Рішення

від 14.07.2006 по справі 11589-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11589-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2006Справа №2-15/11589-2006

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”

в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Сімферополь

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ - Плюс”, м. Сімферополь

Про стягнення 353, 24 грн.

                                                                                                          Суддя І.А.Іщенко

Представники:

Від позивача – Герасіменко В.О. – юрисконсульт, довіреність № 8205 від 15.08.2005 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ „Укртелеком” подав до господарського суду АР Крим позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ - Плюс” про стягнення 353,24 грн.: в тому числі: 324,79 грн. боргу; 12,04 грн. індекс  інфляції; 4, 30 грн. – три процента річних; 12,11 грн. – пені, а також судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим що відповідно до умов договору № 1941 від 27.04.04 р. надавав телекомунікаційні послуги. За період з 01.12.05 р. до 10.01.06 р. за відповідачем  утворилась заборгованість за телекомунікаційні послуги бізнес-мережі у розмірі 324,79 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Причина неявки представника відповідача суду не відома.

У зв'язку з цим справа розглянута на підставі статті 75 Господарського процесуального  кодексу України, за наявними у цій справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  заслухав представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2004 року між сторонами був укладений типовий договір № 1941 про надання телекомунікаційних послуг.

У зв'язку з  Наказом ВАТ “Укртелеком” № 173 від 14.05.04 р., Наказу КД ВАТ “Укртелеком” № 130 від 19.05.04 р. Кримська дирекція  ВАТ “Укртелеком” перетворена в Кримський філіал  ВАТ “Укртелеком” (а.с. 40, 41)

Відповідно  пункту 1, 2 договору підприємство зв'язку забезпечує послуги електрозв'язку.

У відповідність з пунктом 4.5 договору розрахунки за фактично одержані в кредит послуги електрозв'язку за кожен попередній місяць проводяться відповідачем впродовж 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач фактично користувався телекомунікаційними послугами з телефонів:  № 25-63-24, 25-21-21 , що підтверджується довідкою - розрахунком (а.с. 10, 16),  та додатком до рахунку від 03.03.06 р. (а.с. 19-21).

Таким чином, позивач обов'язки за договором виконав у повному об'ємі.

Згідно умови договору пункти 3.2.8, 4.2, 4.3, 4.5, а також пункт 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пункти 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.12.2005 р. до 10.01.2006 р. у розмірі 324,79 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком від 22.06.2006 р. і оборотною відомістю, що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Позивачем на адресу відповідача спрямована  претензія за № 06/8-49 від 24.03.2006 р. по   оплаті боргу, яка оставлена без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Беручи до уваги, що судом  під час розгляду наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ - Плюс”  за отримані послуги електрозв'язку за договором № 1941 від  27.04.2004 р.  у період 01.12.05 р. до 10.01.06 р.  встановлена належним чином підтверджена у розмірі 324, 79 грн., а тому вона підлягає стягненню, з урахуванням 12, 04 грн. індекс інфляції, 4, 30 грн. –  три процента річних за той же період (а.с.17).

Відповідно до пункту 5.8 договору № 1941 від 27.04.04 р. позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення пені за період з 21.01.05 р. до 22.06.06 р.  у розмірі  12,11 грн. (а.с.18).   

За приписами пункту  3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписи вказаної статті кореспондуються з відповідними статтями Господарського кодексу України, а саме, пункт 1 статті 230 штрафні санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у  разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до  пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання ,якщо інше не встановлено законом або договором, припиняються через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути  виконано.

  Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню   у розмірі  12,11  грн.: за період   з 21.01.06 р.  до 22.06.06 р. у розмірі 11,79 грн., з 21.02.05 р. до 22.06.06 р. у розмірі 0,32 грн.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті   49  Господарського процесуального кодексу   України.   

За приписами  статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Керуючись статтями  33, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТ - Плюс”, 95011АР Крим  м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13 ( р/р 260003358401 у Сімферопольському відділенні Севастопольській філії  ЗАТ „ Банк-Петрокоммерц-Україна” МФО 384544 ЗКПО 32836891) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, 95000 АР Крим м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11, (р/р 260002257 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 22236588), 324,79 грн. заборгованості, 12,04 грн. індекс інфляції, 4,30 грн. три процента річних, 12,11 грн. – пені, 102 грн. державного мита,  118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.