі розгляду справи у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги знаходиться у прямій залежності від підстави відкриття касаційного провадження.

Тобто, висновок Верховного Суду, який з`явився (змінився, уточнився) після подання касаційної скарги має стосуватися саме тих норм права, неправильне застосування чи порушення яких було підставою для касаційного оскарження судових рішень та стало підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Відтак, встановивши, що висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, стосуються питання належності відповідача у спорах з оскарження реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, що має місце у цій справі № 911/3883/16, судова колегія касаційного суду звертається до висновків, викладених у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду у порядку частини четвертої статті 300 ГПК України.

У справі, що розглядається, позивач заявив вимогу про оскарження рішень державного реєстратора, згідно з якими здійснено реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією права власності ПАТ НВФ "Ферокерам", а згодом права власності ОСОБА_1 та ТОВ "Ленд Будсервіс" на нерухоме майно, та вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В., до відповідачів - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова М.Ю. та колишнього голови комісії з припинення ПАТ НВФ "Ферокерам" Шкабрія М.П.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.

Вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Отже, належними відповідачами у цій справі за вимогами про оскарження рішень державного реєстратора є особи, які є суб`єктами спірних матеріальних правовідносин, право на майно яких оспорюється та щодо яких здійснено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - ПАТ НВФ "Ферокерам", ОСОБА_1 та ТОВ "Ленд Будсервіс".

Позовні вимоги, спрямовані на скасування рішень про державну реєстрацію відповідних речових прав не можуть бути звернені до приватних нотаріусів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц).

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, така особа може бути відповідачем в суді у випадку звернення з позовом про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДРПОУ (близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Однак таких позовних вимог у цій справі не заявлено.

Окрім того, за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного між ПАТ НВФ "Ферокерам" та ОСОБА_1 , та посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. від 19.08.2018 за реєстровим №3474, належними відповідачами є сторони оспорюваного договору.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем у цій справі заявлено позовні вимоги до відповідачів, які не вчиняли дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та не були стороною оспорюваного договору купівлі-продажу майна.

Тобто, позивачем не було зазначено належний суб`єктний склад відповідачів, що свідчить про те, що визначене позивачем коло учасників не сприятиме захисту його порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу.

У силу частини другої статті 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18).

Судами встановлено, що позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Встановивши, що позов заявлений до неналежних відповідачів та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним (відсутність клопотання позивача), висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові є обґрунтованими та відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17.

У касаційній скарзі в цій частині відсутнє обґрунтування, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З огляду на вищезазначені положення законодавства та висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, а також враховуючи заявлення позову до неналежних відповідачів, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо обмеження його права на доступ до суду через висновки судів про неефективність обраного способу захисту його прав.

Твердження скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи, дозвільні та інші наявні в матеріалах справи документи, відхиляється колегією суддів як такі, що за своєю суттю зводяться не до питання застосування норм права, а фактично до встановлення обставин та переоцінки наявних у справі доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 300 ГПК України.

З урахуванням викладеного у цій постанові, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, скарга задоволенню не підлягає.

При цьому, колегія суддів враховує, що розгляд цієї справи відбувся у суді першої інстанції 24.02.2022 за відсутності належним чином повідомлених учасників справи, у зв`язку з чим відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного запису не здійснювалося. Водночас, погоджується з висновком апеляційного суду, що викладена обставина, не є підставою для скасування законного рішення суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 300 ГПК України передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2022 у справі №911/3883/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Картере В.І.

Погребняк В.Я.