Рішення

від 16.09.2010 по справі 29/258-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р. Справа № 29/258-10

вх. № 7040/5-29

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився

відповідача - Сухомудре нко І.О.

розглянувши справу за поз овом СПДФО ОСОБА_2, м. Біл а Церква

до ЗАТ "Філіп Морріс Укр аїна", с. Комуніст

про визнання договору неді йсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд в изнати недійсним договір №135 в ід 01.04.05р., укладений між Фізично ю особою-підприємцем ОСОБА _2 та Закритим акціонерним т овариством «Філіп Морріс Укр аїна».

В обгрунтування свого позо ву, позивач вказує на те, що сп ірний договір не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного коде ксу України, а саме, відсутнє н отаріальне посвідчення цьог о договору, сторонами при під писанні договору не було дос ягнуто згоди щодо усіх його і стотних умов, а саме, угода бул а підписана без специфікації . Також, позивач вказує, що нео бхідною умовою для укладання угоди була згода дружини, в те ксті укладеної угоди така зг ода відсутня, а також те, що у П озивача є неповнолітні діти, інтереси яких повинні бути з ахищені вразі настанні неспр иятливих обставин, при уклад анні договору купівлі-продаж у згідно ст. 224 Цивільного коде ксу України необхідно було о тримати дозвіл органу опіки і піклування, однак, такого до зволу на момент укладання уг оди отримано не було.

Відповідач надав суду відз ив на позовну заяву, в якому пр оти позову заперечує повніст ю, з підстав зазначених у відз иві.

Позивач в судове засідання не з "явився, вимоги ухвали су ду про порушення провадження по справі не виконав. Про час та місце розгляду справи пов ідомлений належним чином, пр о що свідчить поштове повідо млення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуальн ого кодексу України, щодо обо в`язку господарського суду в итребувати у сторін документ и і матеріали, необхідні для в ирішення спору, кореспондуют ься з диспозитивним правом с торін подавати докази, п. 4 ч. 3 с т. 129 Конституції України визн ачає одним з принципів судоч инства свободу в наданні сто ронами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх пер еконливості, суд вважає, що го сподарським судом в межах на даних ним повноважень створе ні належні умови для надання сторонами доказів та здійсн ені всі необхідні дії щодо ви требування додаткових доказ ів, та вважає за можливе розгл ядати справу за наявними у сп раві і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і до кументами.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господ арського процесуального код ексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм вн утрішнім переконанням, що гр унтується на всебічному, пов ному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом.

Розглянувши надані суду до кази, вислухавши пояснення п редставника позивача, суд вс тановив наступне.

01 квітня 2005 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним то вариством «Філіп Морріс Укра їна» був укладений договір № 135 відповідно до якого, Відпов ідач продає, а Позивач купує т ютюнові вироби та приймає на себе обов'язки щодо розповсю дження та реалізації продукц ії на умовах, що передбачені у годою.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою-треть ою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визнача є загальні вимоги, додержанн я яких с необхідним для чинно сті правочину зокрема:

1 - зміст правочину не може су перечити цьому Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства;

2 - особа, яка вчинять правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності;

3 - волевиявлення учасника п равочину мас бути вільним і в ідповідати його внутрішній в олі;

4 - правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом;

5 - правочин мас бути спрямов аний на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ним;

6 - правочин, що вчиняється ба тьками (усиновлювачами), не мо же суперечити правам та інте ресам їхніх малолітніх, непо внолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивач зазначає, що Дого вір було укладено в простій письмові формі, та що Догов ір не було посвідчено нотар іально, що не дало змоги встан овити дієздатність Позивача при його укладенні. На підста ві вищевикладеного Позивач п росить визнати Договір н едійсним.

Ці посилання Позивача не мо жуть бути прийняті судом до у ваги. оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу Ук раїни, правочин, який вчинени й у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню л ише у випадках, встановлених законом або домовленістю ст орін. Чинним законодавством України не встановлено необх ідність нотаріального посві дчення договорів купівлі-про дажу тютюнових виробів. Стор онами також не було досягнут о жодної домовленості про но таріальне посвідчення Догов ору.

Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є право мірним, якщо його недійсніст ь прямо не встановлена закон ом або якщо він не визнаний су дом недійсним.

По-друге, що стосується дово дів Позивача про можливу від сутність у нього необхідного обсягу дієздатності для укл адення Договору, то відповід но до ч. 1 ст. 33 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни позивач не надав жодних до казів того, що обсяг його дієз датності був недостатнім для укладення Договору, його дов оди в цій частині є безпідста вними.

Посилання Позивача на те, що Позивач та Відповідач при пі дписанні Договору не погодил и таку істотну умову Договор у як ціна є безпідставним та н е відповідає фактичним обста винам. Відповідно до пункту 2.1 Договору ціни в українських гривнях за Товари, які продаю ться за цим Договором, та пост авляються Покупцю на умовах ОБР, якщо Продавець не повідо мить про інше, визначаються в Додатку до цього Договору. 1 к вітня 2005 року сторонами був пі дписаний Додаток №1 до Догово ру від 01.04.2005 р., яким були встанов лені та погоджені найменуван ня та ціна тютюнових виробів , що повинні були поставлятис я Відповідачем Позивачеві ві дповідно до Договору. Таким ч ином, ціна в Договорі була нал ежним чином погоджена сторон ами під час його укладання.

Також, на думку позивача укл адання будь-яких договорів ф ізичною особою - підприємцем потребує згоди іншого з подр ужжя відповідно до ст.ст. 368-369 ЦК України у зв'язку з тим, що май но фізичної особи - підприємц я перебуває у спільній суміс ній власності подружжя. Внас лідок цього позивач вважає, щ о Договір на цій підставі повинен бути визнаний недій сним.

Відповідно до ст. 42-43 Господа рського кодексу України підп риємництво - це самостійна, ін іціативна, систематична, на в ласний ризик господарська ді яльність, що здійснюється су б'єктами господарювання (під приємцями) з метою досягненн я економічних і соціальних р езультатів та одержання приб утку. Підприємці мають право без обмежень самостійно зді йснювати будь-яку підприємни цьку діяльність, яку не забор онено законом.

Відповідно до ст. 52 ЦК Україн и фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язанням и, пов'язаними з підприємниць кою діяльністю, усім своїм ма йном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути зверн ено стягнення. Фізична особа -підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'яз аннями з підприємницькою дія льністю, усім своїм особисти м майном і часткою у праві спі льної сумісної власності под ружжя, яка належатиме їй при п оділі цього майна.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Сімейного ко дексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, сти пендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Таким чином, на укладення бу дь-яких угод з метою здійснен ня підприємницької діяльнос ті фізичною особою - підприєм цем не потрібно отримання жо дної згоди іншого з подружжя . Така правова позиція підтве рджується зокрема і Постанов ою Пленуму Верховного Суду У країни від 21 грудня 2007 року №11 "П ро практику застосування суд ами законодавства при розгля ді справ про право на шлюб, роз ірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільног о майна подружжя". Так, в п. 29 вка заної Постанови Пленуму ВСУ зазначено, що відповідно до п оложень статей 57, 61 Сімейного к одексу України та ст. 52 ЦК Укра їни майно приватного підприє мства чи фізичної особи -підп риємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя . Інший із подружжя має право т ільки на частку одержаних до ходів від цієї діяльності.

Враховуючи вищевказане, по силання Позивача на необхідн ість отримання згоди дружини на укладення Договору, є необ грунтованим.

Позивач також вважає, що при укладанні Договору необхідн о було отримати дозвіл орган у опіки і піклування, у зв'язку з тим, що у Позивача є неповно літні діти. Така позиція Пози вача є помилковою та не ґрунт ується на положеннях чинного законодавства України.

Сам Позивач не надає жодн ого доказу на підтвердження цього факту, а тому така вимог а є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до ста тті 17 Закону України "Про охор ону дитинства", батьки або осо би, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів оп іки і піклування укладати до говори, які підлягають нотар іальному посвідченню або спе ціальній реєстрації, відмовл ятися від належних дитині ма йнових прав, здійснювати роз поділ, обмін, відчуження житл а, зобов'язуватися від імені д итини порукою, видавати пись мові зобов'язання.

Також, листом Міністерства юстиції України від 18.02.2004 р. № 19-14- 73, роз'яснено, що законодавств о України передбачає обов'яз кове отримання дозволу орган у опіки та піклування при вчи ненні батьками правочинів що до відчуження нерухомого май на, яке належить їх дітям, але підписаний між Позивачем та Відповідачем Договір не передбачає відчуження будь- якого нерухомого майна, а тим більше нерухомого майна неп овнолітніх дітей.

Крім того, Верховний Суд Укр аїни, як орган до компетенції якого відноситься узагальне ння судової практики з метою формування єдиної практики правозастосування, в своєму рішенні від 27.05.2009 р. встановив, щ о за умови укладення батькам и договору застави квартири де проживає їх неповнолітня дитина, та, беручи до уваги те, що батьки не мають права без д озволу органа опіки та піклу вання розпоряджатися майнов ими правами дітей, встановив , що неповнолітня дитина майн ових прав щодо квартири, яка є забезпеченням договору іпот еки не мала.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вищезазначені п оложення ЦК, норми Закону Укр аїни "Про охорону дитинства", л ист Міністерства юстиції Укр аїни від 18.02.2004 р. № 19-14-73 та судова пр актика свідчать про необґрун тованість зазначеної підста ви для визнання Договору нед ійсним, навіть як би наявніст ь у Позивача неповнолітніх д ітей була підтверджена докум ентально.

Враховуючи викладене вище , суд визнав позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господар ського процесуального кодек су України, судові витрати ск ладаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за п роведення судової експертиз и, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з ог лядом та дослідженням речови х доказів у місці їх знаходже ння, оплати послуг переклада ча, адвоката, витрат на інформ аційно - технічне забезпечен ня судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядо м справи. Відповідно до ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України, стороні, на користь якої відбулося ріше ння, господарський суд відшк одовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли дру га сторона звільнена від йог о сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судово ї експертизи, призначеної го сподарським судом, витрат, по в"язаних з оглядом та дослідж енням речових доказів у місц і їх знаходження, оплати посл уг перекладача, адвоката, вит рат на інформаційно - технічн е забезпечення судового проц есу та інших витрат, пов"язани х з розглядом справи поклада ються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд, керу ючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити по вністю.

Суддя

повний текст рішення пі дписано 21.09.10