Рішення

від 14.09.2023 по справі 583/3848/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3848/23

2/583/738/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

Головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за використання земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

10.08.2023 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 з вересня 2018 року по 02.09.2019 року був власником нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 454,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно ОСОБА_1 було передано до статутного капіталу ТОВ «Охтирська швейна фабрика» на підставі акту приймання передачі нерухомого майна в рахунок внесків до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю від 30.08.2019 року, право власності на об`єкти нерухомості за ТОВ «Охтирська швейна фабрика» зареєстровано 02.09.2019 року. Зазначений об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5910200000:11:009:0019, загальною площею 0,1454 га. Заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору відповідач не вчинив, у зв`язку з чим Охтирська міська рада зазнала збитків. Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.02.2016 року №30 затверджено Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та утворена відповідна комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі. ОСОБА_1 листом виконавчого комітету Охтирської міської ради від 02.09.2022 року № 0-14/2457 та від 05.10.2022 року № 01-14/2686 був запрошений на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі, яке мало відбутися 15.09.2022 року та 18.10.2022 року. За результатами роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради було складено акт про визначення збитків № 02-09/78 від 18.10.2022 року, згідно якого було встановлено, що розмір збитків внаслідок використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1454 га, розміщеної за адресою АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів складає за 4 місяці 2018 року, 2 дні 8 місяців 2019 року складає 41069,06 грн. Вказаний акт разом з пропозицією добровільно відшкодувати збитки та укласти відповідний договір були направлені на адресу відповідача. Відповідач добровільно не сплатив завдані збитки, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кошти в рахунок відшкодування збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в розмірі 41069,06 грн.

Процесуальні дії в справі.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.08.2023 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25.08.2023 року від представника відповідача адвоката Абрамович Г.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не визнає, вважає їх безпідставними, оскільки вважає, що позивачем не вірно проведено розрахунок розміру збитків, оскільки позивач застосовує не вірний відсоток нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Позивачем проведено розрахунок збитків в односторонньому порядку, без заслуховування пояснень відповідача, її зауважень. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.09.2018 року по 02.09.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності. На підставі вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити.

Одночасно з відзивом представник позивача подала заяву про застосування строків позовної давності, а також про відшкодування судових витрат (а.с.63, 64).

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи, що вказана справа відноситься відповідно до положень ст.19, ст.274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обома сторонами відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази як в обґрунтування позову, так і в обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, а клопотання представника відповідача про перехід до загального позовного провадження не обґрунтоване належним чином. При цьому суд керується положеннями ст.277, ст.278 ЦПК України, на думку суду, справу можливо розглянути за наявними у справі матеріалами, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст.277-279 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, з вересня 2018 року по 02.09.2019 року ОСОБА_1 був власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 454,5 м2, реєстраційний номер майна 32863059000, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9-10).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907861482018 від 28.09.2018 року, земельна ділянка за кадастровим номером 5910200000:11:009:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1454 га з цільовим призначенням 1.10.5 землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, зареєстрована 01.04.2013 року Відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та знаходиться в комунальній власності Охтирської міської ради Сумської області (а.с.13).

ОСОБА_1 в період з вересня 2018 року по 02.09.2019 року використовував земельну ділянку кадастровий номер 5910200000:11:009:0019 по АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів та не здійснюючи плату за фактичне користування вказаною земельною ділянкою.

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 року з додатками до нього, затверджено Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради (а.с.16-22).

Рішенням Охтирської міської ради №235 від 25.10.2022 затверджено акти з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с.44-45)

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 207 від 28.12.2021 року утворена відповідна комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі, Охтирської міської ради (а.с.21-23).

За результатами роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт про визначення збитків №02-09/78 від 18.01.2022 року, згідно якого було встановлено, що розмір збитків, завданих територіальній громаді міста внаслідок використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1454 га, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів 4 місяці 2018 року та 2 дні 8 місяців 2019 року складає 41069,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням від 15.11.2022 року № 01-14/2938 за підписом міського голови Охтирської міської ради відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про необхідність добровільно відшкодувати збитки шляхом укладення відповідного договору у розмірі зазначеному в доданому акті від 18.10.2022 року (а.с.46).

На виконання положень Порядку з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради вказаний акт разом з пропозицією щодо добровільного відшкодування визначених збитків в досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору про відшкодування збитків з Охтирською міською радою були направлені на адресу відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу Українисуб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 2, 3 ст. 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно із ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За правилами встановленими нормами ч. 2 ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України власникам відшкодовуються збитки,заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК Українизбитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

При цьому підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

За правилами встановленими ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Суд звертає увагу, що за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

При цьому, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, що викладені у відзиві відносно того, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку 6 % орендної плати замість 3% з огляду на те, що предметом спору у цій справі є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Розмір суми коштів, заявлений до стягнення у цій справі, повинен дорівнювати розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. При цьому, положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Відповідно до розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175 МР обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 % їх нормативно грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 % їх нормативно грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативно грошової оцінки.

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість відповідача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням: землі промисловості.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративно територіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175 МР, ставка орендної плати на землі промисловості становить 3%.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 3 % ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Відповідно до довідки управління в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яку використовувала відповідач становить 815941,25 грн., три відсотки від якої складає 24478,24 грн.

Розмір безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки становить за 4 місяці 2018 року в сумі 8159 грн., а за 2 дні 8 місяців 2019 року 16431 грн.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистаттями 253-255цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, щоперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

15.03.2022 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022 року.

Вказаним законом було доповненорозділ«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Разом з тим, відносно заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідачабезпідставно збережених ним грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період 4 місяці 2018 року та по 16.03.2019 року сплив строк позовної давності ще до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», з огляду на що суд частково погоджується з доводами представника відповідача, що викладені нею у відзиві, відносно необхідності застосування до спірних правовідносин строку позовної давності та вважає, що в задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, щоз відповідача підлягають стягненню на користь позивача безпідставно збережені відповідачем грошові кошти за використання ним земельної ділянки за період з17.03.2019 по 02.09.2019, що становить 5 місяців 17 днів в сумі 11401 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених судових витрат представником відповідача було надано до суду договір про надання професійної правничої допомоги № 30 від 24.08.2023 року, акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.08.2023 року за договором від 24.08.2023 року № 30. Відповідно до вказано акту вартість наданих адвокатом послуг в суді першої інстанції склала 14762 грн. Разом з тим, враховуючи незначну складність вказаної справи та обсяг задоволених позовних вимог, суд з врахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по наданню професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено стягнути суму грошових коштів в розмірі 41069,06 грн., судом задоволено частково вимоги та стягнуто 11401 грн., тобто позов задоволено на 28 %, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 751,52 грн. (2684х28%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 272, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Охтирської міської ради Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (ЄДРПОУ 36467402, вул. Незалежності, 11 м. Охтирка, 42700, р/р UA308999980314090611000018538, Отримувач: ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/24062200, код ЄРДПОУ: 37981563, Банк: Казначейство України, Код банку: 899998) безпідставно збережені грошові кошти за використання земельної ділянки за період з17.03.2019 по 02.09.2019 в сумі11 401 грн., відмовивши в решті вимог за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (вул. Незалежності, 11 м. Охтирка, 42700, р/р UA588201720344280002000033528 код ЄДРПОУ 04058002, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МОФ 820172) судові витрати у розмірі751,52 грн.

Стягнути з Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області (ЄДРПОУ 36467402, вул. Незалежності, 11 м. Охтирка, 42700, р/р UA308999980314090611000018538, Отримувач: ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/24062200, код ЄРДПОУ: 37981563, Банк: Казначейство України, Код банку: 899998) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_1 )судові витратив розмірі3000грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 14.09.2023 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко