Рішення

від 15.09.2023 по справі 640/6413/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року м. Київ№ 640/6413/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Композит-Сервіс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2018 № 5252615147 та № 5262615147.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведена перевірка, за результатами якої складено акт, висновки якого про порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість та ненадання запитуваних документів, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, у зв`язку із чим, податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивачем було допущено процедурні порушення щодо оформлення результатів перевірки та надсилання оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

18.05.2023 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача було встановлено заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням того, що господарські взаємовідносини товариства позивача з контрагентом ТОВ «Інтер Технолоджі», є лише оформленими на папері, не несли реальних наслідків, не доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість формування податкових вимог за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій. До того ж, позивач під час проведення перевірки не надав документів первинного бухгалтерського обліку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Композит-Сервіс» було отримано акт від 01.10.2018 № 236/26-15-14-07-02-10/30369030 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами.

Перевірка була проведена на підставі направлення ГУ ДФС у м. Києві від 18.09.2018 № 883/26-15-14-07-02-18, № 882/26-15-14-07-02-18 та наказу від 13.09.2018 № 13860.

Перевіркою достовірності відображених показників у деклараціях з податку на додану вартість, деклараціях з податку на прибуток підприємства встановлено, що ТОВ «Інженерний центр «Композит-Сервіс» мало лише взаємовідносини з ТОВ «Інтер Технолоджі» (кож ЄДРПОУ: 39931839) у період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

За результатами перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було складено акт від 01.10.2018 № 236/26-15-14-07-02-10/30369030, яким встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 25486 грн; п. 85.2, п. 85.4, п.85.9 ст. 85 ПК України, підприємством не надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДФС у м. Києві були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 № 5252615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 31857,50 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.10.2018 № 5262615147, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги від 24.01.2019 № 3616/6/99-99-11-04-02-25, Державна фіскальна служба України залишила без змін ППР ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.2018 № 5252615147, № 5262615147, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджується з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх неправомірними та такими, що порушують права податника податку, а відтак, підлягають скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, п. 78.1 ст. 78 ПК України, визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Абзацом 11 п. 73.3 ст. 73 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд звертає увагу на те, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПКУ порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (Постанова ВП ВС від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до приписів п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до норм ст.. 1 Закону № 996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а «господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом досліджено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Акротус- Систем» (код 39474962), ТОВ «Арнад плюс» (код 39759943), ТОВ «Ренесанс Славія Інвестмент» (код 32852075), ТОВ «Драйв Доне Київ» (код 35997875), ТОВ «ТІК «Енерія» (код 36424719), ТОВ «Біо Плюс» (код 36586825), ТОВ «Світ Фуд» (код 38864306), ТОВ «Металлсервіс Україна» (код 38946535), ТОВ «Фондор Груп» (код 39161539), ТОВ «СТ Мідл» (код 39165685), ТОВ «Гран Бугік» (код 39721811), ТОВ «Арабікус» (код 39795071), ТОВ «Барбадос ЛТД» (код 39861332), ТОВ «Бром форс» (код 39879596), ТОВ «Інтер Текноледжі» (код 39931839), ТОВ «Елітстар Компані» (код 39931996), ТОВ «Марино Торг» (код 39882792), ТОВ «Домініка Трейд» (код 39883204), ТОВ «Бурж Ком» (код 39936470), ТОВ «Бурбон трейд» (код 39943606), TOB «Бендер Проджект» (код 39401391), ТОВ «Коралсіті» (код 39472352), ТОВ «ВТК Сіріус» (код 39707891), ТОВ «Молгрант» (код 39832034), ТОВ «Мідленд Інвест» (код 39852129), ТОВ «Гард Комьюніті» (код 39873662), ТОВ «Білд Комьюніті» (код 39873730), ТОВ «Бест Комьюніті» (код 39873877), ТОВ «Консалтком» (код 39932853), ТОВ «Пенсі Груп» (код 39932921), ТОВ «Макао Союз» (код 39938750), ТОВ «Ареал Софт Груп» (код 39954814), ТОВ «Компанія «Інвест Гарант» (код 40136254), ТОВ «Кортес-плюс» (код 39710362), ТОВ «Форест-таун 2015» (код 39882090), ТОВ «Олмофо» (код 39930086), ТОВ «Профбудкомплекс» (код 40028021), ТОВ «СС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (код 36850050), ТОВ «Еінкод КонсТракшн» (код 39237361), ТОВ «ТК Спектр» (код 39730370), ТОВ «Фреш продакшн» (код 38799709), ТОВ «Маджестик Лайн» (код 38952491), ТОВ «Анадора» (код 39937233), ТОВ «Сафарс» (код 39937516), ТОВ «Альтерсвіфт» (код 39832055), ТОВ «Врожай 2015» (код 39983410), ТОВ «Стандарт промбуд» (код 40047395), ТОВ «РЗХ Лімітед» (код 39526198), ТОВ «Малаві» (код 39861589), ТОВ «Наполі Груп» (код 39865997), ТОВ «Багіра ФінаНс» (код 38750731), ТОВ «ІК «Дельта» (код 39623466), ТОВ «Голд Трейд» (код 39279857), ТОВ «Шериф комфорт» (код 39735866), ТОВ «Сурінам плюс» (код 39861463), ТОВ «Промомаркетгруп» (код 39276264), ТОВ «БК «Нові Горизонти» (код 39387168), ТОВ «Нова Перспектива-2015» (код 39856164). ТОВ «Інгер буд» (код 39452095), ТОВ «Будівельні технології «Кразбуд» (код 39323036), ТОВ «Інтербілд Комьюніті» (код 39932429), ТОВ «Ека Строй Плюс» (код 38637567), ТОВ «Підлога- Бетон» (код 37909981), ТОВ «Біз-лайн» (код 39621563), ТОВ «ТД «Метрокепітал Груп» (код 37354392), ТО«ѳльник» (код 37692894), ТОВ «Фоса - Інтернейпінл» (код 38380067), ТОВ «Панорама-Скай» (код 39343141), ТОВ «Омелюх груп» (код 39343995), ТОВ «БК «Профбуд-2015» (код 39669448), ТОВ «Гранді плюс» (код 39962762), ПП «Будпостач- Закарпатгя» (код 37858019), ТОВ «Салес ЛТД» (код 39420964), ТОВ «Аргенто Україна» (код 39621144), ТОВ «Алтіма Трейд» (код 39870310), ТОВ «Континент ДК» (код 38387020), ТОВ «Нубіром» (код 39267705), ТОВ «Астор Агротрейд» (код 39590404), ТОВ «Ковад-Проммонтаж» (код 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

Перевіркою достовірності відображених показників у деклараціях з податку на додану вартість, деклараціях з податку на прибуток підприємства встановлено, що ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" мало лише взаємовідносини з ТОВ «Інтер Технолоджі» (код 39931839) у період з 01.10.2015 по 31.10.2015.

Перевіркою встановлено, що позивач не подав декларацію за 2015 рік з податку на прибуток та фінансовий звіт до ДПІ за місцем обліку. Таким чином, неможливо встановити наявність основних засобів для здійснення господарських операцій. Перевірка проводилась з 18.09.2018 по 24.09.2018.

Оформлення акта проводилось у приміщенні ГУ ДФС у м. Києві з 25.09.2018 по 01.10.2018, відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України.

У періоді, за який проводилась' перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання були (є): Директор - Пікож Олексій Петрович (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 04.01.2013 по день підписання акта перевірки (згідно з інформації, яка міститься в базах даних ДФС України ІС «Податковий блок»); Посада головного бухгалтера штатним розписом не передбачена.

ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" зареєстроване 10.06.1999 за № 1072120000 Головним управлінням юстиції у місті Києві, місцезнаходження: 03164, м.Київ. вул. Малинська, буд. 18. Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.06.1999 № 710, на день підписання акта перебуває на обліку в ДПІ у Святошинськом районі ГУ ДФС у м. Києві.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" задекларовано в рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений заправилами бухгалтерського обліку» у сумі 6188843 грн.

Перевіркою повноти визначення доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Інтер Технолоджі» (код 39931839) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 не встановлено.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 наведено в додатку 2 до акта перевірки.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2015, платником податків задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі 38 866,00 грн.

Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2) платника податків за період 01.01.2015 по 31.12.2015.

У зв`язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів та даних бухгалтерського обліку ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" на вручений запит від 18.09.2018 № б/н, неможливо встановити як вплинули операції по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер Технолоджі» (код 39931839) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на визначення фінансового-результату.

За період з 01.01.2015 цо 31.12.2015, ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" задекларовано у рядку 06 декларації податок на прибуток у сумі 6996 грн.

Згідно даних з Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Інтер Технолоджі» було виписано на користь ТОВ "Інженерний центр "Композит-Сервіс" податкову накладну № 59 від 22.10.2015 на суму 152914,20 грн. (ПДВ 25485,70 грн) з номенклатурою: пресформа, монтажний комплект.

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній були включені позивачем до складу податкового кредиту у жовтні 2015 у сумі 25486 грн та відображені у Додатку № 5 «Розщифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2015 року.

Водночас, суд звертає увагу на те, що станом на день написання акта перевірки, позивачем не було надано оригінали первинних документів які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Інтер Технолоджі», як і не було додано даних документів до суду разом із позовною заявою, тому, суд не має підстав для дослідження таких документів та надання їм оцінки.

Тож, позивачем не надало первинних документів, даних бухгалтерського обліку, що підтверджують формування податкового кредиту, в результаті чого встановлено їх завищення.

Таким чином, у зв`язку з ненаданням первинних документів, перевіркою обґрунтовано не підтверджується формування податкового кредиту за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 у сумі 25486 грн.

Щодо доводів сторони позивача, як на підставу ненадання документів первиного бухгалтерського обліку на запит податкового органу, про те, що операція з ТОВ «Інтер Технолоджі» носила не постійний (одноразовий) характер, тому даний правочин укладався в цсній формі, суд такі не приймає до уваги через необґрунтованість, позаяк правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Так, документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, чого, у даному випадку, не було здійснено ні під час здійснення перевірки, ні під час розгляду даного спору в суді.

За даних обставин, позивач, звертаючись до суду з даним позовом та стверджуючи про хибність висновків акта перевірки та позиції податкового органу, загалом навів лише загальні посилання на відсутність порушення, проте, жодним чином не розкрив суду інформацію про господарські взаємовідносини позивача з контрагентом, які досліджувались перевіркою з прив`язкою до первинних документів, які суд міг би дослідити, та зі спростуванням встановлених актом перевірки контролюючим органом обставин. Позовна заява містить лише загальні та оціночні посилання щодо спірних взаємовідносин, до якої додано лише акт перевірки, оскаржувані рішення та рішення за результатом адміністративного оскарження вказаних рішень, проте, не було додано жодного первинного документу бухгалтерського обліку по спірним взаємовідносинам.

Ураховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу, наведеними у висновках акта перевірки та відповідних донарахуваннях позивачу сум грошового зобов`язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

За таких обставин, суд вважає, що податковий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України, а позивачем, під час розгляду даного спору не було доведено обставин та документально їх не підтверджено, на які позивач посилався обґрунтовуючи позовні вимоги та звертаючись до суду з даним позовом.

Посилання позивача на процедурні порушення при оформленні результатів перевірки та надсилання оскаржуваних рішень, на переконання суду, не мають визначального впливу, позаяк, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування позовних вимог. Суть правовідносин має перевагу над формою/процедурою.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Композит-Сервіс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.