Справа № 758/15837/17
Категорія 22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Кулак Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі, -
В С Т А Н О В И В :
КП «Київський метрополітен» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі.
Обґрунтовуючи позов, КП «Київський метрополітен» посилалося на те, що 14.12.12 між КП «Київський метрополітен», Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 970 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.
Об`єктом оренди за договором є частина переходу, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: станція метро «Оболонь» (вестибюль № 1).
Посилаючись на те, що відповідач не сплачував орендну плату з квітня 2016 року по жовтень 2017 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за договором оренди, позивач просив стягнути з відповідача з урахуванням пені та 3% річних суму заборгованості у загальному розмірі 379 939 грн. 27 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
Як установлено судом предметом спору у справі, що розглядається, є орендна плата за користування нерухомим майном, а саме: частиною переходу, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: станція метро «Оболонь».
Станція метро «Оболонь» розташована в Оболонському районі м. Києва.
При цьому, зареєстрованим місцем проживання відповідача є - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність встановлена для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, враховуючи положення статті 181 ЦК України, такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, зокрема, у пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.02.18 у справі № 201/12876/17 та від 11.07.19 у справі № 426/7217/18).
Отже, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
У висновках, викладених у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.
Зокрема, правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У позові КП «Київський метрополітен» просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за користування частиною переходу, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: станція метро «Оболонь».
Таким чином, до даних правовідносин застосовуються правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи те, що спір виник з приводу нерухомого майна за адресою: станція метро «Оболонь», що територіально розташоване в Оболонському районі м. Києва, а тому справа підлягає передачі на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва за місцезнаходженням нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 263, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Передати справу за позовом комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
СуддяС. С. Захарчук
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113512002 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Захарчук С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні