Рішення

від 18.09.2023 по справі 161/13076/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13076/23

Провадження № 2-а/161/258/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Рудської С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 14.07.2023 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради (далі Адмінкомісія) було винесено відносно щодо нього постанову № 34, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1360 грн. (далі оскаржувана постанова). Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що він, 27.06.2023 року о 14:00, порушив правила благоустрою населених пунктів Підгайцівської сільської ради, а саме: проводячи будівельні роботи в АДРЕСА_1 , встановив паркан та тимчасові споруди на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Однак, з таким рішенням відповідача він категорично не погоджується та вважає його незаконним, оскільки він не є суб`єктом вчиненого правопорушення. У свою чергу, склад діяння, якому йому інкримінується у вину, варто кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки, а не порушення правил благоустрою. Враховуючи наведене, а також те, що оскаржувану постанову він отримав лише 21.07.2023 року, просить суд поновити йому строк на звернення до суду з даним позовом, скасувати оскаржуване рішення Адмінкомісії № 34 від 14.07.2023 року та стягнути з рахунку бюджетних асигнувань відповідачів на свою користь 536,80 грн. судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.08.2023 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 17).

21.08.2023 року представником відповідачів було подано до суду відповідь на відзив. В обгрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП відбулося із повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, а при розгляді справи було встановлено особу, яка відповідальна за порушення правил благоустрою. Крім того, оскаржувана постанова була отримана позивачем 17.07.2023 року, а тому на дату звернення до суду з даним позовом останній пропустив 10-тиденний строк для його пред`явлення. На підставі наведеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити повністю (а.с. 21-23).

04.09.2023 року від позивача надійшла до суду відповідь на відзив. Свої доводи ОСОБА_1 мотивує тим, що викладені у відповідь на відзив заперечення щодо позову в жодній мірі не спростовують обгрунтованості заявлених позовних вимог. Вказує, що встановлення парканів та тимчасових споруд не підпадає під поняття благоустрою. У свою чергу, будь-якого відношення до будівництва в АДРЕСА_1 , він не має (а.с. 96-97).

13.09.2023 року представником відповідача було подано до суду заперечення на відповідь на відзив у якому останній зазначив, що вина ОСОБА_1 була доведена нелажними та достовірними доказами, а вчинені ним дії беззаперечно підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП (а.с. 99) .

З огляду на те, що обидві сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На обгрунтування своїх вимог щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що оскаржувана постанова була фактично отримана ним 21.07.2023 року.

Натомість, у своєму відзиві представник відповідачів посилається на ту обставину, що оскаржувана постанова була отримана ОСОБА_1 17.07.2023 року та на підтвердження зазначеного долучає фотовитяг із месенджера мобільного пристрою (а.с. 26-27).

Однак, вищевказаний спосіб надіслання оскаржуваної постанови не перебдачений нормами чинного законодавства, а тому доводи сторони відповідачів у даній частині суд до уваги не приймає.

Враховуючи наведене та з урахуванням того, що обгрунтування ОСОБА_1 щодо дати отримання ним оспорюваного рішення Адмінкомісії в жодній мірі не спростовані, суд вважає за необхідне поновити останньому строк на подання даного позову.

Як встановлено судом, 05.07.2023 року ПОГ СВГ ВП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Остапчуком О.Г. було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 799503 за ст. 152 КУпАП, який разом з іншими зібраними матеріалами передано на розгляд Адміністративній комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради (а.с. 31-42).

14.07.2023 року відбулося засідання Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради, на якому було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП (а.с. 44).

За наслідками проведення вищевказаного засідання Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради було винесено відносно щодо позивача постанову № 34, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1360 грн. (а.с. 45).

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 24.06.2023 року о 14:00, ОСОБА_1 порушив правила благоустрою населених пунктів Підгайцівської сільської ради, а саме: проводячи будівельні роботи в АДРЕСА_1 , встановив паркан та тимчасові споруди на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Вищевказана норма чинного законодавства є банкетною та містить відсилання, зокрема, на Правила благоустрою населених пунктів Підгайцівської сільської ради, затверджені рішенням Підгайцівської сільської ради № 17/9 від 02.06.2022 року (а.с. 46-88).

Тобто, суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП є будь-які особи, у тому числі посадові, які допустили порушення Правил благоустрою населених пунктів Підгайцівської сільської ради.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Надаючи правову оцінку наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП, суд вважає за необхідне зазначити таке.

В основу винесення оскаржуваної постанови Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради, окрім вищезгаданого протоколу, було покладено наступні докази: заява та письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 27.06.2023 року (а.с. 33, 34); протокол огляду місця події від 27.06.2023 року (а.с. 36-37); протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 27.06.2023 року (а.с. 38-40); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 41); фототаблицю (а.с. 42-43).

Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2 від 27.06.2023 року, останній повідомив про факт розміщення сторонніми особами на належній йому земельній ділянці тимчасових споруд, які призначені для забезпечення проведення будівництва на суміжній земельній ділянці. Надалі ним було з`ясовано, що дані споруди розміщені будівельною компанією, яка проводить відповідні види робіт. У зв`язку з цим, просив притягнути до відповідальності причетних осіб.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 273129356 від 03.09.2021 року підтверджує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером: 0722884800:03:001:8520.

Наявність паркану та тимчасових споруд на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2 була підтверджена протоколом огляду місця події від 27.06.2023 року.

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 27.06.2023 року слідує, що він є співвласником ТзОВ «ДП КомфортБуд Девелопмент», яке здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку на належних йому земельних ділянках із кадастровими номерами: 0722884800:03:001:2579 та 0722884800:03:001:2580. З метою забезпечення проведення будівельних робіт було зведено тимчасові споруди, які, на його думку, розміщені в межах належних йому земельних ділянок.

У свою чергу, фототаблиця відображає наявність на момент фіксації спірних паркану та тимчасових споруд.

Таким чином, жоден із вищевказаних доказів не містить будь-яких відомостей, що безпосередньо ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, тобто що саме останнім було розміщено спірні споруди або ж за його вказівки.

При цьому, суд наголошує на такому.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав № 327278142 від 28.03.2023 року, правокористувачем земельної ділянки із кадастровими номерами: 0722884800:03:001:2579, є ТзОВ «ДП КомфортБуд Девелопмент» (код ЄДРПОУ: 44111008) (а.с. 12).

Натомість, ОСОБА_1 є працівником ТзОВ «ДП КомфортБуд» (код ЄДРПОУ: 40055605), яка є іншою юридичною особою.

Відтак, досліджені в ході розгляду справи докази свідчать про наявність спору між власником земельної ділянки із кадастровим номером: 0722884800:03:001:8520 та правокористувачем суміжної з нею земельної ділянки із кадастровими номерами: 0722884800:03:001:2579, який виник з приводу розміщення паркану та тимчасових споруд, проте в жодній мірі не утворює в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

При цьому варто зауважити, що оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про пункт Правил благоустрою населених пунктів Підгайцівської сільської ради, затверджених рішенням Підгайцівської сільської ради № 17/9 від 02.06.2022 року, які на думку відповідача/ів були порушені позивачем.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст. 152, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради про скасування постанови задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради № 34 від 14.07.2023 року.

Скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради № 34 від 14.07.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Підгайцівської сільської ради на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 18 вересня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська