Ухвала

від 06.11.2007 по справі 5/139-06-3332

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/139-06-3332

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

06 листопада 2007 р.                                                                                   № 5/139-06-3332  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргуКП "Дирекція єдиного замовника "Арнаутське"

на рішення

та постановуГосподарського суду Одеської області від 06.06.2007 рокуОдеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року

у справі за позовом

до

про

ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"КП "Дирекція єдиного замовника "Арнаутське"стягнення коштів

      В С Т А Н О В И В:

Подана до Вищого господарського суду України комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "Арнаутське" касаційна скарга від 02.10.2007 року №21-4/.07 про перегляд в касаційному порядку рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2007 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року не відповідає вимогам розділу ХІІІ ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно вимог статті 45  і частини першої статті 46 ГПК України, заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом (крім випадків, встановлених законодавством) у порядку  і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”.

Відповідно до статті 3  Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” пункту 2 підпункту “г” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму, встановленого пунктом 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, та характеру даного спору, який є майновим, при поданні касаційної скарги відповідачем у справі мало бути сплачено державне мито в сумі 6 764,50 грн., тобто, від оспорюваної суми, а фактично ж, згідно платіжного доручення №150 від 28.09.2007 року, перераховано лише 3 350,00 грн.  

Відсутність належних доказів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі є підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись п. 4 ст. 1113 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М. Борденюк

                                                                                            В.М. Харченко