Рішення

від 20.11.2007 по справі 11/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/298-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 листопада 2007 р.           Справа 11/298-07

за позовом     управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці,

                       м. Вінниця

до                    колективного підприємства «Міжрайонна  пересувна механізована колона

                       № 3  Обласного виробничого  об'єднання по агропромисловому

                       будівництву  «Вінницяоблавтодор», м. Вінниця

про                  стягнення 4030 грн. 15 коп.

                                                                                              Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників сторін:

від позивача          С. Рзаєва за дорученням;

від відповідача      не з‘явився.

СУТЬ   СПОРУ:

       Заявлено позов про стягнення з колективного підприємства «Міжрайонна  пересувна механізована колона   № 3  Обласного виробничого  об'єднання по агропромисловому будівництву  «Вінницяоблавтодор» заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 4030 грн. 15 коп..

       Позов мотивовано тим, що за відповідачем станом на 29.10.2006р. рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 4030 грн. 15 коп.,  яка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»підлягає відшкодуванню.   

      Відповідач в заяві від 16.11.2007р.  зазначає, що стягнення заборгованості суми витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах збіг передбачуваний законодавством 3-х річний термін позовної давності, оскільки борг виник до 2000 року та просить суд застосувати строк позовної давності і відмовити в задоволені позову. Також в даній заяві відповідач клопоче  про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача та розглянути справу  за наявними в ній матеріалами відповідно до положень до ст.75 ГПК України.

         Оцінивши подані  докази,  заслухавши пояснення представника позивача суд не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Частина 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(яку було виключено Законом України від 17.02.2000р. №1461-111) передбачала відшкодування підприємствами фактичних виплат пенсій за віком на пільгових умовах особам, які мають відповідний стаж роботи. Заборгованість відповідача за невідшкодовані виплати пенсії за віком на пільгових умовах виникла до 2000 року,  тобто в період дії вищевказаної норми Закону України «Про пенсійне забезпечення».

      Згідно Інструкцій про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку, надходження і витрачання його коштів, що діяли в період, в якому утворилася заборгованість, остаточна сума сплати за звітний період, визначена на підставі повідомлення органу Пенсійного фонду України, мала вноситися підприємствами до 25 січня року, наступного за звітним (п.8.5 та п.7.5 Інструкції).

Враховуючи наведене, останній платіж по відшкодуванню фактичних виплат пенсій відповідач мав внести до Пенсійного фонду України  до 25 січня  2000 року.  З позовною заявою позивач звернувся до суду тільки 21.10.2007р.,   тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності, встановленого ст.71 ЦК УРСР, в період дії якого виникли дані правовідносини. Згідно ч.1 ст.80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. В ст. 75 ЦК УРСР передбачено, що позовна давність застосовується незалежно від заяви сторін. В той же час в ст. 83 ЦК УРСР  серед вимог, на які  позовна давність не  поширюється, не зазначені вимоги  про відшкодування коштів Пенсійному фонду України.  

Згідно п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р. правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений  законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.  Так ст.ст.  257, 267  цього Кодексу встановлено загальний строк позовної давності тривалістю три роки. Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Оскільки позивач пропустив строк позовної давності встановлений законодавством і відповідач наполягає на його застосуванні, позовні вимоги за вказаний період задоволенню не підлягають.

     Керуючись   ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про стягнення з колективного підприємства «Міжрайонна  пересувна механізована колона   № 3  Обласного виробничого  об'єднання по агропромисловому будівництву  «Вінницяоблавтодор» заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 4030 грн. 15 коп. відмовити.

                                                                                                Рішення оформлено та підписано 23.11.2007р.

Суддя                                             Матвійчук В.В.