Ухвала

від 18.09.2023 по справі 309/4451/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4451/23

Провадження № 2-з/309/22/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді: Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Григорика Ю.І.,

розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука Віталія Григоровича про забезпечення позову до пред`явлення позову, де інші особи, які можуть отримати статус учасника справи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2023 приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Пилипчук В.Г. звернувся до Хустського районного суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Як предмет позову вказано: визнання нерухомого майна (земельних ділянок) спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Заява вмотивована тим, що на примусовому виконанні Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. перебуває зведене виконавче провадження № 61301876 до складу якого входять виконавчі провадження 61288895, 61298471 відкриті на підставі виконавчого листа № 758/7747/13-ц від 24.01.2019 виданих Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 820 398,36 доларів США та виконавче провадження 61300714 відкрите на підставі виконавчого листа № 758/11805/14-ц виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 48449,75 доларів США.

Встановлено, що 07.06.1986 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Також встановлено, що за ОСОБА_3 зареєстроване наступне нерухоме майно:

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:007:0069, Площа (га): 0.3504, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: АДРЕСА_1 ;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:005:0203, Площа (га):

0.499, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:005:0202, Площа (га): 0.5028, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:007:0070, Площа (га): 0.2507, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: АДРЕСА_1 ;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:005:0204, Площа (га): 0.4661, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381400:01:005:0195, Площа (га): 1.32, Цільове призначення: для ведення фермерського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381401:01:005:0112, Площа (га): 0.23, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: АДРЕСА_1 ;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381401:01:005:0134, Площа (га): 0.2991, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381401:01:005:0119, Площа (га): 0.25, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: АДРЕСА_1 ;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381401:01:005:0133, Площа (га): 0.4182, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино;

Земельна ділянка з кадастровим номером 2125381401:01:005:0132, Площа (га): 0.1318, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, Адреса: Закарпатська обл., Хустський р., с. Велятино.

Вказане майно набуте у період шлюбу, а тому відноситься до спільного майна подружжя.

Приватний виконавець указує, що в подальшому між сторонами існуватиме спір щодо поділу майна, яке перебуває у спільній подружжя.

Звертає увагу на те, що все майно боржника арештоване в рамках виконавчого провадження, проте земельні ділянки, які є предметом поділу зареєстровані за ОСОБА_3 та не підпадають під арешт, тому невжиття таких заходів дасть можливість вивести дане майно зі спільної сумісної власності подружжя шляхом відчуження третім особам.

Таким чином, на думку заявника дієвим видом забезпечення позову, в нашому випадку, є накладення арешту на вищевказані земельні ділянки.

Отже, враховуючи викладене накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом поділу спільного майна подружжя є адекватним способом забезпечення позову та відповідає позовним вимогам. При цьому на переконання Заявника обраний спосіб забезпечення позову жодним чином не порушує законних інтересів Відповідача, в той же час дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав Стягувача.

Посилаючись на викладене просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані вище земельні ділянки.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Статтею 13 ЦПК України передбачено суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже згідно принципу диспозитивності цивільного процесу, суд вирішує питання виключно в межах заявлених вимог, і самостійно не вправі змінювати предмет таких вимог.

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд констатує, у даному випадку приватний виконавець звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову, де у самій заяві чітко вказано, що предметом майбутнього позову буде визнання нерухомого майна (земельних ділянок) спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. В обґрунтуванні необхідності вжиття заходів забезпечення позову також міститься посилання, що в подальшому між сторонами існуватиме спір щодо поділу майна, яке перебуває у спільній подружжя. Водночас у самій заяві про вжиття заходів забезпечення позову приватним виконавцем належним чином не обґрунтовано на якій правовій підставі приватний виконавець вправі звертатися до суду саме з позовом про визнання нерухомого майна (земельних ділянок) спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. При цьому недоречним є посилання приватного виконавця у заяві на відповідні постанови Великої Палати Верховного Суд, оскільки в таких викладено висновок про можливість виконавця звертатися до суду із позовом про визначення частки боржника у майні, яким він володіє з іншими особами, а не про право звертатися з позовом про поділ майна подружжя.

Суд вважає, що такі неузгодженості у заяві приватного виконавця (щодо конкретного предмету майбутнього позову), без пред`явлення такого позову, у якому будуть чітко викладені позовні вимоги, унеможливлюють встановлення того, чи дійсно між сторонами виникне реальний спір. А отже відсутні підстави стверджувати про співмірність виду забезпечення позову можливими позовним вимогам.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідні виконавчі провадження були відкриті ще у лютому 2020 року, і відсутні докази, що з того часу по теперішній час (більше трьох років) дружина боржника намагалася вчинити якісь дії спрямовані на відчуження земельних ділянок. Відтак твердження, що невжиття таких заходів дасть можливість вивести дане майно зі спільної сумісної власності подружжя шляхом відчуження третім особам також належним чином не обґрунтовано.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що заявником не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення поданого позову. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся до суду. Крім того, у заяві не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не наведено фактів, які б давали підстави стверджувати про можливі недобросовісні дії з боку відповідача щодо порушення інтересів позивача.

У зв`язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог, суд вважає, що заява приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука Віталія Григоровича про забезпечення позову, є необґрунтованою і не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука Віталія Григоровича про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 18.09.2023.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.