Рішення
від 11.09.2023 по справі 304/14/23
ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/14/23 Провадження № 2/304/119/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/14/23 за позовом органу опіки та піклування Т.Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

орган опіки та піклування звернувся в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до матері ОСОБА_5 та просить позбавити останню батьківських прав відносно малолітніх дітей, а також стягнути з неї аліменти на їх утримання. Позовні вимоги мотивує тим, що 02 січня 2023 року від старости Т.Полянського старостинського округу до служби у справах дітей надійшло повідомлення про те, що у АДРЕСА_1 у складних матеріально-побутових умовах перебувають четверо малолітніх дітей. В ході обстеження службовою у справах дітей спільно з працівниками відділення поліції № 1 встановлено, що за вказаною адресою разом з матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які близько шести років перебувають у громадянському шлюбі, проживають четверо малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказує, що незважаючи на перебування дітей на профілактичному обліку служби, контроль за вихованням та утриманням малолітніх службою та працівниками ювенальної превенції відділення поліції № 1, мати дітей й надалі не приділяє уваги належному утриманню та вихованню дітей, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, а саме не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування найменшої дитини, який має вроджену ваду та потребує оперативного втручання, що у свою чергу негативно впливає на фізичний розвиток дітей як складову виховання. Крім цього зазначає, що ОСОБА_5 схильна до вживання алкогольних напоїв, часто залишає дітей вдома самих, у будинку антисанітарні умови, відсутні у достатній кількості продукти харчування та засоби гігієни; її співмешканець ніде не працює, систематично вживає алкогольні напої та вчиняє сварки, сама мати неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Відтак з метою недопущення створення загрози життю та здоров`ю дітей Т.Реметівським сільським головою видано розпорядження від 03 січня 2023 року № 02 «Про негайне відібрання дітей» та того ж дня відібрано дітей від матері і поміщено трьох старших дітей до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської ОДА, а молодшу дитину ОСОБА_4 після обстеження стану здоров`я влаштовано до ОСОБА_7 будинку дитини м. Свалява. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

У судове засіданні представник органу опіки та піклування Т.Реметівської сільської ради Ужгородського району Швец Л.М. не з`явилася, попередньо подавала заяву про зміну позовних вимог у частині стягнення аліментів та просила стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/2 частини усіх видів її заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ними повноліття (а. с. 63). У дане судове засідання подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомила, відзив не подала, 10 лютого 2023 року подала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги не визнала та заперечила проти їх задоволення (а. с. 53), а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та подані сторонами заяви, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд встановив, що батьками дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 відповідно, що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2011 року, серії НОМЕР_2 від 19 листопада 2021 року, серії НОМЕР_3 від 16 липня 2019 року та серії НОМЕР_4 від 27 жовтня 2021 року (а. с. 10, 11, 12, 13), а також Повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00038039546, № 00038039367, № 00038038622 та № 00038035615 від 04 січня 2023 року (а. с. 28-29, 30-31, 32-33, 34-35).

За розпорядженням сільського голови с. Т.Ремети від 03 січня 2023 року № 02 «Про негайне відібрання дітей», дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відібрано від матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 24), та того ж дня трьох старших дітей поміщено до притулку для дітей служби у справах дітей Закарпатської обласної адміністрації (а. с. 25, 26, 27); дитину ОСОБА_4 направлено для обстеження стану здоров`я до КНП «Перечинська лікарня» Перечинської міської ради.

Як роз`яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Актами обстеження умов проживання та матеріально-побутових умов від 03 січня 2023 року, комісією встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає відповідач з чотирма малолітніми дітьми, співмешканцем та своєю матір`ю, умови проживання незадовільні, у будинку брудно, неприємний запах, діти не миті та не доглянуті; у родині ніхто не працює, відповідач отримує соціальну допомогу, дорослі члени сім`ї часто вживають алкогольні напої, що призводить до сварок та конфліктів, нерідко з викликом працівників поліції. Комісією вирішено провести негайне відібрання дітей та влаштувати їх у дитячі заклади та передати для медичного обстеження (а. с. 14, 18, 19).

За місцем проживання відповідач ОСОБА_5 характеризується негативно, як така, що зловживає алкогольними напоями, проведені з нею та її співмешканцем ОСОБА_6 співбесіди жодного результату не дають, при виникненні конфліктних ситуацій у сім`ї - часто викликають працівників поліції (а. с. 15, 16, 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, суд приймає до уваги те, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Крім цього вирішуючи даний спір, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 402/428/16-ц від 17 жовтня 2018 року, яка зводиться до такого.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

У зазначених справах ЄСПЛ не визначав обов`язкового врахування судами принципу 6 Декларації прав дитини, яка не є міжнародним договором.

Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

У зв`язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов`язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір`ю, та вважає, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення матері ОСОБА_5 від виконання своїх материнських обов`язків відносно чотирьох малолітніх дітей, оскільки відповідач зовсім не піклується про їх здоров`я, фізичний і духовний розвиток, не займається процесом виховання та забезпечення обов`язкової шкільної освіти, що негативно впливає на фізичний та психологічний розвиток дітей як складову виховання, а тому позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо зміненої позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітніх дітей суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до загальних норм права обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які проживають окремо від дитини (ст. 180, 181 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивач просив суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України, обставини справи, відсутність у суду відомостей про неможливість сплати відповідачем аліментів, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягувати аліменти у частці від заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки у порядку п. 14 ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому такий у розмірі 2 147,20 грн (1 073,60 * 2 позовні вимоги) грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 19, 150, 155, 164-166, 180-182, 184 СК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

змінений позов органу опіки та піклування Т.Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Закарпатського центру соціально-психологічної реабілітації дітей (м. Свалява) аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на користь Обласного будинку дитини (м. Свалява) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 січня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: орган опіки та піклування Т.Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351280; місцезнаходження: 89221 Закарпатська область Ужгородський район с. Т.Ремети, вул. Тканка, 1.

Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Чепурнов В. О.

СудПеречинський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення11.09.2023
Оприлюднено19.09.2023
Номер документу113487767
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —304/14/23

Ухвала від 12.07.2024

Цивільне

Перечинський районний суд Закарпатської області

Ганько І. І.

Рішення від 11.09.2023

Цивільне

Перечинський районний суд Закарпатської області

Чепурнов В. О.

Ухвала від 07.08.2023

Цивільне

Перечинський районний суд Закарпатської області

Чепурнов В. О.

Ухвала від 13.01.2023

Цивільне

Перечинський районний суд Закарпатської області

Чепурнов В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні