Постанова

від 14.09.2023 по справі 420/2185/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2185/23

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 20.02.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Білд» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Естейт Білд» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2023р. №8035045/40992973; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 06.12.2022р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач безпідставно не здійснив реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки товариство не допускало порушень норм податкового законодавства та відповідачу були надані всі необхідні документи фінансово-господарської діяльності для реєстрації податкової накладної.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2023р. позов задоволений з підстав того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та рішення про відмову у її реєстрації не містять інформації, опису обставин встановлених під час розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, відсутнє посилання про витребування конкретних документів необхідних для спростування податкової інформації.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що позивачу відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, оскільки ним не надано податковому органу копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Естейд Білд» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку як платник податків у Малиновській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області з 01.12.2016р. та займається наступним видами діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.11 Будівництво доріг і автострад.

01.10.2021р. між ТОВ «Ростдорстрой» (підрядник) та ТОВ «Естейт Білд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду №01/10/21-СУБ, згідно умов якого субпідрядник зобов`язується на свій ризик наявними силами й засобами виконати роботи з капітального ремонту вул. Преображенської (на ділянці від вул. Пантелеймонівської до віл. Новощіпний ряд) у м. Одесі. /а.с.22-25/

У зв`язку із виконанням будівельних робіт та їх частковою сплатою, за правилом першої події, позивачем були складена податкова накладна від 06.12.2022р. №1 та направлена на реєстрацію до ЄРПН. /а.с.10-11/

За результатами розгляду вказаної податкової накладної, контролюючим органом позивачу надіслано Квитанцію №1 з приводу того, що відповідно до п.201.16 cт.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.99 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. /а.с.12/

На виконання вимог податкового органу, позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями про господарську діяльність підприємства щодо виконання договору з контрагентом та первинні документи. /а.с.16-17/

За результатами розгляду зазначених документів, комісією відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України прийнято рішення від 05.01.2023р. №8035045/40992973 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2022р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав не надання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактур/інвойсів, актів прийому-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладних. /а.с.18-19/

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р.№1246 (надалі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронні формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, за правилом першої події, ТОВ «Естейт Білд» було складено податкову накладну від 06.12.2022р. №1 та направлено на реєстрацію до ЄРПН. /а.с.10-11/

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу; (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається з квитанції №1, реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. /а.с.12/

01.02.2020р. набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (надалі - Порядок №1165).

Так, п.п.5, 6 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В свою чергу, згідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції (додаток 3 Порядку №1165) належить відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктами 25, 26 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (надалі Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття фіскальним органом критерію ризиковості здійснення операцій.

Однак, зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по спірній податковій накладній вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України та Порядку №520, надавав відповідачу пояснення та копії документів по зазначеній господарській операції та податковій накладній, що підтверджується повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції. /а.с.16-17

На підтвердження виконання будівельних робіт за вищезазначеним договором позивачем надано до суду: акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року, банківську виписку, платіжне доручення. /а.с.36-41/

Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

В оскаржуваному рішенні відсутнє підкреслення первинних документів, які не були надані платником податку, серед загального переліку копій первинних документів, який передбачається затвердженою формою рішення, хоча така форма містить вимогу «документи, які не надано, підкреслити».

А тому, Комісією фактично не розглядалися подане позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації відповідне рішення відповідача не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації податкових накладних.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідачі не надали належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної положенням п.201.16 ст.201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями ризиковості здійснення операцій.

Так, сукупність наданих позивачем первинних документів, факт надання послуги зумовлював обов`язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст. 201, п.201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто за правилом «першої події», що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 5076-VI ).

Відповідно до ст.19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2023р. між ТОВ «Естейт Білд» та адвокатом Бекало М.І. укладено договір про надання правової допомоги №01/23. /а.с.49-56, 248-249/

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та понесених витрат на правову допомогу у суді першої інстанції надано: рахунки-фактури, платіжні доручення, акт здачі-прийняття наданих послуг від 27.02.2023р. №1 у розмірі 9000грн. /а.с.170-171/

Отже, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, складність справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо необхідності зменшення розміру таких витрат до 4500грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивачем на підтвердження виконання умов вищезазначеного договору та понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції надано: рахунок-фактуру, платіжне доручення, акт здачі-прийняття наданих послуг від 20.07.2023р. №2 у розмірі 3000грн. /а.с.250-254/

Враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, складність справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат до 500грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ВП в ЄДРПОУ 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Білд» (код ЄДРПОУ 40992973) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 500 (п`ятсот) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв