Рішення

від 18.09.2023 по справі 759/13074/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13074/23

пр. № 2/759/4069/23

18 вересня 2023 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р Оптікс Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Інвестментс Ко Лімітед" про припинення трудових відносин, суд -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р Оптікс Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Інвестментс Ко Лімітед" про припинення трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 січня 2020 року рішенням єдиного учасника №4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА» позивачку призначено на посаду Генерального директора Товариства. Далі, відповідно до наказу №201/01-орг від 29 січня 2020 року, позивачка приступила до виконання обов`язків в якості генерального директора. Також, відповідний запис про керівника юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА».

Відповідно до відомостей ЄДР єдиним Засновником ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА» є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕРОН ІНВЕСТМЕНТС КО ЛІМІТЕД».

Згодом, позивачка прийняла рішення звільнитися за власним бажанням з посади генерального директора ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА», в зв"язку з чим, написала заяву про звільнення за власним бажанням від 13.04.2023

Для вирішення питання припинення трудових відносин, позивачка ініціювати загальні збори.

19 квітня 2023 року позивачка направила єдиному учаснику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕРОН ІНВЕСТМЕНТС КО ЛІМІТЕД» повідомлення про скликання загальних зборів, щодо звільнення її з посади Генерального директора.

У повідомленні позивачка зазначила, що керуючись п. 8.5 Статуту Товариства прийнято рішення про наступне:

1. Скликати позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА», (СДРПОУ 37394744); ''їсиезнаходження: Україна, 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус В, офіс 305.

2. Позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою ь-дповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА», (СДРПОУ 37394744) призначити на 03 липня 2023 року, початок зборів 0 12.00 годин за місцезнаходженням Товариства: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус І\І, офіс 309 з наступним порядком денним:

1. Розгляд питання про звільнення (припинення повноважень) Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС /КРАЇНА», ОСОБА_1 (підстава: заява про звільнення за власним бажанням).

2. Розгляд питання про обрання (призначення) Генерального директора 7: Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА».

3. Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в -Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4. Про уповноваження осіб на проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Реєстрацію учасників позачергових загальних зборів провести у день проведення зборів з 11.50 до 11.55 години за адресою: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус №, офіс 309.

02 травня 2023 року з реєстру поштових відправлень позивачка дізналася, що поштовий лист з повідомленням про скликанням позачергових загальних зборів не доставлено, у зв"язку з тим, що товариство переїхало.

03травня 2023 року позивачкою повторно направлено повідомлення про скликанням позачергових загальних зборів з додатками на іншу відому адресу, яка була зазначена в дорученні виданому на ім`я позивачки від 2019 року. Даний поштовий лист з повідомленням проскликання позачергових загальних зборів з додатками вручено учаснику 15.05 2023.

Проте, 03 липня 2023 року у зазначений час за зазначеною адресою Учасник не з`явився у зв`язку із чим позивачка за участю двох фізичних осіб (свідків): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складено акт про неявку єдиного учасника загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА». Отже, у зв`язку із зазначеним загальні збори не відбулись.

Жодних можливостей зв`язатися з учасниками іншими засобами зв`язку позивачка не має, комунікація з ними повністю відсутня, а тому просить суд визнати припиненими її трудові відносини з ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА» з 26.04.2023 у зв"язку із звільненням із займаної посади Генерального директора ТО«РОПТІКС УКРАЇНА» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

18.07.2023року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 52).

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що 29 січня 2020 року рішенням єдиного учасника №4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА» позивачку призначено на посаду Генерального директора Товариства. Далі, відповідно до наказу №201/01-орг від 29 січня 2020 року, позивачка приступила до виконання обов`язків в якості генерального директора. Також, відповідний запис про керівника юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА»(ас.7-9).

Судом встановлено, що відповідно до відомостей ЄДР єдиним Засновником ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА» є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕРОН ІНВЕСТМЕНТС КО ЛІМІТЕД»(ас.38-44).

Судом встановлено, що позивачка прийняла рішення звільнитися за власним бажанням з посади генерального директора ТОВ «Р ОПТІКС УКРАЇНА», в зв"язку з чим, написала заяву про звільнення за власним бажанням від 13.04.2023 (ас.10).

Судом встановлено, що для вирішення питання припинення трудових відносин, позивачка ініціювати загальні збори.

Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року позивачка направила єдиному учаснику - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕРОН ІНВЕСТМЕНТС КО ЛІМІТЕД» повідомлення про скликання загальних зборів, щодо звільнення її з посади Генерального директора(ас.11-14).

Судом встановлено, що 02 травня 2023 року з реєстру поштових відправлень позивачка дізналася, що поштовий лист з повідомленням про скликанням позачергових загальних зборів не доставлено, у зв"язку з тим, що товариство переїхало.

Судом встановлено, що 03травня 2023 року позивачкою повторно направлено повідомлення про скликанням позачергових загальних зборів з додатками на іншу відому адресу, яка була зазначена в дорученні виданому на ім`я позивачки від 2019 року. Даний поштовий лист з повідомленням проскликання позачергових загальних зборів з додатками вручено учаснику 15.05 2023.

Судом встановлено, що 03 липня 2023 року у зазначений час за зазначеною адресою Учасник не з`явився у зв`язку із чим позивачка за участю двох фізичних осіб (свідків): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складено акт про неявку єдиного учасника загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Р ОПТІКС УКРАЇНА». Отже, у зв`язку із зазначеним загальні збори не відбулись(ас.21).

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, N 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо позивача як про керівника державного підприємства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Установлено, що трудовий контракт сторонами не укладався, між позивачем і відповідачем існують фактичні трудові правовідносини, що підтверджується зазначеними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно зі статтями 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до пункту четвертого частини першої cтатті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

За вказівками частини першої статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в інші місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Як свідчать матеріали справи, 13.04.2023року ОСОБА_1 написала заяву засновнику ТОВ "Р ОПТІКС Україна" з проханням звільнити із займаної посади генерального директора ТОВ"Р ОПТІКС Україна" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Також, ОСОБА_1 здійснила повідомлення про скликання позачергових загальних зборів у зв`язку із написанням нею заяви про звільнення, однак вказане повідомлення учасниками Загальних зборів не отримано.

У свою чергу ТОВ "Р ОПТІКС Україна" жодних заперечень щодо її звільнення не висловила. На порушення зазначених вимог "Р ОПТІКС Україна" допустило протиправну бездіяльність, оскільки не вчинила юридично значимих дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади генерального директора "Р ОПТІКС Україна" та оформлення припинення трудових відносин, що свідчить про порушення вимог трудового законодавства і обмеження трудових прав позивача щодо можливості вільно обирати працю, як це передбачено вказаною статтею 43 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення права позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України, так як не вирішення заяви про звільнення позивача з посади директора є триваючим порушенням його права вільного вибору праці.

Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до частини першої cтатті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 КЗпП України). Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cтаття 4 КЗпП України).

За змістом частини першої ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудових відносин, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України. Відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин з ТОВ "Р ОПТІКС Україна" на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. Така позиція узгоджується з Постановами Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі № 233/2529/18, від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 3, 15, 16 ЦК України, статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р Оптікс Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Інвестментс Ко Лімітед" про припинення трудових відносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,) із Товариством з обмеженою відповідальністю " Р ОПТІКС Україна "(код ЄДРПОУ 37394744, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, корпус В, офіс 305) з 26.04.2023року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю " Р ОПТІКС Україна "за власним бажання на підставі ч.І ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Р ОПТІКС Україна "(код ЄДРПОУ 37394744, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 67, корпус В, офіс 305) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М. Шум