УХВАЛА
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа №200/5031/20-а
адміністративне провадження №К/990/30608/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №200/5031/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рушень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод», звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Донецькій області №0000690514 на суму 5.462.254,00 грн, №0000710514 на суму 5.188.006,50 грн, №0000730514 від 28.01.2020 на суму 26.758.364,00 грн та №000278514 від 27.04.2020 на суму 37647,95 грн (всього на суму 37.446.272,45 грн).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» суму судового збору в розмірі 21020,00 грн.
22.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольський ремонтно-механічний завод» подано до суду заяву про поновлення строку для подання заяви про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи; про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу та стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи по справі в розмірі 250,000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» про залучення доказів про витрати на проведення судово-економічної експертизи, а заяву про винесення додаткового рішення залишено без задоволення.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод»; скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №200/5031/20-а; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод»; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест - Маріупольській ремонтно - механічний завод» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судові витрати пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи в розмірі 250,000,00 грн.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №200/5031/20-а.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України судом встановлено наступне.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, на території Донецької області продовжуються бойові дії, більшість повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області передано Головному управлінню ДПС у Львівській області. Наказом ДПС України від 11.08.2023 №652 «Про втрату чинності наказу ДПС від 28.07.2023 №490» визнано таким, що втратив чинність, наказ ДПС від 28.07.2022 № 490 «Про закріплення виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області за Головним управлінням ДПС у Львівській області». З урахуванням вищезазначеного, конституційного права на оскарження судових рішень, пропуск строку на касаційне оскарження стався з поважних причин і такий строк підлягає поновленню.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Верховний Суд зауважує, що звернення до касаційного суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до приписів статті 44 КАС України особа, яка діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційне оскарження судового рішення, повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Заявником касаційної скарги не обґрунтовано належними доводами, в чому полягала неможливість подання касаційної скарги на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №200/5031/20-а у строк встановлений КАС України, не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Натомість Головним управлінням ДПС у Донецькій області не вказано дату отримання копії постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №200/5031/20-а.
Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні причини його пропуску, зазначити дату отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Проте контролюючим органом не викладено підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України, не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Першим апеляційним адміністративним судом при прийнятті постанови від 21.06.2023.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина 1 статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №200/5031/20-а залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113498940 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні