Рішення

від 14.09.2023 по справі 500/3226/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3226/23

14 вересня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Баб`юка П.М., розглянувши за правилами письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківторгсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківторгсервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 69669,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2022 році осіб з інвалідністю та у встановлений строк самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за 1 не зайняте особою з інвалідністю робоче місце, в розмірі половини середньої річної заробітної плати у підприємця. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", нарахована пеня.

Таким чином утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи те, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, Відділення Фонду просить позов задовольнити в повному обсязі.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26.06.2023, Тернопільським окружним адміністративним судом ухвалою від 07.07.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 07.07.2023 направлена на адресу відповідача рекомендованим листом про вручення поштового відправлення, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Бродівська,14, м. Тернопіль, 46002.

До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв`язку із зазначенням "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказана копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.

Відзиву у встановлений судом строк до суду не надходило.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач є суб`єктом підприємницької діяльності, здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Згідно з даними наданими Пенсійним Фондом України та сформованими розрахунками сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті y зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у відповідача складає 17 осіб, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 66327,02 грн.

За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", не забезпечено впродовж 2022 року працевлаштування однієї особи з інвалідністю на вакантну посаду для осіб із обмеженими фізичними властивостями.

Із урахуванням встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (від 8 до 25 осіб), позивач при наявності 17 працівників (середньооблікової чисельності) у 2022 році, визначив, що зайняттю і працевлаштуванню у відповідача підлягала 1 (одна) особа з інвалідністю.

На підставі частини 1 статті 20 згаданого Закону, враховуючи обставину не забезпечення працевлаштування відповідачем жодної особи з інвалідністю, Відділення Фонду розрахувало адміністративно-господарські санкції в сумі 66327,02 грн, - у розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника відповідача за одне робоче місце не зайняте особою з інвалідністю та склало розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік (арк. справи 6).

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України позивача 17.04.2023 о 13:30 год, про що свідчить відповідний розрахунок і квитанція, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 6, 7).

Враховуючи зміст виявлених порушень, а також враховуючи обставину не сплати адміністративно-господарські санкції та пені в добровільному порядку, Відділення Фонду звернулося в суд про стягнення відповідних санкцій в судовому порядку.

Оцінюючи по суті заявлені позовні вимоги, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, суд зазначає, що застосуванню підлягають положення Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-ХІІ та Закону України Про зайнятість населення №5067-VІ, а також Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частина 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 6 статті 19 Закону №875-XII встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно частини 11 статті 19 Закону № 875-XII фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Частиною 12 статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Як вказано вище, згідно даними наданими Пенсійним Фондом України та сформованими розрахунками сум адміністративно-господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, у відповідача становить 17 осіб, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 1127559,31 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника 66327,02 грн.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів осіб з інвалідністю. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, фонд оплати праці штатних працівників відповідача становить 1127559,31 грн, середньооблікова чисельність штатних працівників 17, середня річна заробітна плата штатного працівника складає 66327,02 грн. Відтак позивачем застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в розмірі середньої річної заробітної плати в сумі 66327,02 грн.

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті відповідача 17.04.2023.

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За період несплати відповідачем адміністративно-господарської санкцій, з 18.04.2023 по 19.06.2023 за 63 дні, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (66327,02 грн), розрахував пеню в розмірі 3342,78 грн (а.с.8).

Проте, вказаних адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 69669,80 грн відповідач не сплатив у строк, визначений Законом.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявної інвалідності працівників із числа штату підприємства в кількості однієї особи, в тому числі докази сплати спірної санкції в повному розмірі.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3, 9 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю ( в редакції, що діяла до 06.11.2022).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 на реалізацію статей 19, 20 Закону № 875-XII, затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок № 70). Відповідно до цього Порядку Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591 (далі - Наказ № 591) затверджено, форму звітності № 10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та Інструкцію щодо її заповнення, які введено в дію, починаючи зі звіту за 2020 рік.

Наказом Мінсоцполітики від 18.12.2020 № 821 (далі - Наказ № 821) внесено зміни до форми звітності № 10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та Інструкції щодо її заповнення, які діють з 12 лютого 2021 року (Офіційний вісник України від 12.02.2021-№ 11).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476), затверджено Форму звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За приписом пункту четвертого частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає можливість встановити, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відтак на відповідача покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування останніх та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі і центри зайнятості.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 15.04.2019 у справі № 820/2190/17.

При цьому, Законом України № 875-XII також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3 - ПН.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 15.04.2019 у справі № 820/2190/17.

Таким чином, передбачена ч. 1 ст. 20 Закону України № 875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-XII , а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч. 2, 3 та 5 ст. 19 Закону України № 875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Отже, своєчасно та у повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії суб`єкт господарської діяльності, фактично, вживає усіх залежних від нього, передбачених чинним законодавством, заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як слідує з матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, що останнім у 2022 році звіти Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України не подавалися (арк. справи 21).

Відповідно, допущення зазначеного вище порушення не спростовується, натомість законодавцем чітко визначено обов`язок відповідача виділення та створення робочих місць, та надання державній службі зайнятості інформації, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, який ним не дотримано, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком відповідача вжити всіх вище перерахованих заходів, які останнім не виконані.

Оскільки відповідач впродовж 2022 року не забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківторгсервіс» на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в розмірі 66327,02 грн (шістдесят шість тисяч триста двадцять сім гривень, дві копійки) та пеню в розмірі 3342,78 грн (три тисячі триста сорок дві гривні, сімдесят вісім копійок) на рахунок:

Населений пункт: Тернопільська міська тг

Отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м. Терноп./50070000

Код отримувача 37977599

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Номер рахунку (IBAN): UA958999980313151230000019751

Код кваліфікації доходів бюджету: 50070000

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Надходження до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021 код ЄДРПОУ 14032334);

відповідач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківторгсервіс" (місцезнаходження: вул.Бродівська, 14,м.Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ 39537770).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.