Рішення

від 20.09.2010 по справі 15/251-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р.                                                            Справа № 15/251-10

вх. № 6978/3-15

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_1, м. Тернопіль  

до  СПДФО ОСОБА_2, м. Харків  

про стягнення 5200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( відповідача) суму боргу  5200 грн, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 870 грн( послуги адвоката)

Відповідач  в судове засідання не з*явився, витребуваних судом документів не надав, справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне, що  у відповідності до заявки за № ДР-31 від 30.09.2009 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом позивачем було здійснено перевезення за маршрутом Харків- Хмельницький-Чернівці- Львів. Сторонами визначено дату завантаження- 30.09.2009 року о 8 годині. Вантажовідправника - ТОВ"ТД "Екологія", місце завантаження- м.Харків, вул.Завод Комсомолець, 34. Дату поставки 02.10.2009 року о 8 годині. Місце розвантаження- м.Хмельницький-Чернівці-Львів ( а.с.8).

У відповідності до товарно-транспортних накладних № 1/2509 від 30.09.2010 року ( а.с.9), № 2/2509 від 30.09.2009 року ( а.с.10), № 3/2509 від 30.09.2010 року  (а.с.11) було здійснено перевезення та розвантаження вантажу вагонки в ТОВ"Епіцентр К" м.Львів.про що свідчать відмітки в накладних в розділі " вантаж отримав".

13.10.2009 ркоу позивачем на адресу відповідача був надісланий рахунок-фактура за № пп-0000005 від 30.09.2009 року на сплату 5200 грн.(докази надіслання містяться в  матеріалах справи ( а.с.13-14).

Крім того,  позивачем двічі були надіслані претензії за №№ 1 та 2  з вимогою сплати суму боргу. ( а.с.15- 20).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що  відповідач свій обов’язок не виконав, за перевезення не розрахувався .

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що сторони погодили  вартість перевезення, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення не розрахувався  в зв’язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 5200 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 5200,00  грн. -  законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення понесених витрат на правову допомогу ( послуги адвоката) в розмірі 870 грн у відповідності до договору доручення від 01.06.2010 року

Стаття 44 ГПК України передбачає, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.  

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб  в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам.

Матеріали справи свідчать про те, що юридичні послуги надавав адвокат ОСОБА_3, про свідчить копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 507, яка додана до матеріалів справи. Крім того, до матеріалів справи доданий прибутковий касовий ордер № 02-10/07, відповідно якого позивач сплатив 870 грн. послуг адвоката. Тому суд знаходить правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача платні за юридичне обслуговування у розмірі 870,00 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача диференційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  (АДРЕСА_1 ідентифікаційний  код НОМЕР_1 р/р 26008825720750 у Харківській ОФ АКБ Укрсоцбанк" МФО 351016) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 р/р НОМЕР_3 в ВАТ Райффазен банк Аваль, МФО 380805) суму основного боргу 5200 грн,витрати на правову допомогу 870грн, державне мито 102 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                 

рішення підписане 23.09.2010 року.