КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2023 року № 320/15558/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Фонд Національного Добробуту Криму» до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Фонд Національного Добробуту Криму» (далі також ФНДК, позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також Департамент, відповідач) у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 01 березня 2023 року № 064-703, яким анульовано контрольну картку № 22010022-Гл «На тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони».
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача законодавчих підстав для прийняття оскаржуваного рішення, порушення порядку його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує на прийнятті оскаржуваного рішення відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ФНДК на праві приватної власності належить комплекс будівель, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т. Голосіївський, 8.
17 серпня 2022 року Департаментом була видана контрольна картка № 22010022-Гл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони за адресою: м. Київ, пр-т. Голосіївський, 8 (виконавцем робіт по встановлення огорожі є ТОВ «Євразія Інжиніринг»; термін виконання робіт - з 17 серпня 2022 року по 17 серпня 2023 року).
Водночас листом Департаменту від 01 березня 2023 року № 064-703 позивача повідомлено про анулювання контрольної картки № 22010022-Гл. У якості підстав для анулювання контрольної картки зазначено про проведення візуального обстеження та складання акту обстеження об`єкта благоустрою від 28 лютого 2023 року.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначають Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051).
Згідно вимог розділу І Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.
Абзацом 19 розділу І Правил № 1051/1051 передбачено, що контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.
Пунктом 15.1.1 Правил № 1051/1051 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).
Вимогами пункту 15.1.3 Правил № 1051/1051 визначено, що Департамент є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва без будь- яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.
Згідно з пунктом 15.2.7 Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою надається на кожен окремий об`єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.
Вимогами пункту 15.5.2 Правил № 1051/1051 визначено, що зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі:
- виникнення непереборних при продовженні робіт загроз безпеці населенню та території;
- значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об`єктів культурної спадщини і т.п.;
- невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера;
- невиконання замовником (забудовником) обов`язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань;
- виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер;
- значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій;
- звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов`язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
У разі зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою власник повертає його до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішення про скасування або призупинення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою приймає Департамент, про що повідомляє в письмовій формі замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям.
Разом з тим, абзацом 2 пункту 3.1 статуту комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі КП «Київблагоустрій»), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 167 від 21 лютого 2007 року, підприємство створено з метою здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, у тому числі, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 затверджено Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва (далі - Положення) та у пункті 1 зазначено, що головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.
Відповідно до пункту 3 Положення головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва: контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва: здійснюють складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою; проводять рейди та перевірки: притягають винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою міста Києва; здійснюють профілактику правопорушень в сфері благоустрою міста Києва; виконують інші обов`язки відповідно до законодавства.
Поряд з цим, відповідно до змісту Статуту КП «Київблагоустрій», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 року № 167, метою діяльності КП «Київблагоустрій», зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 2.2 Статуту КП «Київблагоустрій» підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.
При цьому повноваження КП «Київблагоустрій» в частині забезпечення благоустрою міста Києва передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП Київблагоустрій», які були реалізовані ним у цій справі, як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.
Враховуючи аналіз вищезазначених норм, КП «Київблагоустрій» є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) який наділено повноваженнями щодо здійснення контролю за станом благоустрою міста Києва.
Положенням визначено, що головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва (до яких належать інспектори КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) мають право проводити рейди та перевірки територій та об`єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Так, 28 лютого 2023 року інспектором КП «Київблагоустрій» візуально встановлено демонтаж будівлі та проведення будівельних робіт за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 8. Даний факт зафіксовано актом обстеження об`єкту благоустрою, оскільки титул контрольної картки № 22010022-Гл виданої на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасових огорож для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони, не відповідає таким фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 15.5.2 Правил № 1051/1051 та на підставі акту обстеження об`єкту благоустрою від 28 лютого 2023 року дію контрольної картки № 22010022-Гл на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони за адресою: проспект Голосіївський, 8 у Голосіївському районі міста Києва, анульовано.
Щодо доводів позивача про те, що насправді мало місце саморуйнування об`єкту, суд звертає увагу на інформацію надану Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листі № 066-1096 від 03 квітня 2023 року, згідно якої за результатами обстеження, проведеного спеціалістом Департаменту охорони культурної спадщини 27 лютого 2023 року спільно із представниками правоохоронних органів, суміжної ділянки за адресою: пр-т. Голосіївський, 6 встановлено, що один із корпусів комплексу будівель ОСОБА_1 , за адресою: пр-т. Голосіївський, 8 - повністю демонтовано. На іншому з корпусів комплексу будівель за вказаною адресою - проведено частковий демонтаж об`єму даху та двох поверхів.
Наведене в сукупності з відомостями акту обстеження об`єкту благоустрою від 28 лютого 2023 року підтверджує обставини невідповідності фактичним обставинам титулу контрольної картки № 22010022-Гл виданої на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасових огорож виключно для утримання земельної ділянки в належному санітарному стані та її охорони.
Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги, враховуючи, що Департамент у межах спірних правовідносин діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Фонд Національного Добробуту Криму» (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, будинок 2, офіс 233; код ЄДРПОУ 42090065) до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; код ЄДРПОУ 34926981) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113495150 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні