Постанова

від 06.09.2023 по справі 460/30944/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/30944/22 пров. № А/857/8520/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,

представника відповідача Білик М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (прийняте в м. Рівне суддею Нор У. М.; складене в повному обсязі 07 лютого 2023 року) в адміністративній справі № 460/30944/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, просила визнати протиправним і скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 179052-5013-1716 від 30 червня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що була співорендарем земельної ділянки що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 1436 м кв., кадастровий номер 5610100000:01:005:0087, відповідно до договору оренди землі від 22 грудня 2005 року № 040558300424, укладеного з Рівненською міською радою.

Рішенням Рівненської міської ради № 4954 від 26 лютого 2015 року припинено право оренди вказаної земельної ділянки, на підставі пункту «а» статті 141 Земельного кодексу України, договір розірвано у відповідності до угоди про розірвання договору оренди землі від 22.12.2005 № 040558300424, підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Листом від 06 липня 2022 року № 5950/6/17-00-24-05-06 ГУ ДПС у Рівненській області надіслало їй, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 179052-5013-1716 від 30 червня 2019 року за формою «Ф» по терміну сплати 29.08.2019 за податковий період 2019 рік на суму 18 147,09 грн за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900.

Вважає, що податковим органом порушено термін надсилання вказаного податкового повідомлення-рішення. Наголошує на протиправності податкового повідомлення-рішення в зв`язку з припиненням права користування платником податку земельною ділянкою в 2015 році.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року позов задоволено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Рівненській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою і до припинення права користування; така плата сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні в поточному періоді. А припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою і така є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди на спірну земельну ділянку за позивачем припинене 07.12.2019, тому відповідачем правомірно визначено позивачу податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Також вона подала до суду заяву, в які просила розгляд апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року провести без її присутності.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 22.12.2005 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як орендарі, уклали з Рівненською міською радою (орендодавець) договір оренди землі № 040558300424, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1436 кв. метрів, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .

Пунктом 5 договору визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка складає 52 504,48 грн.

Пунктом 8 цього договору визначено строк на який земельна ділянка надається в користування 49 років.

А згідно з пунктом 9 договору розмір орендної плати за оренду земельної ділянки складає 15,75 грн.

13.08.2008 сторонами договору оренди землі № 40558300424 укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким внесено зміни в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (стало 200 170,741 грн) та розміру орендної плати за земельну ділянку (стало 180,15 грн).

А 15.05.2014 орендодавець запропонував орендарям укласти додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі від 22.12.2005 № 040558300424, яким вносились зміни в частині збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 318 838,78 грн та зміни розміру оплати за оренду земельної ділянки до 9565,16 грн.

Позивач вказаний додатковий договір від 15.05.2014 укладати відмовилась і прийняла рішення добровільно відмовитись від права користування земельною ділянкою, що була їй передана у відповідності до договору оренди землі № 040558300424 від 22.12.2005.

Листом від 06.08.2014 Рівненська міська рада повідомила орендаря, що для розгляду питання про припинення права оренди позивачу необхідно звільнити орендовану земельну ділянку, привести її у стан придатний для подальшого використання і в місячний термін надати в управління земельних відносин підтверджуючі матеріали (фотофіксацію місця розташування земельної ділянки), а також довідку ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про відсутність заборгованості по орендній платі за землю.

26.02.2015 Рівненська міська рада прийняла рішення № 4954 «Про припинення права оренди земельної ділянки на АДРЕСА_2 та розірвання договору оренди», відповідно до якого згідно статей 12, 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи заяву громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 1436 м кв. на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:005:0087), яка згідно з рішенням Рівненської міської ради від 07.07.2004 № 951 була надана громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в оренду для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, без права спорудження на ній капітальних будівель і споруд, посадки багаторічних насаджень та з правом її дострокового вилучення для потреб міста, і розірвати договір оренди землі від 22 грудня 2005 року № 040558300424.

Надалі, між Рівненською міською радою та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 22.12.2005 № 040558300424, та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали, а Рівненська міська рада прийняла земельну ділянку площею 1436 м кв. на АДРЕСА_2 .

09.06.2022 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 139, яким вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_1

10.06.2022 ГУ ДПС у Рівненській області склало акт опису майна в податкову заставу № 144 платника податків ОСОБА_1 .

Як видно з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 78967294 від 14.06.2022, до реєстру внесено реєстраційний запис на підставі ст. 89 Податкового кодексу України про реєстрацію податкової застави згідно акту опису майна від 10.06.2022 № 144. При цьому, розмір основного зобов`язання становить 25 323,62 грн.

23.06.2022 позивачем до ГУ ДПС у Рівненській області подано заяву, якою платник просила списати податковий борг по орендній платі за земельну ділянку в зв`язку з достроковим розірванням договору оренди землі № 040558300424 від 22.12.2005.

29.06.2022 ГУ ДПС у Рівненській області листом № 5663/б/17-00-24-05-06 повідомило позивача, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинення речового права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:005:0087 зареєстровано 07.12.2019, номер запису 34634630. Відповідно до інформації, яка є в підсистемі АІС «Податковий блок» за податковий період 2014 рік та 2019 рік на праві користування (оренди) обліковувалася земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5610100000:01:005:0087, загальною площею 0,1436 га. Враховуючи викладене, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII ПК України контролюючим органом ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900. Згідно статей 19-1, 20 ПК України з метою забезпечення контролю за своєчасністю сплати податків, зборів, платежів, підвищення рівня добровільної сплати податків, повідомляємо про наявність податкового зобов`язання, що обліковується в АІС «Податковий блок» ІКП ОСОБА_1 за платежем 18010900 орендна плата з фізичних осіб в розмірі 25 323,62 грн.

Листом від 06.07.2022 за № 5950/б/17-00-24-05-05 відповідач надіслав для ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №179052-5013-1716 від 30.06.2019 термін сплати 29.08.2019 за податковий період 2019 рік.

Податковим повідомленням-рішенням № 179052-5013-1716 від 30.06.2019 платнику податків контролюючим органом нараховано податкові зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб18010900 в загальній сумі 18 147,09 грн.

У листі від 14.07.2022 №6341/б/17-00-24-07 відповідач навів розрахунок податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб 18010900, в т. ч. за 2019 рік в сумі 18 147,09 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач вчинила всі передбачені законом та договором оренди землі дії, які належало вчинити з метою розірвання договору оренди № 040558300424 від 22.12.2005 з ініціативи орендаря. Власником земельної ділянки Рівненською міською радою державну реєстрацію припинення такого договору вчинено із запізненням майже у 5 років.

За таких обставин платник податків не може нести відповідальність у виді додаткового податкового навантаження через бездіяльність органів місцевого самоврядування.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Водночас, статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодекс України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 288.2 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

За приписами пунктів 288.4, 288.7 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Так, відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (абзац перший пункту 286.5 статті 268 ПК України).

Абзацами другим-четвертим пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом цих норм платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Відтак, суб`єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Статтею 141 Земельного кодексу встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Пунктами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Тобто, обов`язок внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення права оренди земельної ділянки позивачем покладений саме на власника земельної ділянки.

Як встановлено судом, договір оренди землі №040558300424 від 22 грудня 2005 року було розірвано 26 лютого 2015 року, про Рівненською міською радою було прийнято рішення за № 4954.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 314288782 від 04.11.2022, державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:005:0087 за адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування Рівненської міської ради № 4954 від 26.02.2015 здійснена 07.12.2019.

За доводами апелянта позивач мав би бути платником орендної плати з фізичних осіб протягом періоду 2014 2019 років, з огляду на те, що датою припинення договору оренди земельної ділянки є дата внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав 07.12.2019.

Позаяк платник податків вчинила всі передбачені законом та договором оренди землі № 040558300424 від 22.12.2005 дії, які належало вчинити з метою розірвання вказаного договору оренди з ініціативи орендаря, а власник земельної ділянки Рівненська міська рада вчинила державну реєстрацію припинення такого договору із запізненням майже у 5 років, платник податків не може нести відповідальність у виді додаткового податкового навантаження через бездіяльність органів місцевого самоврядування.

Як зазначено вище, в силу вимог пункту 287.1 статті 287 ПК України землекористувачі сплачують плату за землю за фактичний період перебування землі у користуванні.

Тобто обов`язок зі сплати земельного податку виникає у особи в силу фактичного використання земельної ділянки, незалежно від дотримання такою особою вимог земельного та цивільного законодавства щодо порядку оформлення права землекористувача та підстав набуття права користування.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права викладено в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № П/811/1839/16, від 30 вересня 2021 року в справі № 0440/4935/18, від 05 липня 2022 року в справі № 826/16002/16.

Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За таких обставин, незважаючи на те, що власник земельної ділянки не зареєстрував розірвання договору оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виходячи з принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів, землекористувачі сплачують плату за землю за фактичний період перебування землі у користуванні.

Тобто, позивач повинна була сплатити плату за землю до моменту розірвання договору оренди та фактичної передачі земельної ділянки власнику, що дає підстави для висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 29 серпня 2019 р. № 179052-5013-1716 в частині визначення позивачу податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб 18010900» за 2019 рік в сумі 18 147,09 грн та необхідність його скасування.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року в адміністративній справі № 460/30944/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 15 вересня 2023 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду