Ухвала

від 12.09.2023 по справі 991/7916/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/7916/23

Провадження № 1-кс/991/7954/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,

з боку захисту: підозрювана ОСОБА_4 ,

захисники - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

установив:

08.09.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 07.09.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, матеріали сторони захисту, заслухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрювану ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

слідчий суддя встановив факти та обставини, і дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваній ОСОБА_4 копії клопотання та доданих до нього матеріалів, є письмова розписка підозрюваної про отримання нею вказаних документів 07.09.2023 о 15 год. 04 хв. (а.с.27 т.1).

3. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

У ході досудового розслідування встановлено, що голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 , який одночасно був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та членом наглядової ради ПАТ КБ «ПриватБанк», маючи на меті заволодіти коштами вказаного банку, не пізніше періоду 26.01.2015 - 16.03.2015 організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої, поряд з ним, у різний час входили Голова Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_9 , заступник керівника напрямку - директор Департаменту міжбанківського дилінгу ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_10 , який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк», заступник Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» - директор казначейства ОСОБА_11 , начальник Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 , заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків - кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_12 та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, які надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи.

У період 26.01.2015 - 16.03.2015, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, членами організованої групи був розроблений план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах з корисливою метою, а саме фінансування підконтрольної компанії нерезидента DROVALE LIMITED та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк» на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000 грн.

На виконання злочинного плану ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та невстановлені в ході досудового розслідування особи штучно створили зобов`язання ПАТ КБ «ПриватБанк» виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED під приводом викупу власних облігацій за завищеною вартістю, а саме: створили раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами, згідно яких Банк нібито має обов`язок виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED в якості викупу цінних паперів - облігацій простих іменних ПАТ КБ «ПриватБанк» серії V (код UА4000135222), серії W (код UА 4000143127), серії X (UА 4000150528), серії Y (код UА 4000171078) з хибною номінальною вартістю, яка неправомірно розраховується по формулі з прив`язкою вартості облігацій до курсу гривні відносно долару США, з визначенням дати викупу 16-18 березня 2015 року.

У подальшому вказані особи здійснили виплату грошових коштів на поточний рахунок пов`язаної компанії-нерезидента DROVALE LIMITED в якості нібито зворотного викупу облігацій на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп від 10.02.2014 з подальшим закриттям від`ємного залишку коштів, що сформувався на розподільчих рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих для DROVALE LIMITED, в результаті чого заволоділи грошовими коштами на суму 9 254 807 860,4 грн.

Після того як на розрахунковий рахунок DROVALE LIMITED надійшли грошові кошти, отримані в результаті заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», у сумі 9 254 807 860,4 грн у якості нібито зворотного викупу облігацій серії V, W, X, Y на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп № 001/14 від 10.02.2014, № 002/14 від 10.02.2014, № 003/14 від 10.02.2014, № 001/15 від 10.02.2014, частину із вказаних коштів у сумі 499 761 000 грн, із врахуванням сум винагород торговцям цінними паперами, перерахували у три черги на рахунки юридичних осіб під виглядом вчинення фінансових операцій із купівлі - продажу цінних паперів з метою надання даним грошовим коштам вигляду легального походження та у результаті чого перерахували дані кошти на рахунок ОСОБА_8 , а саме:

-у першу чергу здійснили перерахування коштів у сумі 499 761 000 грн із рахунку «Дровалє Лімітед» на рахунки ТОВ «Реватіс», ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест», ТОВ «Сонго» різними частинами;

-у другу чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Реватіс» та ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест» на рахунок ТОВ «Меріста», а також одночасно із вказаним здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Сонго» на рахунок ТОВ «Вітязь»;

-у третю чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Меріста» та ТОВ «Вітязь» на рахунок ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_8 використав набуті незаконним шляхом грошові кошти у сумі 446 038 920 грн під виглядом легальних активів для внесення до статутного капіталу ПАТ КБ «ПриватБанк» та збільшення власної частки у ньому та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк» на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000 грн.

Таким чином, за версією слідства, організованою групою у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та невстановлених у ході досудового розслідування осіб вчинено заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-ІV від 16.01.2003, зі змінами), а також складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених організованою групою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

4. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі, просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 26 840 000 грн (із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення).

Зазначив, що кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого повідомлено про підозру, закінчено у березні 2015 року, досудове розслідування за цим фактом здійснюється з травня 2018 року. Держава у даному кримінальному провадженні не постраждала, шкода завдана юридичній особі - АТ «ПриватБанк» (до націоналізації Банку у грудні 2016 року), як правонаступнику.

Сторона обвинувачення до матеріалів справи додала копії процесуальних документів (постанов), відповідно до яких кримінальне провадження неодноразово зупинялось та відновлювалось. На думку прокурора, строк досудового розслідування у фактовому (до повідомлення підозри) кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 (враховуючи виділення, об`єднання) не обраховувався, оскільки до нього не є застосовними «правки Лозового». Натомість, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочався з дати повідомлення про підозру особам, а саме з 07.09.2023.

