Рішення

від 15.09.2023 по справі 741/1266/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/399/23

Єдиний унікальний номер 741/1266/23

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації в порядку спадкування за законом та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року представник позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Позовні вимоги представник позивача мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Позивач є дочкою та спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, спадщину вона прийняла. За заявою позивача Носівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 61/2010 та видано позивачеві свідоцтво про на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,8725 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, що належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЧН № 008775.

Після смерті ОСОБА_3 ще залишилася спадщина у виді земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 212 (сіножаті) площею 0,3866 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0412 та № 75 (пасовище) площею 0,5724 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0875, що розташовані в межах Носівської міської ради Чернігівської області. На ці земельні ділянки було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок, які не були оформлені за ОСОБА_3 . Відповідно до технічної документації площа земельної ділянки з кадастровим номером 7423810000:02:002:0412 становить 0,3866 га, а земельної ділянки з кадастровим номером 7423810100:02:002:0875 становить 0,5724 га. За життя ОСОБА_3 не здійснила за собою реєстрацію права власності на ці земельні ділянки та не отримала державні акти.

ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) по кормових угіддях щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказані земельні ділянки колишнього КСП ім. Фрунзе та включено її до списку громадян-власників сертифікатів на земельну частку (пай) за № 102, яким передаються у власність вказані земельні ділянки у відповідності до розпорядження голови Носівської РДА від 04 березня 2008 року № 52.

Державні акти на зазначені вище земельні ділянки на ім`я ОСОБА_3 було виготовлено, але вона їх за життя не отримала, тобто не завершила процедуру приватизації. Ці земельні ділянки не було зареєстровано в Державному земельному кадастрі, і вони не відображаються на Публічній кадастровій карті.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ці земельні ділянки нотаріус відмовив, оскільки приватизація земельних ділянок не завершена видачею правовстановлюючих документів, тобто спадкоємець не надала правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки, про що винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Тому представник позивача просила суд визнати за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельних ділянок площами 0,3866 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0412, та 0,5724 га, кадастровий номер 7423810100:02:002:0875, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, на ім`я позивача ОСОБА_1 .

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, до початку розгляду справи по суті представник позивача подала до суду заяву, у якій указала, що вона підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача.

У судове засідання представник відповідача не з`явилася, але до початку розгляду справи по суті подала до суду заяву, у якій зазначила, що Носівська міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просила розгляд справи проводити без участі представника Носівської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 52 від 4 березня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по кормових угіддях колишнього КСП імені Фрунзе Носівської міської ради та передачу їх у власність громадян» було передано ОСОБА_3 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки площами 0,39 га (сіножаті) № 212 та 0,57 га (пасовища) № 75, які розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується копією повідомлення відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 08 червня 2021 року та копією додатка № 4 до відповідного розпорядження списку громадян-власників сертифікатів на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Фрунзе Носівської міської ради Носівського району, яким передаються у власність земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 15, 16).

Відповідно до повідомлення відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.32-256/112-21 від 08 червня 2021 року ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 площею 0,39 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0412 (сіножаті) та № 75 площею 0,57 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0875 (пасовище). Державні акти на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_3 не видавались. ОСОБА_3 внесена до Списку громадян-власників сертифікатів на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Фрунзе Носівської міської ради Носівського району, яким передаються у власність земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за № 102 (а. с. 15).

Отже, ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства розпочато процес приватизації зазначених вище земельних ділянок, але за життя не отримано правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та не зареєстровано право власності на них.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що відділом РАЦС Носівського РУЮ Чернігівської області складено актовий запис від 11 вересня 2009 року за № 211, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 10).

На день своєї смерті ОСОБА_3 проживала та була постійно зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області, яка міститься в копії спадкової справи № 61/2010 до майна померлої ОСОБА_3 (а. с. 41-42)

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту складала, що підтверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а. с. 41-42). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а. с. 11), копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та присвоєння останній прізвища ОСОБА_6 (а. с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до майна померлої ОСОБА_3 Носівською державною нотаріальною конторою Чернігівської області заведено спадкову справу за № 61/2010.

Із копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 (а. с. 41-42) убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , подавши в установлений законодавством шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадкоємиця отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,8725 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Носівської міської ради Чернігівської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 008775. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач зверталася до Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом за земельні ділянки площею 0,39 га (сіножаті), кадастровий номер 7423810000:02:002: 0412, та площею 0,57 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0875, що належали померлій ОСОБА_3 . Однак, нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначені земельні ділянки, оскільки у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на них, що підтверджується постановою державного нотаріуса Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1174/02-31 від 30 листопада 2021 року ОСОБА_7 (а. с. 14).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Отже, це право переходить у спадок її спадкоємцю за законом ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до норм чинного законодавства.

Також судом установлено, що на спірні земельні ділянки на ім`я позивача виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості), відповідно до якої площа земельної ділянки з кадастровим номером 7423810000:02:002:0412 становить 0,3866 га, а земельної ділянки з кадастровим номером 7423810100:02:002:0875 становить 0,5724 га (а. с. 17-19, 20-22). Судом установлено, що земельна ділянка площею 0,5724 га № НОМЕР_3 , кадастровий номер 7423810000:02:002:0875, зареєстрована за новим кадастровим номером 7423810100:02:002:0875, оскільки згідно з повідомленням державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області була допущена технічна помилка у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель. Унаслідок цього дана земельна ділянка з кадастровим номером 7423810000:02:002:0875 з технічних причин була перенесена в архів. У зв`язку з виявленням технічної помилки (даний кадастровий номер змінився у зв`язку з уточненням індексно-кадастрової карти по Носівській міській раді) дана земельна ділянка зареєстрована з кадастровим номером 7423810100:02:002:0875. Тому остаточним документом, який підтверджує кадастровий номер земельної ділянки, є витяг з Державного земельного кадастру № НВ-3223196862021 від 06 липня 2021 року про реєстрацію земельної ділянки площею 0,5724 га (пасовища) (а. с. 46).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 6).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1266, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 142, 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації в порядку спадкування за законом та одержання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП імені Фрунзе площею 0,3866 га, кадастровий номер 7423810000:02:002:0412, та площею 0,5724 га, кадастровий номер 7423810100:02:002:0875, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташовані на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений в АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. відповідно до квитанції № 16 від 03 липня 2023 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Носівська ТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА