Рішення

від 12.09.2023 по справі 757/6833/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6833/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Сестро-Животовській А.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 - Григоренка Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Громадської організації «Традиція і порядок», в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти, ОСОБА_2 про захист честі, гідності, визнання інформації недостовірною, її спростування, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ГО «Традиція і порядок», в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 український співак ІНФОРМАЦІЯ_9 (справжнє ім`я - ОСОБА_2 ) на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі Instagram оприлюднив допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В одному із своїх коментарів до вказаного допису ОСОБА_2 було розміщено наступну недостовірну інформацію відносно позивача: « ІНФОРМАЦІЯ_10». Виходячи із змісту зазначеного коментаря, відповідач ОСОБА_2 звинуватив позивача у фінансуванні Росією, тобто у співпраці з державою-агресором, та здійсненні нападів Марш Рівності, ЛГБТ активістів та правозахисників протягом п`яти років, тобто ОСОБА_2 публічно допускається причетність представників Громадської організації до вчинення одного або кількість злочинів.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Спеціальні кореспонденти» на веб-сайті «Спеціальні кореспонденти» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11», в якій наведено скріншоти коментаря відповідача ОСОБА_2 в соціальній мережі Instagram серед іншого зазначено наступне: «… Прокоментувавши коментap ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідаючи ІНФОРМАЦІЯ_13 співак ІНФОРМАЦІЯ_9 написав, що ІНФОРМАЦІЯ_10».. Чи може це свідчити про початок публічної війни між громадською організацією «Традиції і порядок» і артистом ІНФОРМАЦІЯ_9 стане зрозуміло згодом, а поки спостерігаємо…»

Відповідачем ОСОБА_2 під своїм дописом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було опубліковано коментар з недостовірною інформацією відносно позивача в соціальній мережі Instagram, на офіційній сторінці відповідача ОСОБА_2 .ІНФОРМАЦІЯ_2 з відкритим для необмеженої кількості користувачів доступом. Загальна кількість дописувачів відповідача ОСОБА_2 становить 234 тисячі. Коментар з негативною та недостовірною інформацією відносно позивача уподобали 14 користувачів (станом на дату звернення з даним позовом), і необмежене коло користувачів мережі Instagram досі мають доступ до допису за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та негативного і недостовірного коментаря до нього. Зазначене підтверджується, зокрема, звітом Центру компетенції УЦПНА , згідно з яким зафіксовано та досліджено зміст вказаної веб-сторінки в мережі Інтернет.

Також відповідачем ОСОБА_2 було здійснено поширення недостовірної інформації, шляхом опублікування на веб-сайті в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14.

При цьому вказує, що поширюючи недостовірну інформацію про позивача, відповідач ОСОБА_2 називає позивача Угрупування Традиція та порядок». Поряд з цим, ГО «Традиція і порядок» утворене лише 12 грудня 2021 року, тобто термін існування організації станом на дату звернення з даним позовом становить один рік, а станом на дату публікування відповідачем ОСОБА_2 коментаря - становив не менше року, в зв`язку з чим представники позивача не вчиняли і логічно не могли вчиняти ті дії, в яких їх в своєму коментарі звинувачує ОСОБА_2 , оскільки 5 років тому вказана організація навіть не існувала.

Зазначає, що згідно висновку, викладеного у звіті про науково-дослідну роботу, проведеним ДР «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» ОСОБА_4 за №056/180 від 20 грудня 2022 року є лінгвістичні підстави констатувати, що текстовий матеріал, оприлюднений за посиланням, що наданий для експертизи, містить негативну інформацію про ГО «Традиція і Порядок», що виражена у формі тверджень і може завдавати шкоди діловій репутації ГО «Традиція і порядок».

Посилаючись на викладене, представник позивача просив визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ГО «Традиції і Порядок», інформацію, поширену ОСОБА_2 на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі Instagram у коментарі до допису від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_10»; зобов`язати ОСОБА_2 в строк не пізніше десяти календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у даній цивільній справі, спростувати поширену ним на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі Instagram у коментарі до допису від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_10» шляхом публікації допису на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі Instagram наступного змісту: «Повідомлення про спростування поширеної мною недостовірної інформації! Я, ОСОБА_2 , у своєму коментарі до допису від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив наступну недостовірну інформацію стосовно Громадської організації «Традиція і порядок», яка відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності: ІНФОРМАЦІЯ_10»; зобов`язати ТОВ «Спеціальні кореспонденти» в строк не пізніше десяти календарних днів з дати опублікування ОСОБА_2 допису на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 із повідомленням про спростуванням недостовірної інформації, опублікувати на веб-сайті «Спеціальні кореспонденти» ( ІНФОРМАЦІЯ_7 новину під назвою « ОСОБА_2 (співак ІНФОРМАЦІЯ_9) спростував поширену ним недостовірну інформацію щодо ГО «Традиція і порядок», в якій опублікувати скріншот допису ОСОБА_2 на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_15, виконаного ним на виконання рішення суду в даній цивільній справі, та резолютивну частину судового рішення в даній цивільній справі та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 3220 грн. 80 коп., витрати за виготовлення Центром компетенції УЦПНА звіту №198/2022-ЗВ від 26 жовтня 2022 року в розмірі 3996 грн., витрати за підготовку ФОП ОСОБА_7 науково-допоміжної й науково-дослідної роботи з аналізу текстового матеріалу у розмірі 9600 грн.; витрати за виготовлення ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» висновку експерта у розмірі 2400 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін.

17 квітня 2024 року від Григоренка Ю.С. , діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому він, заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі, вказує, що відповідачем ОСОБА_2 не заперечується та обставина, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач, який є українським співаком і виступає під сценічним псевдонімом ОСОБА_8 на своїй публічній офіційній сторінці оприлюднив допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , які за своєю формою був скріншотом публікації користувача ОСОБА_9 . Також відповідач ОСОБА_2 визнає, що ним було зроблено наступний коментар до цієї публікації, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_10». При цьому сторона відповідача стверджує, що за умислом формою та змістом зазначене твердження є оціночним судженням, зробленим на підставі низки публікацій в мережі інтернет на різних інтернет-ресурсах, зроблених у період, що передував вищезазначеному коментарю. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 було зроблено висновок, який є його оціночним судженням, що є цікавими відомостями, які поширені в мережі інтернет у загальному доступі про те, що дана організація має джерела фінансування, пов`язані з Росією. Також відповідачем ОСОБА_2 було поставлено знак «)», що є за загальновідомими звичаями спілкування в мережі інтернет є висловленням емоції та кшталт посмішки або сміху, що також є оціночними судженнями.

Вважає, що висновок експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» Національної академії наук України доктора філологічних наук професора ОСОБА_4 не може бути визнаний як належний доказ, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про експертизу» з огляду на те, що відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 є атестованим судовим експертом, а ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» Національної академії наук України є державною спеціалізованою установою або її територіальною філією, що здійснюють судово-експертну діяльність.

19 квітня 2023 року від Григоренка Ю.С. , діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надійшло клопотання про призначення по справі судово-лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та на вирішення експертів на вирішення експертів поставити наступне питання: чи є висловлювання відповідача «Угруповування Традиція і Порядок, яке вже 5 років фінансувалось Росією і яке 5 років підряд нападало на Марш рівності, ЛГБТ активістів та інших правозахисників. Цікаво)» фактичними твердженнями чи оціночними судженнями з урахуванням позиції Верховного Суду у постанові 20 червня 2018 року у справі №372/4003/15-ц?

02 травня 2023 року від адвоката Забари Б.І., діючого в інтересах ГО «Традиція і Порядок» надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що наведені у відзиві публікації датовані значно раніше, ніж громадська організація позивача була утворена, згадані в публікаціях нібито представники руху чи угруповання «Традиція і порядок» не є і ніколи не були не були керівниками або уповноваженими особами позивача. Предметом даного розгляду уданій справі є недостовірна інформація, поширена саме відповідачем ОСОБА_2 на його сторінці в соціальній мережі Instagram, під час поширення якої відповідач не здійснював цитування (дослівне відтворення) джерел, на які посилається представник ОСОБА_2 у відзиві. Враховуючи те, що достовірність інформації в інтернеті не може презюмуватися, факт поширення іншими особами схожої за змістом інформації не впливає на обсяг обов`язків відповідача, які виникають у зв`язку з поширенням ним недостовірної інформації, у разі якщо не було здійснено цитування (дослівне відтворення). Крім того, виходячи із формулювання, використане відповідачем ОСОБА_2 у своєму коментарі, він не припускав, а стверджував як про доведений факт, що угрупування Традиція і Порядок, яке вже 5 років фінансувалось Росією і яке 5 років підряд нападало на Марш рівності, ЛГБТ активістів та інших правозахисників. Цікаво)».

Заперечує проти доводів представника відповідача ОСОБА_2 щодо неналежності в якості доказу висновку експерта, яким було встановлено, що ОСОБА_2 поширено інформацію відносно позивача саме у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.

25 травня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Григоренка Ю.С. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів представника позивача, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 29 травня 2023 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні в режимі відео конференції просив відмовити у задоволенні позову з викладених у відзиві на позовну заяву підстав.

Відповідач ТОВ «Спеціальні кореспонденти» про день та час розгляду справи повідомлене належним чином, в судове засідання свого представника не направило, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалось.

Суд, у порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 український співак ІНФОРМАЦІЯ_9 (справжнє ім`я - ОСОБА_2 ) на своїй публічній офіційній сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 в соціальній мережі Instagram оприлюднив допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В одному із своїх коментарів до вказаного допису ОСОБА_2 було розміщено інформацію відносно позивача наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_10».

Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Спеціальні кореспонденти» на веб-сайті «Спеціальні кореспонденти» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 публічно звинуватив організацію « Традиції та порядок» у фінансуванні Росією - назріває публічний конфлікт?», в якій наведено скріншоти коментаря відповідача ОСОБА_2 в соціальній мережі Instagram серед іншого зазначено наступне: «… Прокоментувавши коментap ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідаючи ІНФОРМАЦІЯ_16 співак ІНФОРМАЦІЯ_9 написав, що ІНФОРМАЦІЯ_10».. Чи може це свідчити про початок публічної війни між громадською організацією «Традиції і порядок» і артистом ІНФОРМАЦІЯ_9 стан зрозуміло згодом, а поки спостерігаємо…»

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідачем ОСОБА_2 під своїм дописом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 було опубліковано коментар з недостовірною інформацією відносно позивача в соціальній мережі Instagram, на офіційній сторінці відповідача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 з відкритим для необмеженої кількості користувачів доступом. Загальна кількість дописувачів відповідача ОСОБА_2 становить 234 тисячі. Коментар з негативною та недостовірною інформацією відносно позивача уподобали 14 користувачів (станом на дату звернення з даним позовом), і необмежене коло користувачів мережі Instagram досі мають доступ до допису за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та негативного і недостовірного коментаря до нього.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення недостовірної інформації про неї та (або) членів її сім`ї, має право звернутися до суду за спростуванням цієї інформації як щодо себе, так і членів родини, якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує її особисті немайнові права.

Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки й поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції.

Частиною 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положень статті 10 Конвенції, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи або посадової особи рівня суспільного значення, діяльність якої представляє суспільний інтерес. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - ні. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Указана конституційна норма кореспондує статті 10 Конвенції, згідно з якою кожна людина має право на свободу вираження своїх поглядів, одержувати та поширювати інформацію та ідеї без втручання держави й незалежно від кордонів

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися в процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також має право на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та в такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки й напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена в судовому порядку.(Постанова Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц).

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Аналізуючи оскаржуваний допис та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана інформація є оціночним судженням, не містить фактичних даних.

Така інформація є результатом вираження суб`єктивної оцінки відповідачем, фактично коментарем інформації, яка була поширена в мережі Інтернет, є у загальному доступі тобто, є не твердженням, висловленим про факт, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.

При цьому поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь - якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел, при цьому, зважаючи на правовий статус відповідача, його публічність.

Зважаючи на це, інформація, яку бажає спростувати позивач, не містить фактичних даних, а є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню стосовно їх правдивості.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, що поширена інформація є недостовірною, а оціночні судження не підлягають спростуванню, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача на висновок експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» НАН України доктора філологічних наук професора ОСОБА_4, оскільки вказаним висновком було визначено, що висловлена відповідачем ОСОБА_2 інформація не є оціночним судженням, а відповідає критеріям фактичного твердження, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки у відповідності до вимог ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Крім того, суд прийшов до висновку, що інформація, яка є предметом розгляду не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Громадської організації «Традиція і порядок», в інтересах якої діє Забара Богдан Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти, ОСОБА_2 про захист честі, гідності, визнання інформації недостовірною, її спростування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2023 року.

Суддя О.Л. Бусик