Підозрювана ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання. Усі дії, які описані у клопотанні сторони обвинувачення, стосовно банківських операцій із компанією DROVALE LIMITED є звичайною банківською практикою. Те, що проведені операції надумані, заперечила, операції РЕПО виконуються і зараз, в тому числі з боку Національного банку України. Вважає себе не винуватою.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у повному обсязі.

Вважає, що всупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України та ретроспективи в прийнятті Верховним Судом постанови, яка не має вирішального значення для кримінального провадження, сторона обвинувачення сама визначилась із тим як мають бути продовжені строки у кримінальному провадженні № ..448 (в якому строк досудового розслідування продовжувався слідчим суддею), яке потім об`єднала із кримінальним провадженням № ..531 і вирішила продовжувати строки вже без слідчого судді. Проте, Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові, на яку посилається прокурор, лише роз`яснила як воно мало бути і що є наслідком не виконання такого рішення. Тому, строки досудового розслідування, на думку сторони захисту, у провадженні № ..531 закінчились ще у 2021 році. Строки при об`єднанні зазначених кримінальних проваджень не мали обнулитися, вони мали продовжуватись. Фактично, досудове розслідування на теперішній час здійснюється поза межами встановленого строку. Вважає, що слідчий суддя не має повноважень розглядати подане стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, у ній зазначено лише про те, що вона перераховувала грошові кошти, відомості про те, що вона діяла у інтересах інших осіб, отримувала будь-яку фінансову винагороду тощо, відсутні. Дії, в яких сторона обвинувачення вбачає ознаки кримінального правопорушення, є законними.

Ризики, про які у своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, є надуманими та безпідставними. У процесуальній поведінці ОСОБА_4 відсутні будь-які ознаки існування ризиків переховування, незаконного впливу на учасників кримінального провадження тощо.

Посилання прокурора на те, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду у зв`язку з тим, що ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації є необґрунтованим, з тих підстав, що за версією сторони обвинувачення він вчинив зазначене кримінальне правопорушення не як суб`єкт, визначений положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України, а як фізична особа - кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи (ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Захисник ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання детектива Національного бюро про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу відмовити, а у разі встановлення факту закінчення строку досудового розслідування - провадження у справі закрити.

Зазначив, що усі слідчі (розшукові) та процесуальні дії у кримінальному провадженні № 12017040000000531 здійснюються органом досудового розслідування поза межами строку досудового розслідування. Підозрювана ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку, ніяких фактів, обставин, що вона може змінитися, немає. Повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, так звана шкода у кримінальному провадженні відсутня, що підтверджується доданими стороною захисту матеріалами, ризики, на які посилається прокурор, надумані та безпідставні.

5. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваною:

11.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості про те, що у березні 2015 року службові особи ПАТ КБ «ПриватБанк», діючи у змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 9 254 807 900 грн, використовуючи при цьому підконтрольну компанію нерезидента «DROVALE LIMITED» та штучно створивши зобов`язання викупу облігацій серії «V», «W», «X», «Y»; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

07.09.2023 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах (а.с.37-77 т.1).

У тексті повідомлення про підозру зазначено, що виконуючи визначені ОСОБА_8 функції, згідно злочинного плану, зокрема, ОСОБА_4 з метою реалізації спільного злочинного умислу, усвідомлюючи, що законні підстави для виплати грошових коштів на поточний рахунок компанії DROVALE LIMITED в якості викупу облігацій серії V, W, X, Y, після їх викупу банком за номінальною вартістю відсутні, штучно створила на розподільчих рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритих для компанії DROVALE LIMITED, наявність фінансування, тобто уявну наявність грошових коштів при їх фактичній відсутності на рахунках, сформувавши таким чином від`ємний залишок, виплативши кошти на поточний рахунок DROVALE LIMITED.

За результатами проведених операцій протягом 17.03.2015 - 18.03.2015 на підставі підроблених договорів купівлі - продажу від 10.02.2014, договорів РЕПО від 10.02.2014 та договорів про внесення змін до договорів РЕПО організована злочинна група у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб заволоділа грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах у сумі 9 254 807 860,4 грн.

Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення дають встановлені досудовим розслідуванням обставини їх скоєння, які підтверджуються доданими до клопотання в копіях:

-заявою Національного банку України про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2018 за № 28-0006/24205/БТ із додатками;

-документами, вилученими в ході проведення 29.10.2018 тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Регіональної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема: договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладеними між ПАТ КБ «ПриватБанк» та компанією ДРОВАЛЄ ЛІМІТЕД, заявами про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій;

-документами, вилученими в ході проведення 24.05.2023 тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема: заявами про подання звіту про наслідки погашення облігацій та звітами про наслідки погашення облігацій ПАТ КБ «ПриватБанк» серії «V», серії «W», серії «Х», серії «Y»; заявами про пред`явлення облігацій для дострокового викупу; договорами купівлі-продажу цінних паперів № 002/14 від 11.11.2014, № 001/15 від 21.01.2015, № 003/14 від 17.11.2014, № 001/14 від 10.11.2014, укладеними між ПАТ КБ «ПриватБанк» та компанією ДРОВАЛЄ ЛІМІТЕД;

-протоколом огляду від 01.03.2023 інформації про рух коштів по рахунку компанії DROVALE LIMITED;

-протоколом огляду від 09.06.2023 договорів купівлі-продажу цінних паперів, вилучених в ході тимчасового доступу в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 та договорів купівлі-продажу цінних паперів, які були вилучені в ході тимчасового доступу в АТ КБ «ПриватБанк» від 21.10.2022 та від 25.05.2023 із додатком (порівняльною таблицею);

-вилученою у ході тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Національного банку України, довідкою про перевірку, порядок і правомірність проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнання його неплатоспроможним ПАТ КБ «ПриватБанк» від 30.01.2018 із додатками;

-висновком експерта за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12017040000000531 за № 3674-Е від 06.01.2023;

-протоколами допиту свідків;

-протоколом огляду предмета (речі з інформацією) від 11.09.2020 та протоколом огляду від 26-28.02.2020;

-відповідями посадової особи АТ КБ «ПриватБанк» на запити Національного бюро, згідно з якими у програмному комплексі Банку відсутні документи, які стали підставою для створення платежів та перерахування грошових коштів на користь компанії DROVALE LIMITED (щодо дострокового викупу облігацій ПАТ КБ «ПриватБанк» серії Y, V, X, W) та договори № 002/14 від 11.11.2014, № 003/14 від 17.11.2014 та № 001/15 від 21.01.2015 щодо цінних паперів облігацій серії V, X, W;

-листом директора Департаменту інспектування Національного банку України від 27.03.2023, зі змісту якого слідує, що Національний банк України в ході інспекційної перевірки АТ КБ «ПриватБанк» станом на 01.06.2017 отримав договори купівлі продажу цінних паперів № 002/14 від 10.02.2014, № 003/14 від 10.02.2014, № 001/15 від 10.02.2014, реквізити яких відрізняються від реквізитів, зазначених у запиті Національного бюро та іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 могла вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого їй повідомлено про підозру, оскільки вона:

- у співучасті з іншою особою штучно створила наявність фінансування, грошових коштів на розподільчих рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк», відкритих для компанії DROVALE LIMITED, для можливості здійснення виплати коштів на поточний рахунок компанії;

- здійснила закриття від`ємного залишку на рахунках;

- провела фінансові операції в системі ПАТ КБ «ПриватБанк»,

що з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався би зв`язок між описаними вище діями та наслідками, які за версією сторони обвинувачення, настали для ПАТ КБ «ПриватБанк». У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та можливу причетність ОСОБА_4 до його вчинення, висновок про що ґрунтується на досліджених у ході розгляду клопотання матеріалах досудового розслідування та інформації, відображеній у протоколах, складених за результатами проведення слідчих (розшукових), процесуальних дій.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості викладених фактичних обставин у пред`явленій ОСОБА_4 підозри.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням (вироком суду).

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики: вчинення ОСОБА_4 спроб переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

Наявність вказаних вище ризиків обґрунтовується такими обставинами.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваної ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням особою службового становища. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваної переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон (дійсний до 15.03.2027), історія перетину державного кордону України (згідно з відомостями інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон, ОСОБА_4 неодноразово виїжджала закордон, востаннє 06.05.2023 під час запровадженого в країні воєнного стану), вказують на наявність реальної загрози втечі підозрюваної за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваної.

Крім того, надані сторонами кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваної свідчать про її забезпечене фінансове становище, яке теоретично може бути використане нею для реалізації ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Доводи сторони захисту про те, що вона самостійно утримує сім`ю, оскільки її чоловік тимчасово не працює, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, з огляду на відсутність у матеріалах справи документів, які б такі факти підтвердили.

Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваної, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваної, стан здоров`я членів її сім`ї, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільноти і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваної, стимулюватимуть належне виконання нею своїх процесуальних обов`язків. Перебування підозрюваної у шлюбі та наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини, без сумніву, свідчить про те, що ОСОБА_4 має соціальні зв`язки належного рівня. Однак, незважаючи на їх наявність, слідчий суддя враховує викладене вище, професійний досвід підозрюваної, коло її спілкування, як такі, що підвищують ризик переховування.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у неї засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зазначені вище обставини є цілком імовірними, з огляду на здобуті у ході досудового розслідування відомості, згідно з якими учасники групи, у співучасті з якими, за версією слідства, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, обговорювали можливість застосування до неї запобіжного заходу та можливість (з огляду на такі обставини) надання їй грошових коштів з метою виїзду за кордон та оформлення документів на проживання на території іноземних країн.

Відтак, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя також дійшов висновку про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваної у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням її до кримінальної відповідальності, вона може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Досліджені під час розгляду клопотання показання свідків (відомості з протоколів допиту свідків) свідчать про їх значимість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Про існування ризику впливу підозрюваної на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування із ними, враховуючи, що деякі з них є колишніми колегами та безпосередніми керівниками ОСОБА_4 , яка на момент вчинення кримінального правопорушення обіймала посаду начальника Департаменту підтримки міжбанківських операції казначейства ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також, за версією сторони обвинувачення, підозрювана вчинила кримінальне правопорушення у складі групи, до якої увійшли працівники (колишні) ПАТ КБ «ПриватБанк», яким у межах цього ж кримінального провадження повідомлено про підозру. Тому, слідчий суддя не виключає той факт, що їх взаємна зацікавленість в уникненні кримінальної відповідальності може спонукати підозрювану до вчинення дій, спрямованих на спотворення різного роду інформації (в тому числі показань), яка має доказове значення у кримінальному провадженні.

Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що не будучи обмеженою у спілкуванні з підозрюваними та свідками, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, а також з іншими зібраними доказами, підозрювана матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності самостійно або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, у зв`язку з чим вважає даний ризик доведеним.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

6. Слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування ризиків:

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Сторона обвинувачення обґрунтовує ризик знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, такими обставинами:

-обговоренням підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_4 питання знищення платежів в системі Банку (ПАТ КБ «ПриватБанк»);

-спілкуванням ОСОБА_4 із ОСОБА_10 щодо необхідності знищення інформації в комп`ютері, документів, пов`язаних з «Дровами» (компанія DROVALE LIMITED), необхідності переведення коштів з кореспондентських рахунків «Поинта» («PointexSaleLLP»), «клари» (компанія Claresholm Marketing Ltd), «дров» (компанія «DROVALE LIMITED»), пошуку документів по «кларе», «дровам» щодо кредиту для купівлі цінних паперів, договорів купівлі-продажу облігацій, договорів РЕПО, проспектів емісій облігацій ПАТ КБ «ПриватБанк» та пересилання цих документів між собою по електронній пошті, а також обговоренням неможливості видавати ці документи без погодження;

-схильністю ОСОБА_4 та інших підозрюваних як учасників організованої групи до спотворення доказів, їх приховування та знищення, як особисто, так і через інших осіб;

-існуванням ризику того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжити вживати заходів щодо приховування чи знищення оригіналів документів, зокрема договорів купівлі-продажу облігацій, які є важливими доказами у кримінальному провадженні та інших документів, зокрема електронних, які стосуються виконання цих та інших договорів, якими орган досудового розслідування не володіє.

Із доведенням стороною обвинувачення даного ризику слідчий суддя не погоджується з огляду на таке.

Відомості, якими сторона обвинувачення обґрунтовує заявлений ризик, були здобуті органом досудового розслідування у період вересня - жовтня 2020 року (за три роки до повідомлення ОСОБА_4 про підозру) та відображають інформацію про спілкування між особами, зокрема у лютому 2017 року (за шість років до повідомлення ОСОБА_4 про підозру) про фінансові операції, які здійснювались у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Варто зазначити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, здійснюється з травня 2018 року, весь цей час стороною обвинувачення здійснюються слідчі (розшукові) дії, процесуальні дії, про які підозрюваній ОСОБА_4 вже відомо (враховуючи й той факт, що стосовно неї вже застосовувався запобіжний захід у межах цього кримінального провадження, але за іншим епізодом, обвинувальний акт щодо якого був скерований до суду у вересні 2023 року).

Також, підозрювана ОСОБА_4 з травня 2017 року не обіймає жодних посад у АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на що не має доступу до електронних баз банку, банківської документації, а також не має права надавати вказівки та розпорядження працівникам цього товариства.

На думку слідчого судді, зазначені у клопотанні обставини не є достатніми для підтвердження наявності ризику, про який зазначає сторона обвинувачення, та не вказують на можливе вчинення дій, спрямованих на знищення, приховування документів, які мають значення для досудового розслідування.

Існування ризику вчинення особою дій, метою яких є уникнення кримінальної відповідальності, обґрунтовується стороною обвинувачення відомостями, які мали місце приблизно у 2017 році, інших, більш нових, доказів існування заявленого ризику слідчому судді не надано.

Іншими доказами та відомостями вчинення підозрюваною ОСОБА_4 дій, направлених на приховування, знищення, спотворення речей та документів, сторона обвинувачення не володіє.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час розгляду поданого клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_4 вчинятиме спроби знищення / приховання / спотворення таких речей і документів, у зв`язку з тим, що доказів на підтвердження існування такого ризику не було надано.

Також, сторона обвинувачення вважає наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовує такими обставинами:

-штучним створенням доказів в частині експертних досліджень у кримінальному провадженні;

-спілкуванням із іншими особами, яким у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру, щодо здійснення уповноваженими особами правоохоронних органів процесуальних дій (зокрема, підготовки запиту про надання міжнародної допомоги); складення експертного висновку за результатами судово - економічної експертизи, висновки якого на переконання ОСОБА_4 є чудовими; обговоренням тексту висновку експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи, яка стосується діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» та компанії «клара».

На переконання слідчого судді, загальної інформації про спілкування підозрюваної ОСОБА_4 з іншими особами щодо банківської діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк», обговорення складених за результатами проведення судових експертиз висновків, яка органом досудового розслідування була здобута у 2020 році, недостатньо для того, аби зробити висновок про те, що така особа буде або може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи, що підозра ОСОБА_4 була повідомлена 07.09.2023 у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР у травні 2018 року.

Будь-якими іншими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, такий ризик не підтверджується, а зазначена підстава є висловленням припущень, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

7. Щодо обов`язку встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог закону, слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

У клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, зазначені у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що призводить до необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування до останньої більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть стороні обвинувачення можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1та п. 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 та ч. 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Слідчий суддя виходить з того, що під час розгляду цього клопотання прокурором було доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України), та наявність достатніх підстав вважати, що існують два ризики, на які вказував прокурор під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на переконання слідчого судді, не є виправданим та пропорційним у даному провадженні, враховуючи, зокрема: перебіг здійснення стороною обвинувачення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні; проведення органом досудового розслідування (Національним антикорупційним бюро України) слідчих (розшукових) дій більше п`яти років, при загальному періоді розслідування кримінального провадження з 2018 по 2023 рік; відомості про особу підозрюваної, її активну громадянську позицію (здійснення волонтерської діяльності, спрямованої на збереження суверенності держави), а також те, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КПК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 було повідомлено про підозру 07.09.2023, були внесені до ЄРДР 07.05.2018.

Отже, слідчий суддя у цьому випадку вважає за необхідне застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

При цьому, зважаючи на конкретні обставини даної справи, запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрювана зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування з іншими особами, з метою організації переховування від досудового розслідування та суду, впливу на свідків, інших підозрюваних тощо.

8. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України, відноситься до особливо тяжкого, у разі визнання підозрюваної винуватою, з врахуванням її ролі у вчиненні цього правопорушення, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній виповнилось 50 років; будь-яких документів про стан її здоров`я до матеріалів справи долучено не було;

- підозрювана одружена, має неповнолітню дитину (сина), 2005 року народження, однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрювану від позапроцесуальної поведінки;

- із доданих до клопотання матеріалів слідує, що ОСОБА_4 на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обіймає посаду головного бухгалтера у АТ «А-Банк» м. Дніпро;

- стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії: подяки ОСОБА_13 від імені керівництва ЗС України та управління оперативно-тактичного угрупування «Соледар»; подяки Благодійної організації БФ «Жива нація»; подяки командира в/ч НОМЕР_3 за протидію російським окупантам; характеристики від 11.09.2023, складеної Головою правління банку за місцем роботи, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 зарекомендувала себе як першокласний фахівець, протягом усього часу роботи проявила себе справжнім професіоналом, користується заслуженою повагою серед співробітників, постійно підвищує свій професійний рівень, серйозно ставиться до виконання посадових обов`язків, не має дисциплінарних стягнень, на роботі характеризується як відповідальний, цілеспрямований, працьовитий і комунікабельний співробітник, нагороджена відзнаками та почесними грамотами за сумлінну працю, крім того, активно проводить волонтерську діяльність;

- сторонами кримінального провадження до матеріалів клопотання долучені документи про майновий стан підозрюваної та членів її родини (детальна характеристика яких розкрита у дев`ятому пункті мотивувальної частини ухвали);

- підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима;

- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 (справа № 991/1973/21) у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 744 430 грн, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (відповідно до платіжного доручення від 30.03.2021, встановлена застава внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду у повному обсязі). Відомості про порушення дотримання підозрюваною застосованого запобіжного заходу у матеріалах справи відсутні;

- 06.09.2023 до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022 (виділеному із кримінального провадження № 12017040000000531), зокрема, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- за версією сторони обвинувачення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, зокрема, ОСОБА_4 , складає 9 254 807 860,4 грн;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_4 .

9. На думку слідчого судді, запобігти встановленим під час розгляду ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення та її роль, індивідуальні особливості підозрюваної, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатною забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з чим необхідно визначити заставу у розмірі, який перевищує максимальний, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально - кримінального злочину, мова йде про злочин, вчинений, за версією обвинувачення, групою осіб, до складу якої входила ОСОБА_4 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, що завдає шкоди як окремим фізичним та юридичним особам, так і авторитету держави в цілому, з огляду на набутий у суспільстві резонанс зазначеного кримінального провадження, та вчинене з корисливою метою.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані учасниками кримінального провадження відомості про майновий стан підозрюваної, а саме:

-довідку про заробітну плату і про доходи з 01.01.2022 по 31.12.2022, згідно якої загальна сума доходів ОСОБА_4 склала 2 626 574,57 грн (з якої утримано 512 182,03 грн);

-довідку про заробітну плату і про доходи з 01.01.2023 по 31.08.2023, згідно якої загальна сума доходів ОСОБА_4 склала 2 489 483,42 грн (з якої утримано податок - 485 449,28 грн);

-витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 345195612 від 04.09.2023, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_4 на праві власності належить паркувальне місце за адресою: АДРЕСА_2 та квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу огляду від 18.03.2021 сайту olx.ua встановлено наявність оголошень про продаж паркувальних місць, розташованих у будинках м. Дніпро, вартістю 17 000 - 27 000 доларів США та квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 90 000 - 165 000 доларів США.

Також, слідчий суддя враховує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 345195612 від 04.09.2023), відповідно до якої чоловіку ОСОБА_4 - ОСОБА_14 на праві власності належить:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельна ділянка, кадастровий номер 1221481500:02:001:0053;

-земельна ділянка, кадастровий номер 1221481500:02:001:0052;

-нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ;

-автомобіль Toyota Rav4, 2015 року випуску.

Відповідно до змісту матеріалів аналітичного профілю стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , її сину - ОСОБА_15 на праві власності належить автомобіль Hyundai Kona, 2023 року випуску.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 610 400 грн (600 х 2 684 грн). Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваної, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладення на підозрювану обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд, обумовлюються встановленим у ході розгляду клопотання ризиком переховування від органів досудового розслідування та/або суду; а обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та іншими особами, що зазначені в прохальній частині клопотання, - встановленим ризиком незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і будуть здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Разом з тим, слідчий суддя вважає невиправданим прохання органу досудового розслідування покласти на підозрювану обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів на території всієї України.

10. Визначаючи строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрювану, слідчий суддя керується положенням ч. 7 ст. 194 КПК України та вважає, що такий строк має бути визначений на термін два місяці, в межах строку досудового розслідування.

11. Кримінальне провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, у зв`язку з наступним.

Відповідно до доданих стороною обвинувачення матеріалів:

-указом в.о. Президента України, Голови Верховної Ради України ОСОБА_16 від 02.03.2014 за № 196/2014 ОСОБА_8 призначено головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

-указом Президента України ОСОБА_17 від 24.03.2015 за № 173/2015 ОСОБА_8 звільнено з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Кримінальне правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, вчинено у березні 2015 року. Розмір завданої шкоди, за версією слідства, складає 9 254 807 860,4 грн.

Таким чином, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду з тих підстав, що розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди у 7 598 364 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого у 2015 році у розмірі 1 218 грн) та вчинено, за версією слідства, організованою групою, до складу якої входив голова обласної державної адміністрації.

Посилання сторони захисту на те, що кримінальне правопорушення було вчинено службовою особою органу державної влади не у зв`язку із займаною нею посадою, з огляду на що кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, є безпідставним.

Пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК України визначено вичерпний перелік певних правових статусів суб`єктів, які вчинили кримінальне правопорушення, без жодних вказівок на те, що ці особи при вчиненні кримінального правопорушення мають використовувати надану їм владу та/або повноваження.

Правовий статус суб`єкта кримінального правопорушення має значення лише для цілей процесуального права (застосовується виключно з метою визначення підсудності відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України) та не є кваліфікуючою ознакою відповідного кримінального правопорушення і відповідно не використовується для цілей матеріального права (для кваліфікації суспільно небезпечного діяння відповідно до положень КК України та віднесення особи до спеціального суб`єкта злочину).

Таким чином, встановлення тієї обставини, що підозрюваний (на момент події кримінального правопорушення) був головою обласної державної адміністрації має виключно процесуальне значення, метою якого є визначення підсудності відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, не стосується ознак складу цього кримінального правопорушення та є самостійною та достатньою умовою для віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

12. Щодо строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, слідчим суддею встановлено таку хронологію здійснених стороною обвинувачення процесуальних дій у межах досудового розслідування кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017:

- 06.03.2017 до ЄРДР внесено відомості за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» про безпідставне перерахування 16.12.2016 грошових коштів на підставі додаткової угоди у вигляді начислення індексації на рахунок ПрАТ СК «Інгосстрах», внаслідок чого банку спричинено тяжкі наслідки, які більш ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364-1 КК України, номер провадження 12017040000000531;

- 13.06.2017 до ЄРДР внесено відомості за заявою ПрАТ «КБ «Приватбанк» за фактом розтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, безпідставно нарахувавши та виплативши винагороду ПрАТ «СК «Інгосстрах» у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України;

- 13.06.2017 до ЄРДР внесено відомості за заявою ПрАТ КБ «Приватбанк» за фактом вчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах, які в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ «ПриватОфіс» та «Ключове рішення», ПАТ СК «Інгосстрах», ТОВ «Новофарм» на заздалегідь невигідних умовах для банку, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України;

- 11.05.2018 до ЄРДР внесено відомості за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», діючи у змові із службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9 264 807 900 грн, використовуючи при цьому підконтрольну компанію нерезидента «DROVALE LIMITED» та штучно створивши зобов`язання викупу облігацій серій «V», «W», «X» та «Y», з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, номер провадження 42018100000000448;

- 11.05.2018 до ЄРДР було внесено відомості за заявою Національного банку України про вчинення невстановленими особами ПАТ КБ «Приватбанк» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України;

- постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_18 від 11.05.2018 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42018100000000448 та № 42018100000000450 об`єднано в одне провадження під єдиним № 42018100000000448 від 11.05.2018;

- 17.09.2018 до ЄРДР було внесено відомості за заявою Національного банку України про те, що службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за попередньою змовою, за можливої участі службових осіб Національного банку України, у період часу з 2015 по 2016 роки розтратили майно ПАТ КБ «Приватбанк»;

- 23.11.2018 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України;

- 23.11.2018 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України;

- 27.01.2021 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України;

- 27.01.2021 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 366 КК України;

- 11.06.2021 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 209 КК України;

- 12.07.2021 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України;

- 27.01.2022 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 209 КК України;

- 21.08.2023 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 України;

- постановою Генерального прокурора ОСОБА_19 від 25.09.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 КК України доручено детективам Національного антикорупційного бюро України;

- ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2019 у справі № 755/17874/18 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000448 від 11.05.2018 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, продовжено на дванадцять місяців, до 11.11.2020;

- постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_20 від 27.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000448 від 11.05.2018 за ч. 5 ст. 191 КК України доручено детективам Національного антикорупційного бюро України;

- постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 21.10.2020 матеріали досудових розслідувань за № 42018100000000870 від 17.09.2018 та № 42018100000000448 від 11.05.2018 об`єднані в одне провадження за № 42018100000000448;

- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 у справі № 991/9061/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000448 від 11.05.2018 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, продовжено на десять місяців, до 11.09.2021;

- постановою Генерального прокурора ОСОБА_21 від 11.01.2021 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12017040000000531 від 06.03.2017 та № 42018100000000448 від 11.05.2018 об`єднані в одне провадження за № 12017040000000531;

- 22.02.2021 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 було повідомлено про підозру ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 (щодо подій нарахування та виплати винагороди ПрАТ «СК «Інгосстрах»);

- постановою Генерального прокурора ОСОБА_21 від 19.04.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, продовжено до семи місяців, до 22.09.2021;

- постановами детективів Національного бюро/прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.08.2021, 24.09.2021, 28.12.2021, 06.01.2022, 19.01.2022, 27.01.2022, 16.02.2022, 09.03.2022, 01.06.2022, 10.06.2022, 13.06.2022, 14.06.2022, 06.07.2022, 15.07.2022, 25.07.2022, 09.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, неодноразово зупинялось на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а також у зв`язку з необхідністю розшуку підозрюваного;

- постановами детективів Національного бюро/прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02.09.2021, 29.10.2021, 05.01.2022, 19.01.2022, 27.02.2022, 14.02.2022, 09.03.2022, 01.06.2022, 10.06.2022, 13.06.2022, 14.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 25.07.2022, 08.08.2022, 19.08.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, неодноразово відновлювалось;

- постановою Генерального прокурора ОСОБА_21 від 13.09.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_22 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, продовжено до дванадцяти місяців, до 27.02.2022;

- постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 19.08.2022 із матеріалів досудового розслідування № 12017040000000531 від 06.03.2017 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_22 , ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

- постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 від 14.09.2022 матеріали досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017 та № 52022000000000026 від 28.01.2022 об`єднані в одне провадження під № 12017040000000531.

Отже, станом на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 об`єднано досудові розслідування щодо чотирнадцяти кримінальних правопорушень, відомості про які вносились як до 16.03.2018, так і після цієї дати.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке було внесено до ЄРДР 11.05.2018 за № 42018100000000448.

Як зазначалось раніше, 22.02.2021 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 було повідомлено про підозру ОСОБА_22 , ОСОБА_11 та іншим особам. На цей час кримінальне провадження вже було об`єднано (постановою прокурора від 11.01.2021) з кримінальним провадженням № 42018100000000448 від 11.05.2018.

Отже, з матеріалів, які є у розпорядженні слідчого судді, вбачається, що 11.01.2021 було об`єднано досудові розслідування, в одному з яких не обліковувались строки досудового розслідування, оскільки відомості про кримінальні правопорушення були внесені до 16.03.2018, та досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201810000000448, строк якого до повідомлення особі про підозру ухвалою слідчого судді було продовжено до 11.09.2021. Порядок обраховування строку досудового розслідування при об`єднанні таких досудових розслідувань, Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено.

У постановах Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування та в усіх постановах про зупинення та відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 мова йде про матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_22 , ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Саме ці матеріали досудового розслідування були виділені з кримінального провадження № 12017040000000531 постановою прокурора ОСОБА_3 від 19.08.2022.

До 15.03.2018 включно діяли норми КПК України, які регулювали питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, і стосувались тільки випадків, коли особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення певної тяжкості.

З 16.03.2018 Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 (далі - Закон №2147- VIII від 03.10.2017) було змінено норми КПК, якими регулюється питання продовження строку досудового розслідування:

1) п.2 абз.3 ч.1 ст.219 КПК - досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину;

2) п.3 ч.2 ст.219 - строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину;

3) ч.3 ст.294 КПК - якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений в п.2 абз.3 ч.1 ст.219 КПК, він може бути продовжений в межах строку, встановленому п.3 ч.2 ст.219 КПК: до трьох місяців - заступником Генерального прокурора; до шести та дванадцяти місяців - слідчим суддею.

При цьому, в п.4 параграфу 2 Прикінцевих положень Розділу 4 вказано, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Отже, починаючи з 16.03.2018, строк досудового розслідування має продовжуватись за наявності для того підстав як у випадках до повідомлення особі про підозру, так і після повідомлення про підозру.

З викладеного висновується, що до справ, відомості про які вносяться до ЄРДР після введення в дію цих змін, застосовуються у новій редакції ч.1 та ч.3 ст.219, ст.294 та ст.295, а також ст.297-1 КПК, яка доповнила главу 24, і не можуть бути застосовані ст.294 та ст.295 КПК, які були виключені.

Також, Розділом 6 Прикінцевих положень Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 визначено, що цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», опублікованим у газеті «Голос України».

Отже, в даному випадку, до кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.5 ст.191, ч.5 ст.191 КК України, відомості про які було внесено до ЄРДР 06.03.2017, 13.06.2017 та 13.06.2017, не можуть застосовуватись п.п.14,20,21,22, про які йшла мова вище.

До внесення змін до КПК України, які набрали чинності з 16.03.2018, строк досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а починаючи з 16.03.2018 - строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. При цьому, ч.1 ст.219 КПК розрізняє строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення про підозру, та строк, протягом якого досудове розслідування повинно бути закінчено з дня повідомлення особі про підозру, які відповідно до застережень застосовуються до справ, відомості про які внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

За змістом п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст.217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Стаття 219 КПК України, в редакції яка діє з 16.03.2018, пов`язує початок строку досудового розслідування з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, тривалість такого строку визначається саме для кримінального правопорушення, яке має певну тяжкість.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.

Відповідно до ч.8 ст.615 КПК України у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу (в редакції, яка набула чинності 22.03.2022).

З 23.08.2023 частина восьма статті 618 КПК України має таку редакцію: «У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.

У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців.

Строк досудового розслідування, зазначений в абзаці другому цієї частини, може бути продовжений у порядку та в межах строків, передбачених параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.»

«Пунктом 20-8 Розділу ХІ Перехідних положень визначено, що положення абзацу другого частини восьмої статті 615 цього Кодексу поширюються також і на кримінальні провадження, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, від дати введення воєнного стану і до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану».

Також, необхідно зауважити, що Кримінальним процесуальним кодексом України визначено наслідки закінчення строків досудового розслідування:

- ч.8 ст.223 КПК України: слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування: будь-які слідчі (розшукові) дії або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими;

- п.10 ч.1 ст.284 КПК України: якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження закривається прокурором; також, слідчий/прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру;

- ч.9. ст. 284 КПК України: якщо закінчились строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, встановлені ч.1 ст. 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

- ч.5 ст.294 КПК України: строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Оскільки, відомості про кримінальне правопорушення за ч.5 ст.191 КК України, було внесено до ЄРДР 11.05.2018, підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення жодній особі не було повідомлено станом на дату введення воєнного стану, відомостей про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування слідчому судді не надано, ОСОБА_4 та інших осіб було повідомлено про підозру 07.09.2023, то ч. 8 ст.615 КПК України є застосовною у цьому випадку. Тому, на думку слідчого судді, в даному випадку, в кримінальному провадженні, в якому об`єднано досудові розслідування стосовно 14 кримінальних правопорушень, а з врахуванням виділених, їх було об`єднано не менше 19, для вирішення строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідувались в об`єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких повідомлено про підозру.

13. Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, стосовно ОСОБА_4 .

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 600прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 1 610 400 грн (один мільйон шістсот десять тисяч чотириста гривень).

Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора;

2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд;

5) утримуватися від спілкування з:

- підозрюваними: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

- свідками: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , з обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити на строк два місяці, в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Роз`яснити, що підозрювана ОСОБА_4 , яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній, захисникам, до відома.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1