Постанова

від 14.09.2023 по справі 953/2204/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 953/2204/23

Номер провадження 22-ц/818/1379/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

представника відповідача Філімановського А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року в складі судді Зуб Г.А. у справі № 953/2204/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов`язання зробити перерахунок оплати за комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі КП «Харківводоканал») про зобов`язання зробити перерахунок оплати за комунальні послуги.

Позов, з урахуванням уточнень, мотивований тим, що він разом зі своїм сином ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До 24 лютого 2022 року за вказаною адресою він мешкав самостійно. З 07 березня 2022 року у зв`язку з бойовими діями у м. Харкові позивач виїхав з сином у м. Полтава, де вони зареєстровані та досі проживають як внутрішньо переміщені особи (далі ВПО) за адресою: АДРЕСА_2 . Лічильники у квартирі позивача не встановлені, у квартирі зареєстровано 2 особи, котрі не мешкають за місцем реєстрації понад 1 рік, а тому мають право на несплату плати за водопостачання та водовідведення починаючи з 07 березня 2022 року. Позивач звертавсядо відповідачаіз заявоюпро проведенняперерахунку,на якуформально зробленоперерахунок,але вподальшому відповідачпродовжує цінарахування.Постановою КабінетуМіністрів України від 21 квітня 2023 року заборонено стягувати з переселенців заборгованість, яка утворена після 24 лютого 2022 року.

Посилаючись на вказане, ОСОБА_1 просив визнати незаконним нарахування оплати за водопостачання та водовідведення, проведені КП «Харківводоканал» по кв. АДРЕСА_3 (особистий рахунок 458099) з березня 2022 року за весь період вимушеного перебування як ВПО ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за межами своєї реєстрації у м. Харкові, та зобов`язати КП «Харківводоканал» зробити перерахунок плати за водопостачання та водовідведення по кв. АДРЕСА_3 (особистий рахунок 458099) за період з березня 2022 року по червень 2023 року.

02 травня 2023 року та 10 травня 2023 року КП «Харківводоканал» подало відзиви на позов в яких просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відзив мотивовано тим, що плата за абонентське обслуговування не залежить від обсягів наданих споживачу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, це заходи, які вживаються виконавцем послуг з інформаційного супроводження та адміністрування особового рахунку споживача (визначення кількості споживачів, ступеню благоустрою житлового приміщення, наявність/відсутність пільг, оформлення договорів на надання послуг, переоформлення особового рахунку тощо). Плата за абонентське обслуговування не є комунальною послугою, та є окремим видом платежів. Відповідачем здійснено перерахунок за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення через відсутність споживачів, що не є підставою для перерахунку плати за абонентське обслуговування, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, позивач просить розв`язати спір за період по червень 2023 року, що є необґрунтованим.

12 травня 2023 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив в якій просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідь на відзив мотивована тим, що позовні вимоги стосуються оплати за водопостачання та водовідведення, яка нараховується не за лічильником, а за нормами споживання. З 07 березня 2023 року і по теперішній час послуги йому не надавались і ніяких втрат з боку відповідача на водопостачання та водовідведення за його адресою не було. Доводи відповідача вважає непереконливими.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу здійснено перерахунокнарахувань за послуги водопостачання та водовідведення з 28 березня 2022 року до 26 грудня 2022 року відповідно до його звернень. Доказів, що позивач звертався до відповідача з заявами про здійснення йому перерахунку після 26 грудня 2022 року, та йому було відмовлено матеріали справи не містять. Плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг за їх фактичними витратами у розрахунку на 1 (одного) абонента за місяць. Тобто плата за абонентське обслуговування розраховується не за обсяги спожитих послуг, а в розрахунку на 1 (одного) абонента, як окремий платіж. Позивач вправі звернутись до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку за надані послуги водопостачання та водовідведення на підставі пункту 6 частини 1 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», та в разі відмови оскаржити її в судовому порядку. Від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг споживач не звільняється. Крім того, звернення до суду з вимогами в інтересах свого сина ОСОБА_2 суперечить завданням цивільного судочинства. Позов до суду надійшов 28 березня 2023 року, а позивач просить захистити своє право по червень 2023 року, що є вимогою спрямованою на майбутнє, що також суперечить статті 2 ЦПК України.

12 червня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати на ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок оплати за комунальні послуги в котрих вказував, що він з сином перебуває з березня 2022 року у м. Полтава та надіслав поштою копії довідок ВПО. До м. Харкова вони досі не повернулися, тому з відповідними заявами до відповідача не звертався. У січні 2023 року він звертався до відповідача з вимогою зробити перерахунок. У відповідь на заяву в січні 2023 року відповідач пояснив, що перерахунок більше робити не буде і що для перерахунку нарахувань у подальшому, йому необхідно надати довідки про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб. Наголошує, що позовні вимоги стосуються оплати за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення. Термін «абонентське обслуговування» у його позові та позовних вимогах не лунає. Крім того, відповідачем не надано доказів, що підтверджують надання йому пропозиції укласти публічний договір, інформування його про такий договір та про його умови. Вважає, що публічний договір відносно нього не діє.

14 липня 2023 року КП «Харківводоканал» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

25 липня 2023 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідь на відзив мотивована тим, що доводи відповідача не відповідають обставинам справи та є не необґрунтованими.

Всудовезасіданняапеляційногосуду позивач не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 14 вересня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: отримано ОСОБА_3 (а.с. 129), КП «Харківводоканал» (а.с. 127) та представником КП «Харківводоканал» Панасенко І.О. (а.с.121).

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно дочастин 1,2,4,5статті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах ВерховногоСуду.Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованих обставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидосліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту (а.с. 5).

З 28 березня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ВПО та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками від 28 березня 2022 року виданими Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (а.с.7-8).

Позивачем були спрямовані звернення відповідачу про перерахунок йому за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, та абонентської плати за водопостачання та водовідведення починаючи з 07 березня 2022 року (а.с. 17-18).

Відповідно до відповідей КП «Харківводоканал» на звернення ОСОБА_1 останньому здійснено перерахунок нарахувань за водопостачання та водовідведення з 28 березня 2022 року до 26 грудень 2022 року, та повідомлено, що нарахування абонентської плати є обов`язковим платежем для всіх споживачів, та не залежить від обсягів споживання послуг та не підлягають перерахунку (а.с. 20, 46-49).

В силу вимог частини 4статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Відповідно достатті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно з пунктом 5 частини 1статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором.Споживач незвільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», встановлено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору, такі доводи не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30 жовтня 2013 року по справі 6-59цс13).

Згідно з пункту 6 частини 1статті 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» споживач маєправо нанеоплату вартостікомунальних послуг(крімпостачання тепловоїенергії)у разіїх невикористання(завідсутності приладівобліку)за періодтимчасової відсутностів житловомуприміщенні (іншомуоб`єктінерухомого майна)споживача таінших осібпонад 30календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1ЗУ «Прожитлово-комунальніпослуги» платаза абонентськеобслуговування -платіж,який споживачсплачує виконавцюкомунальної послугиза індивідуальнимдоговором пронадання комунальнихпослуг убагатоквартирному будинку(крімпослуг зпостачання тарозподілу природногогазу із постачаннята розподілуелектричної енергії)для відшкодуваннявитрат виконавця,пов`язанихз укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Згідно статті 14Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги складається зокрема, з плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до пункту 39 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690, споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Отже, фактично, плата за абонентське обслуговування це витрати, які виконавець несе у процесі збуту та розподілу послуги між споживачами. Зокрема таких, як витрати на роботу абонентської служби, контролерів, плата за банківські послуги. Відповідно, до абонентської плати включено витрати на укладання договорів з абонентами, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача) та інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням абонентів за індивідуальними договорами. Плата за абонентське обслуговування не є комунальною послугою.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернень ОСОБА_1 на «Урядову гарячу лінію» та наданих ним документів проведено перерахунок за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 28 березня 2022 року по 26 грудня 2022 року відповідно до його звернень.

Нарахування абонентської плати та оплата за утримання, обслуговування, аварійно-диспетчерське обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем водопостачання, водовідведення багатоквартирних будинків є обов`язковими платежами для всіх споживачів, не залежить від обсягу споживання послуг та не підлягають перерахунку.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач звертався до відповідача з заявами про здійснення йому перерахунку за комунальні послуги після 26 грудня 2022 року та йому було відмовлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки суд правильно застосував до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргубеззадоволення, а судове рішеннябеззмін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Посилання ОСОБА_1 на постанову Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 390 щодо заборони стягнення заборгованості за комунальні послуги, які утворились з 24 лютого 2022 року, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки наразі спору щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» заборгованості за комунальні послуги нема.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у відповідь на заяву в січні 2023 року відповідач пояснив, що перерахунок більше робити не буде, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки повідомлення ОСОБА_1 про те, що для перерахунку нарахувань в подальшому йому необхідно надати довідки про зняття з обліку ВПО, не є відмовою КП «Харківводоканал» у здійсненні перерахувань та стосуються правовідносин які ще не існують.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина