Рішення

від 18.09.2023 по справі 613/318/22

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/318/22 Провадження № 2/613/69/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Богодухові цивільнусправу №613/318/22,пров.№ 2/613/69/23за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма « ГЕЛІАНТУС»</a>, про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма « ГЕЛІАНТУС», про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди земельної ділянки в якому просить: розірвати договір оренди земельної ділянки №О-251207/4 від 03 січня 2008 року запис у Державному реєстрі земель вчинено 03 серпня 2009 року за №040968600026, припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320887000:01:001:0122, площею 4,5246 га та судовий збір.

Свої вимоги мотивує тим, що у його приватній власності на підставі Державного акту на право власності на землю серії ХР №012904 від 30.11.2005 знаходиться земельна ділянка, загальною площею 4,6246 га, кадастровий номер 6320887000:01:001:0122. 03 січня 2008 року між ним та ТОВ Агрофірма « ГЕЛІАНТУС» було укладено договір оренди землі №О-251207/4 на 25 років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 серпня 2009 року за № 040968600026. Орендна плата сплачується орендарем до 30 грудня кожного року. За 2018 -2020 роки орендна плата ТОВ Агрофірма « ГЕЛІАНТУС» позивачу не сплачувалась, чим порушено умови Договору. Факт систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку підтверджено судовим рішенням, що є підставою для розірвання даного Договору.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву згідно змісту якої зазначив, що відповідачем порушуються його конституційні та цивільні права та він не бажає співпрацювати з ним. Просив справу розглянути у його відсутність та позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Костенко Н.Ю. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ Агрофірма «ГЕЛІАНТУС» в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст.15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №012904 є власником земельної ділянки площею 4,5246, що розташована на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010568600063 від 30 листопада 2005 року. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6320887000:01:001:0122.

Згідно Договору оренди землі №О-251207/4 від 03 січня 2008 року ( далі Договір), ОСОБА_1 передав ТОВ Агрофірмі «ГЕЛІАНТУС» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

Відповідно до п. п. 2, 8 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,5246 гектарів строком на 25 років.

Згідно Акту визначення меж земельної ділянки в натурі від 03 січня 2008 року, ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма « ГЕЛІАНТУС» визначились з межами земельної ділянки площею 4,5246 на території Полково Микитівської сільської ради.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права, відомості про Договір внесено до Реєстру 02 червня 2020 року.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець за договором оренди вправі вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно п. п. 9, 11 Договору, річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у натуральній формі пшеницею у кількості 2,03 т. та цукром у кількості 33 кг. … або грошовими коштами у сумі 1721,11 грн. Річна орендна плата складає 3 відсотки грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься у такі строки до 30 грудня кожного року.

Відповідно до змісту п. 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Проаналізувавши положення ст. 129 Конституції України, ч. 4 ст. 82 ЦПК України, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які визначають гарантії обов`язкового виконання судових рішень, преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили; преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2022 року, стягнуто з ТОВ Агрофірми «ГЕЛІАНТУС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за земельну ділянку за період 2018-2019 років у розмірі 8897,16 грн. Дане рішення набрало законної сили.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України Цивільним кодексом України цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції , що діяла на момент укладення договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використаннята цільовепризначення земельної ділянки,яка передаєтьсяв оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно змісту ст. 21, 22 Закону України « Про орендну плату», в редакції, що діяла на момент укладення договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить

орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю »). Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Виходячи з наведених законодавчих норм є очевидним, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання ним орендної плати у встановленому розмірі.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 не отримав від відповідача орендну плату за період 2018-2019 років, що підтверджено постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2022 року.

Згідно п.(в ч.1ст.96Земельного кодексуУкраїни,землекористувачі зобов`язані: своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Аналіз вище вказаних норм права та Договору дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме несплата орендної плати.

За змістом п.п. «а», «д» ч.1ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою визначено добровільну відмову від права користування земельною ділянкою та систематичну несплату орендарем земельного податку або орендної плати.

Систематичною несплатою є неодноразова (два та більше разів), несплата орендної плати у строки, встановлені договором.

Як роз`яснив Пленум Вищого Господарського Суду України у п.2.20 своєї постанови від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору.

У постанові ВерховногоСуду від06березня 2019року у справі№ 183/262/17 викладено висновок про застосування норм права згідно якого «систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться», «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом».

В пункті 10.1. постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від27листопада 2018року усправі №912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання, відповідно до умов Договору, порушив їх, не сплачував своєчасно орендну плату за користування земельною ділянкою, що належить позивачу, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині припинення оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320887000:01:001:0122, площею 4,5246 га з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України « Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії);припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями», що зазначено і в п. 37 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разіпорушення зобов`язаннянастають правовінаслідки,встановлені договоромабо законом,зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору .

Судом застосовано такий правовий наслідок, як розірвання договору, а одночасне застосовування припинення договору та його розірвання суперечить змісту ст. 611 ЦК України та п. п. 37, 38 Договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, 526, 610, 611, 626, 629, 651, 792, Цивільного кодексу України, ст. ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 28, 31, 32 Закону України « Про оренду землі», ст. ст. 5, 10-13, 50, 56, 76-79, 81, 82, 95, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ГЕЛІАНТУС», про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди земельної ділянки задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди землі №О-251207/4 від 03 січня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ГЕЛІАНТУС», щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320887000:01:001:0122, площею 4,5246 га, запис у Державному реєстрі земель вчинено 03 серпня 2009 року за №040968600026.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма « ГЕЛІАНТУС»</a> (код ЄДРПОУ 22662121) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 ( дев`ятсот дев`яносто дві ) гривни 40 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині припинення оренди земельної ділянки відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2023 року.

СУДДЯ